Новини / Аналітика     31 грудня 2019 10:02

США vs Китай: чим загрожує Україні торговельний мир

Кінець гострої фази торговельної війни між двома провідними економіками світу змінює тренди глобального ринку.

Головною подією глобального ринку сільськогосподарської продукції стала проміжна домовленість, досягнута на перемовинах між двома провідними економіками і найбільшими гравцями ринку — США і Китайською Народною Республікою. Навіть перші досить плутані й неконкретні інформаційні повідомлення про домовленості лідерів двох країн змінили у другій половині грудня тренди на окремі види сільськогосподарської сировини.

Проте світові аналітики закликають біржових брокерів і трейдерські компанії до стриманості та обережності у діях — адже поки йдеться про попередні наміри, озвучені лише орієнтовні цифри. Тому багато експертів хочуть бачити більше підтверджень досягнутим домовленостям, ніж просто переможні твіти Дональда Трампа.

Головний тренд

Отже, торговельна війна між США і Китаєм, що триває вже майже два роки та спричинила  зниження цін на головні види сільськогосподарської сировини, близька до завершення. Або сторони, що домовляються, намагаються переконати в цьому світовий ринок.

У всякому разі глобальні ринки після бравурних повідомлень Дональда Трампа про досягнення згоди з Китаєм та укладення «першої фази» угоди в торговій суперечці між двома найбільшими світовими економіками вирішили, що гострий період подолано й активізація торгівлі стала на часі. Як наслідок ринки, як фінансові, так і товарно-сировинні, відреагували на це бурхливим зростанням котирувань. У тому числі, звичайно ж, і на товари аграрного сектора.

Нагадаємо, про що саме мова: в середині грудня міністерство комерції КНР повідомило, що погодило із США текст першої частини економічного і торгового договору, що передбачає поступове скасування американських мит на китайські товари. Через деякий час цю інформацію підтвердив у себе в твіттері й президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп.

Деталі угоди залишаються невідомими. За наявною інформацією, справа виглядає таким чином: у рамках цієї угоди Китай суттєво збільшить імпорт із США. Поміж іншим йдеться і про відновлення закупівель окремих видів сільськогосподарської продукції.

Дещо насторожує те, що, як було заявлено, при цьому Вашингтон залишить у силі 25% торгових мит. Вони застосовуються до американських закупівель китайських товарів в обсязі близько $250 млрд на рік. І тут дещо непереконливим виглядає домовленість вдвічі (з 15% до 7,5%) зменшити  діючі мита, які розповсюджуються на товари китайського походження, що імпортуються США обсягом приблизно $120 млрд. Так було сказано в офіційному повідомленні Торгового представництва США після перемовин.

Зі свого боку Пекін зобов’язався закуповувати у США більше пшениці та кукурудзи, повідомив заступник голови мінсільгоспу КНР. У повідомлені досить обережно було вказано, що сума цих закупівель була попередньо погоджена, але її розмір обидві сторони пообіцяли розкрити трохи згодом. Причина полягає в тому, що поки США і КНР погодилися якнайшвидше завершити вирішення питань, які залишилися. Договір охоплює сфери інтелектуальної власності, трансферу технологій, сільського господарства, фінансових послуг та суперечливих питань валюти. Отже, на черзі досить тривалий період додаткових перемовин, консультацій, підписання додаткових угод.

Саме це повідомлення, на думку деяких, фахівців і стало причиною їх обережності. Адже, як відомо, Піднебесна ніколи не виступає із заявами до досягнення остаточної угоди і ніколи не квапиться з підписанням таких угод.

Читайте: 3 причини падіння світових цін на зернові

Крім того, експертів дуже збентежило те, що у заяві китайського міністерства сільського господарства жодного слова не було сказано про соєві боби. Пшениця і кукурудза є важливими позиціями американського сільськогосподарського експорту, але більше за всіх від торговельної війни постраждали фермери, які спеціалізувалися на вирощуванні сої. І саме на їх підтримку урядом Сполучених Штатів виділялися найбільші суми компенсацій за втрачену вигоду.

Таким чином, підписання угоди пожвавило глобальні торги сільгосппродукцією, але чи стане це стійким трендом, поки невідомо.

Американський оптимізм

Втім, по інший бік Тихого океану сповнені оптимізму й сміливо називають цифри, які китайська сторона не озвучувала. Політика такої сміливої поведінки зрозуміла з огляду на хитку позицію американського президента, який намагається залучитися підтримкою якомога більшої кількості електорату, з фермерами включно.

Так, за повідомленнями Білого дому, Китай пообіцяв збільшити закупівлю сільськогосподарської продукції із США до $40–50 млрд на рік.

Саме це і спричинило вибух біржових котирувань на сільськогосподарську продукцію. Адже озвучений обсяг закупівель істотно вище суми у $24 млрд (саме стільки сільгосппродукції закуповувала Піднебесна до початку бойових дій на торговельному фронті — у 2017 році).

Крім того, Китай нібито пообіцяв вирішити питання з порушенням прав на інтелектуальну власність і зобов’язався відмовитися від маніпулювання валютним курсом юаня для отримання торгових преференцій.

