Перші “рибні” аукціони в Україні принесли бюджету понад 95 млн грн

Перші в історії рибної галузі України аукціони майже в 12 разів перевищили стартову ціну лотів і принесли торік бюджету понад 95 млн грн, зазначив тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Ігор Клименок, передає Укрінформ.

Загальнодержавний ресурс – наші водні біоресурси, наші риби. Вони небезкінечні. Тому наша наука рекомендує і встановлює ліміти. Тобто той чи інший вид ми не можемо виловлювати більше, ніж встановлюється науковим обґрунтуванням. Потім ми затверджуємо ці ліміти, проходимо погодження з центральними органами виконавчої влади, затверджуємо це наказами Мінагрополітики. Далі ці ліміти ми розподіляємо на квоти. І вже ці квоти – це конкретна кількість водних біоресурсів, яку бізнес може виловити. І конкретні правила, які затверджуються типовими договорами. Це і є лот, який ми виставляємо на прозорий аукціон. Ставимо стартову ціну лота – це той мінімальний податок, який держава має отримати від вилову водного біоресурсу, щоб відновлюватися. І починаються торги, – пояснив Клименок.

У 2023 році стартова ціна таких лотів становила 7 млн грн. За результатами аукціонів до державного бюджету надійшло понад 95 млн грн.

Якщо порівнювати з минулими роками, то в 2022 воєнному році – надійшло 13,4 млн грн, в 2021 рік – 15 млн грн. А зараз, навіть у воєнний час, коли до розподілу не долучалися Азовське і Чорне море, не долучалась втрачена Каховка, найбільше в Україні водосховище, яка давала найбільший приріст, для місцевих і обласних бюджетів галузь дала максимальний результат. І це спричинило те, що розподіл цього ресурсу вперше в історії відбувався не десь в кабінетах, а онлайн. Люди, сидячи за своїми комп’ютерами, могли отримати і виграти для себе той лот, з яким вони потім ходили на воду, – додав Клименок.

Зазначається, що деякі експерти ще в 2019 році припускали, що тіньовий обіг риби може становити 70-80%, а реформи значно зменшать цей обсяг.

Якщо ви бачите, що в заборонених місцях, а це більшість водойм, де немає промислу, стоять сітки, то це вже порушення. Коли в природно-заповідному фонді стоять сітки. Коли ви бачите сітки без бірок, які мають бути, то ви повинні повідомляти. Не обов’язково на 102, а на гарячу лінію Держрибагентства, – резюмував експерт.

Нагадаємо, з 25 грудня 2023 року Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм почало розміщувати в електронній системі “Prozorro.Продажі” перші анонси аукціонів на право промислового лову водних біоресурсів у 2024 році.

Згідно з повідомленням агентства, аукціони включають лоти для таких водних територій як річка Дунай, нижню частину річки Дністер і Дністровський лиман.

Аукціон відбувся 4 січня і включав:

• 30 лотів для річки Дунай;
• 23 лоти для нижньої частини річки Дністер та Дністровського лиману.

Господарюючі суб’єкти, зацікавлені у промисловому рибальстві і які подали електронні декларації на право лову, можуть подавати свої заявки на участь в аукціоні до 20:00 3 січня 2024 року.

Для отримання інформації про лоти, дати аукціонів, стартові ціни, розмір гарантійних внесків, обсяги та види дозволених для лову водних біоресурсів, а також знаряддя лову, інтересанти можуть відвідати відповідний вебсайт за посиланням.

Також з 30 січня 2024 року набули чинності оновлені Правила любительського рибальства, внесені зміни згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 2034 від 24 листопада 2023 року.

Нагадаємо, з метою удосконалення раніше напрацьованого механізму надання права спеціального використання водних біоресурсів Урядом 22 грудня 2023 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України “Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів”.

У 2022 році майже 4 тис. суб’єктів господарювання здійснювали діяльність в умовах аквакультури. Загалом вони виростили понад 14,6 тис. т водних біоресурсів.

Рибну галузь очікують істотні законодавчі зміни — вже розроблено кілька нормативних актів, які стосуються електронної системи управління рибальством.

Парламентський Комітет з питань аграрної та земельної політики першочергово розгляне законодавчі ініціативи, спрямовані на боротьбу з незаконним рибальством та пришвидшення інтеграції України з ринками країн ЄС.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати