Дослідники з Нідерландів створили модель штучного інтелекту для виявлення хвороби ботрідіоз за допомогою безпілотників.
Модель використовує штучний інтелект для аналізу великої кількості даних від дронів, що дозволяє отримати докладну карту. Вона визначає з міліметровою точністю, які рослини хворі або знаходяться під загрозою, пише Агро Інноваційний Клуб.
Поки що модель здатна визначати ботрідіоз лише у тюльпанах та гіацинтах, але з коригуваннями вона зможе виявляти не тільки цю, а й інші хвороби в різних культурах.
Відповідна інновація може значно зменшити використання засобів захисту рослин.
ЄС планує зменшити використання пестицидів до 2050 року, щоб зробити Європу першим у світі континентом з нейтральним викидом вуглецю.
Виробник дронів Hylio домігся дозволу від Федерального управління цивільної авіації США FAA на польоти над полями рою безпілотників. Комплект із трьох-шостьох агродронів може закрити потребу в купівлі нового трактора в парі з причіпним обприскувачем, повідомляє Аgropages.
Так, якщо раніше на один агродрон був потрібен один окремий професійно підготовлений пілот, то тепер цей же один оператор БПЛА буде потрібний, але для управління вже відразу 3-6 безпілотниками.
Рої дронів злітною масою від 15 до 50 кг можна застосовувати не тільки на обприскуванні посівів, але й на внесенні твердих мінеральних добрив, а також сівбі.
Такий підхід покликаний зробити корисне навантаження агродронів більш конкурентоспроможним, якщо порівнювати його з традиційними причіпними і навісними обприскувачами.
Відповідне рішення коштуватиме порівняно дешевше, проте не поступатиметься традиційній сільгосптехніці з погляду продуктивності та ефективності обробок.
Фактично тепер команда з двох осіб (оператор і налаштовувач/заправник) може одночасно запускати до шести дронів у небо «роєм», що робить обробку БПЛА майже такою ж швидкою, як і у випадку зі звичайною агротехнікою.
Нині американські фермери тестують підхід, що дозволяє їм виконувати роботи у важкодоступних місцях поля, а також в умовах високої вологості земельного шару.
Зауважимо, господарствам із земельним банком від 50 до 5 тис. га економічно вигідно мати свій власний дрон-обприскувач, щоб не бути залежними від сервісних бригад і, не поспішаючи, обробляти свої поля. Є приклади, що за одне внесення аграрій окупив свою інвестицію в агродрон, зазначив виконавчий директор компанії AgroCopter Роман Ткачук, передає AgroPortal.
Холдингам та великим за розмірами господарствам краще використовувати послуги сервісних бригад із внесення ЗЗР агродронами, в такому разі не потрібно тримати в своєму штаті працівників та закуповувати велику кількість обладнання, — пояснив Ткачук.
Агродрони допомагають аграріям розв’язувати питання зміни кліматичних умов, адже вони можуть працювати за надмірної вологості ґрунту. Компанія AgroCopter 2023 року почала надавати послуги з квітня, коли у Вінницькій, Житомирській, Одеській областях була велика кількість опадів, і аграрії, які звикли до традиційного обприскування озимих, не могли технікою заїхати в поле.
Також агродрони є рішенням у регіонах, де є проблема з водою, оскільки у господарствах, де поля знаходяться за 10-15 км, підвіз води є критичним. Тому аграрії замислюються над тим, щоб зменшити норми виливу. Технологія ультрамалооб’ємного внесення (УМО) виключає проблему з водними ресурсами в посушливих регіонах і полегшує логістику під час гарячого сезону, — розповів експерт.
Зауважимо, в Україні технологією FarmFleet скористалося 15 сервісних компаній, кожна з яких є досить потужним сервісним бізнесом, де кількість дронів на одному підприємстві сягала 20 бортів.
У Штатах сервісний бізнес зараз перебуває на більш ранній стадії, порівняно з Україною, і йдеться про формування окремих бізнес-юнітів, які можуть мати 1 дрон, і сервісна компанія є одноосібною або самозайнятою особою, локально їх називають контракторами. Більш дрібна структура ринку є відмінністю американського ринку порівняно з Україною, тобто кінцевий користувач, який керує сервісним бізнесом в агро, є іншим, – пояснив Яковенко.
Разом із розвитком продукту для безпосередніх майбутніх користувачів стартап зацікавив інших стейкхолдерів – університети та інноваційних акселераторів.
На відміну від України, у США система освіти має окреме фінансування для запуску спільних проєктів у напрямі розроблення нових технологічних рішень або, в нашому випадку, – розроблення рекомендацій чи екологічного обґрунтування використання робототехніки разом із представниками університетів, – повідомив Яковенко.
Мовиться як про відкриття та фінансування лабораторій, так і про безпосередні грантові програми від навчальних закладів, здатних покривати питання фінансування розширення R&D-персоналу, зазначив він.
За даними FarmFleet, компанія планує запуск продукту навесні 2024 року, і в неї вже є домовленості з локальними гравцями.
Нагадаємо, потреба аграріїв в оптимізації виробництва стає актуальнішою, ніж будь-коли. Зважаючи на стрімке подорожчання ресурсів, виникає необхідність скоротити їх витрати в кожній агрономічній операції, зокрема, й у проведенні захисту посівів, що потребує значної кількості ЗЗР, води, пального. Передові розробки дозволяють знизити обсяги потрібних ресурсів, і в той же час підвищити якість проведення операції. Про це розповіли експерти компаній DroneUA під час польової демонстрації агродронів на Київщині.
Дозапилення за допомогою дронів не тільки суттєво підвищить врожайність ліщини, а й покращити якість ядра. Це дозволить фермерам отримати набагато більшу ціну за фундук, водночас значно знизити витрати.
Відомий на Харківщині фермер Геннадій Гончаров має у господарстві – 500 гектарів, на яких вирощує пшеницю. Нині фермер придбав дрон із тепловізором, щоб виявляти міни на своїх полях.
Фундація американського мільярдера Говарда Баффета працює над технологією розробки дрона, який може розпізнавати, ідентифікувати та наносити на карту наземні міни.
На тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну агресор почав переводити російські хлібокомбінати на виробництво безпілотників.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!