США, у свою чергу, не стали вводити чергові імпортні мита на китайські товари і навіть повинні знизити введені раніше тарифи. Офіційно «Фаза 1» повинна бути підписана в січні, однак насторожує, що про умови угоди говорить тільки американська сторона, а Китай мовчить і навіть, за деякими повідомленнями, виступає проти розкриття всіх нюансів домовленостей.

Переможні реляції з боку Трампа, як вже було сказано, зрозумілі — у нього попереду вибори і потрібно мобілізувати свій електорат, передусім фермерів, які, мабуть, більше за всіх постраждали від торговельної війни з Китаєм.

Спробуємо так само зі свого боку припустити, що чекає світові аграрні ринки і, звичайно, Україну у зв’язку з перемир’ям у цій торговельній війні.

Соя стала одним з головних бенефіціарів попередніх домовленостей США і Китаю (хоча про домовленість щодо сої у повідомленнях не йшлося). Однак це саме американська соя, ціни на яку зросли на Чиказькій товарній біржі за останній місяць приблизно на 2%. Необхідно відзначити, що зростання цін на сою почалося ще раніше, коли Китай у рамках «жесту доброї волі» почав активно закуповувати американські боби, без оподаткування митами деяких партій.

Таким чином, останній сплеск цін відбувся завдяки спекулянтам, які не вірили в угоду і вибудовували величезні позиції на падіння цін на сою, а після були змушені їх активно ліквідувати шляхом «зворотних покупок».

У разі досягнення угоди між США і Китаєм та повним обнулінням імпортних мит на американську сою, ми, швидше, за все побачимо чергове переформатування світової торгівлі соєю. Однак, є одне «але».

Китай нібито недвозначно натякнув, що покупки на $40–50 млрд будуть все одно зіставлятися з цінами конкурентів. Тобто, якщо Бразилія або Аргентина будуть давати ціну краще, то нехай США «не ображається». Це, безсумнівно, буде стосуватися й української сої, яка відправляється на експорт. Тут не йдеться про те, що ми можемо активно витісняти інших гравців на китайському ринку. Однак утримувати і нарощувати поставки традиційним нашим покупцям Україні цілком під силу. Поступове зниження напруги між США і Китаєм, що виразилося в покупках американської сої, вже призвело до зниження її величезних запасів у США і гарного попиту на українську сою в цьому сезоні.

Звичайно, тут виникають і додаткові ризики. Якщо США вдасться повернути собі китайський ринок і витіснити звідти Бразилію, то остання почне шукати для себе інші точки збуту, в тому числі й на ринках, куди зараз постачається українська продукція. Крім того, американські фермери, побачивши повернення китайського попиту на сою, з великою ймовірністю збільшать її виробництво, яке знижувалося за час торговельної війни, в тому числі через скорочення посівних площ. Таким чином, головною підмогою в боротьбі за ринки для України, як і раніше, залишиться ціна, а для фермерів ще й зростання внутрішньої переробки. Що стосується соняшника, то ціни на нього в Україні в даний момент отримують підтримку від бурхливого зростання цін на пальмову олію, що потягнуло за собою високий попит і зростання цін на соняшникову олію. При цьому різниця між цінами на соняшникову олію та пальмову олія все ще низька, що «грає на стороні» соняшника.

Українські побоювання

Але найбільшу тривогу в українських трейдерів викликає домовленість між Китаєм і США щодо збільшення постачання американської кукурудзи. На відміну від сої (доля якої потребує додаткової домовленості), кукурудза фігурувала у повідомленні мінсільгоспу КНР, тобто справу можна вважати вже вирішеною.

І це викликає певне здивування. Наразі Китай імпортує досить істотний обсяг кукурудзи з України. Так, на початок грудня відвантаження української кукурудзи до Китаю з початку поточного сезону становили майже 1 млн т, і Китай посідає на даний час друге місце серед найбільших імпортерів нашої кукурудзи після ЄС. Можливі поставки кукурудзи із США будуть вкрай неприємними для нашого ринку, проте ймовірність цього виглядає досить дивною.

Адже імпортувати кукурудзу із США Китай припинив задовго до початку торговельної війни, і не війна була причиною цього. Крім того, українська кукурудза, як і раніше, вважається non-GMO на відміну від американської. Імпорт кукурудзи Китаєм цього року оцінюється Департаментом сільського господарства США в 7 млн ​​т, і наразі немає передумов як для його збільшення, так і для заміщення американською кукурудзою поставок з інших країн.

Але про всяк випадок будемо пам’ятати про ті натяки китайської сторони, що домовленості домовленостями, але купувати Китай буде у того, у кого дешевше. Повною мірою це стосується і постачання української продукції всім споживачам без винятку. Зараз Україна зі своїм завданням справляється, і ми бачимо рекордні темпи експорту нашої аграрної продукції.

Єдине, про що треба пам’ятати українським аграріям, які останніми роками значно збільшили валовий збір зернових саме за рахунок кукурудзи, — що ця «казка» може дуже швидко припинитися. Адже ми вже бачили, на які значні заходи підтримки фермерів здатен піти Білий дім та які «шалені» мільярди можуть бути виділені для підтримки низьких цін на продукцію. Українським постачальникам, на жаль, протиставити тут немає чого.

Текст: Олексій Єрьомін, аналітик компанії Agritel International

Фото надано пресслужбою компанії; DEPOSITPHOTOS

Читайте також

Матеріали по темі