Новини    01 вересня 2018 10:03

Пропозиція зерна на світовому ринку у новому маркетинговому році буде нижчою


Нещодавно одразу два поважних джерела — Державний департамент США із сільського господарства (USDA) і Продовольча сільськогосподарська організація ООН (FAO) — оприлюднили попередні прогнози про кон’юнктуру світового ринку аграрної продукції у новому 2018/2019 маркетинговому році.

На тлі негативних очікувань щодо валового збору зернових в Україні внаслідок складних погодних умов першої половини літа попередні звіти виглядають досить заспокійливими для вітчизняних сільгоспвиробників. Загальне світове виробництво зерна буде мати тенденцію до зниження у порівнянні з рекордним минулорічним врожаєм. Що особливо важливо, розмір валового збору зменшиться приблизно однаково і в Україні, і у країнах — конкурентах України на світовому ринку. Це стосується як топ-5 міжнародних постачальників зерна (США, Аргентина, Австралія, Канада і ЄС), так і найближчого конкурента у Чорноморському регіоні — РФ.

Погляд з-за океану

Як зазначено у черговому звіті USDA «Світова сільськогосподарська пропозиція та прогноз попиту», очікується, що загальні експортні поставки пшениці у 2018/2019 МР скоротяться у порівнянні з попереднім маркетинговим роком приблизно на 9,3 млн т внаслідок негативних прогнозів рівня збору культури, який, за ствердженням сільськогосподарського держдепу США, буде найнижчим за останні три роки.

Зокрема, світове виробництво культури становитиме понад 736 млн т, а глобальний експорт — більш ніж 185 млн т. При цьому споживання пшениці у світі залишиться на рівні близько 750 млн т, що природно викличе зменшення перехідних запасів майже на 6 млн т. Загальне зниження виробництва здебільшого буде сформовано за рахунок меншого валового збору пшениці у ЄС — на 4,4 млн т у порівнянні з 2017/2018 МР. Також знизяться врожаї культури в Австралії (на 2 млн т), РФ (на 1,5 млн т). Головна причина, як і в Україні, — весняно-літня посуха, яка спостерігалася цього року майже в усіх головних зерносіючих регіонах планети. На мільйон тонн менше збере і Китай, але за рахунок скорочення площ посіву пшениці.

Як наслідок експорт пшениці тільки з перелічених країн скоротиться на 4,4 млн т, який приблизно наполовину буде компенсований за рахунок збільшення вивозу культури з США і Канади, що мають великі перехідні запаси з вдалих попередніх років.

Що стосується України, то її загальні позиції на світовому ринку пшениці не зміняться або майже не зміняться. За прогнозом USDA, валовий збір культури буде меншим за минулорічний на мільйон тонн — 25,5 млн т. Але при цьому експорт залишиться на рівні 2017/2018 МР — близько 17 млн т.

Також досить сприятливий прогноз дали американські фахівці стосовно валового збору та експорту кукурудзи з України. Вони очікують, що загальне українське виробництво зерна кукурудзи у цьому маркетинговому році буде на рівні 30 млн т, а експорт — до 24 млн т (обидва показники більше за минулорічні приблизно на 20%). Такі оцінки значно перевищують прогноз Української зернової асоціації, яка вважає, що врожай кукурудзи буде на рівні 26 млн т, а експорт становитиме 19 млн т. Дещо гіршими виглядають з точки зору USDA українські перспективи щодо пропозиції на світовому ринку соняшникової олії. За попередніми підрахунками, загальна пропозиція цього продукту зменшиться на 2,9 млн т за рахунок зниження врожайності соняшника в Україні та Російській Федерації через несприятливі погодні умови цього літа.

При цьому на світовий ринок рослинних олій взагалі буде мати великий вплив тиск пропозиції соєвої олії внаслідок торговельної війни США і Китаю. Нагадаємо, що КНР ввела додаткове мито на соєві боби і продукцію з них із США. Зараз вже укладені контракти між китайськими покупцями і постачальниками сої з Бразилії, які цього року розширяють посівні площі під культурою.

Цілком вірогідно, що ситуація рикошетом вдарить і по Україні — традиційні покупці української соняшникової олії можуть частково замістити її соєвою з США. Втім, як обмовляються автори звіту USDA, його не треба розглядати як остаточний прогноз — черговий звіт буде вже у вересні. Крім того, у документі, в частині оцінок експорту, враховані лише ті дані, які на момент складання звіту вже були оприлюднені у вигляді контрактів або офіційних заяв. Ця інформація буде коригуватися і змінюватися.

Європейський прогноз

Трохи раніше за американських колег з прогнозом світового ринку зерна виступила FAO, що базується у Римі. Фактично обидва прогнози збігаються у загальних оцінках — є лише незначна різниця у визначенні окремих параметрів. Так, фахівці FAO вважають, що світовий валовий збір усіх зернових у сезоні–2018 буде нижчим за попередній рік на 2,4%, у першу чергу за рахунок меншої врожайності кукурудзи. Оскільки це буде відбуватися на тлі загального незначного росту споживання зерна (приблизно на 1%), наслідком стане чергове зменшення перехідних світових запасів.

Зокрема, негативний прогноз щодо врожаю FAO зробила для європейського континенту. Очікується, що загальне виробництво пшениці, кукурудзи та ячменю у країнах ЄС, Україні та Російській Федерації буде меншим у порівнянні з сезоном минулого року на 24 млн т. За останні два місяці FAO вже вдруге переглядає власний прогноз валового збору зернових у бік зменшення, і не виключено, що остаточні цифри будуть навіть меншими за липневі оцінки. «Якщо поточний прогноз буде співпадати з реальною ситуацією, то виробленого зерна виявиться недостатньо для задоволення очікуваного попиту у 2018/2019 МР і перехідні запаси зерна, накопичені за попередні п’ять років, знизяться до 749 млн т. Це буде на 7% менше у порівнянні з рівнем початку сезону. Як наслідок — співвідношення запасів до споживання скоротиться з 30,6% у 2017/2018 МР до 27,7% у поточному маркетинговому році. Очікується, що серед основних зернових культур най-більше скоротяться запаси кукурудзи, і загалом це стане першим подібним зниженням за останні чотири роки», — зазначено у звіті.

При цьому аналітики FAO вважають, що вказані негативні тренди не позначаться на світовій торгівлі сільськогосподарською продукцією. Активність укладання контрактів на зернову групу щонайменше не впаде. Зокрема, внаслідок високого попиту на кукурудзу, ячмінь і сорго обсяги відвантажень можуть навіть перевищити минулорічні. Обсяги світової торгівлі пшеницею, хоча і не досягнуть рекордних позначок 2016/2017 маркетингового року, будуть вищими, ніж показники минулого сезону.

Цінові очікування

З огляду на досить стримані результати звітів про поточну ситуацію дещо дивними виглядають цінові прогнози світового ринку зернових. Так, загальний індекс продовольчих цін FAO у червні становив 173,7 п., що було на 1,3% нижче, ніж аналогічний показник травня. У липні Організація звітувала про чергове зниження індексу на 3,7%, незважаючи на загальне погіршення прогнозів виробництва зернових і прогнозоване збільшення попиту на зерно у світі. При цьому цінове падіння торкнулося навіть котирувань кукурудзи і пшениці, прогнози по яких зараз найгірші.

Як пояснюють у FAO, загальним понижувальним фактором світового продовольчого ринку у найближчій перспективі буде залишатися торговельна війна між Китайською Народною Республікою та США, а підвищення курсу долара на міжнародних валютних біржах останнім часом лише посилює цей ефект. Хоча у першу чергу торговельні бар’єри у американо-китайських відносинах стосуються сої, рикошетом це б’є по ринку продовольства в цілому.

Окрім несприятливих для вітчизняних експортерів аграрної продукції зернових індексів можна також відзначити негативний тренд індексу цін на рослинні олії, що вкрай важливо для України як постачальника продуктів переробки соняшника №1 у світі. За розрахунками FAO, цей індекс просів у порівнянні з червневим на 3% і досяг свого найнижчого показника за останні 2,5 року. Причому вказані фактори поки повністю нейтралізують поступове підвищення котирувань нафти, яке б за логікою повинно було мати позитивний ефект на зернові ціни. Подорожчання бареля відбувається занадто повільно для того, щоб надати швидкий поштовх зерновому ринку.

Хоча, як зазначають у інформаційно-аналітичному агентстві «АПК-Інформ», зниження світових запасів зернових, безумовно, надасть деяку підтримку цінам. Але зменшення запасів не буде критичним і не викличе цінового буму. Статистика світових ф’ючерсних майданчиків поки доводить правильність такої обережної оцінки — котирування мають різноспрямований характер. Так, за даними компанії «УкрАгроКонсалт», вересневі котирування кукурудзи на СВОТ (Чиказька біржа) знизилися за останній місяць майже на 6,6 п., у той час як на пшеницю зросли майже на 17 п. (дані на 23 липня). Водночас на французькій MATIF осінні котирування кукурудзи підвищилися за вказаний період більш ніж на 9 п.

Цінова невизначеність вже найближчим часом буде мати неабиякий вплив на стан і українського аграрного ринку. Адже, за прогнозом «АПК-Інформ», у цьому маркетинговому році Україна може посісти четверте місце серед провідних постачальників зерна у світі. Очікується, що країна експортує близько 15 млн т пшениці, 18–19 млн т зерна кукурудзи і понад 4 млн т ячменю.

Ринок фрахту

Втім, нафтовий ринок може мати значний вплив на ціни контрактів на українське зерно у цьому сезоні. Як повідомляє «АПК-Інформ» з посиланням на експерта фрахтового ринку компанії S&P Global Platts Олександра Юрневича, ціни на бункерне паливо у портах Чорного моря з 2016 року зросли на 186%. Тут треба враховувати і зростання котирувань на нафту, і зворотний вплив, який має збільшення експорту зерна з чорноморських портів на паливні ціни.

Якщо врахувати, що витрати саме на паливо можуть становити до 70% витрат судна під час перевезення вантажу, стає зрозумілим, що ставки фрахту цього року також будуть суттєво зростати. Точних розрахунків для Чорноморського басейну ще немає, але є приклад фрахтових ставок перевезення зернових з Бразилії до Китаю. У порівнянні з травнем 2017-го у травні цього року вони подвоїлися.

Можна припустити, що таким чином будуть поводитися і ставки фрахту з чорноморського узбережжя до того ж Китаю чи країн Південно-Східної Азії. За даними Укрстату, до КНР з України минулого року відвантажено зернових на $477 млн, Республіки Корея — на $157 млн, Бангладеш — $372 млн, Індонезії — $397, Індії — $266.

Звісно, експортери мають дуже обмежений вплив на ціни продукції, які формуються на світовому ринку. Тому збільшення ставок фрахту призведе до зменшення прибутковості операцій, особливо на маршрутах до азіатських країн. На думку Юрневича, українським постачальникам зерна слід ретельно проаналізувати склад маршрутів відвантажень з урахуванням збільшення ставок, тому що, скоріш за все, ця тенденція у 2020 році буде тільки посилюватися.

Текст: Михайло Дикаленко

Читайте також

Ще немає новин у цій стрічці ...