Новини    09 січня 2018 11:26

Навіть не чекали: Експорт сливи та чищеної цибулі б’є рекорди


Неврожай фруктів та овочів в ЄС зробив свої корективи в української експортної структури. Так за минулий рік експортовано більше 8 тис. тонн слив, з яких 85% було відправлено прямо на ринки та переробні підприємства країн ЄС. Повідомляє Інфо-Шувар.

Українські фермери скористались погодними стрибками в минулому році та змінили свої плани. Після травневих заморозків, аграрні експерти прогнозували втрати більшої частини врожаю фруктів та ягід. Найбільшою втратою сезону стали баштанові культури. Через втрачений врожай, середні та пізні кавуни були дорожчими в 3-4 рази від ранніх.

По іншим видам ягід та фруктів ситуація була не такою безнадійною, повідомляють в Інфо-Шувар.

«Україна цього року встановила рекорд з експорту свіжої сливи. У першій половині сезону слива навіть очолила рейтинг найбільш експортованих фруктів з України, потіснивши яблуко, хоча в попередні роки ці фрукти майже не експортувались. Вперше за всю історію своєї Незалежності, Україна змогла суттєво розширити географію експорту черешні і послабити залежність від ринку Росії. Загальний обсяг експорту збільшився більш ніж в 2 рази порівняно з минулим сезоном, досягнувши 3,6 тис. тонн. Третину цього обсягу ми відправили в країни ЄС, які раніше взагалі не входили в коло зовнішніх покупців української черешні. Ми навіть змогли експортувати понад 100 тонн черешні в Китай», – йдеться у повідомленні.

Зростання відбулось також в поставках замороженої малини, суниці і, навіть, вишні. Українські виробники, скориставшись можливістю, вийшли на ринок ЄС зі своїм яблуком.

«Ми також скористались можливістю вийти на ринок ЄС зі своїм яблуком. Це був дійсно сміливий крок, ще в минулому році здавалось, що Польщі ми не переступимо ніколи. Але після того, як наше яблуко з’явилось на полицях одної з провідних мереж Великобританії, стало зрозуміло, що зміни плодоовочевому бізнесі України таки розпочались», – пишуть аналітики.

Песимізм очікування об’ємів врожаю, через погодні умови, відбувались також в плодоовочевому сегменті. Вже у квітні в сховищах майже не лишилось перехідних запасів власних овочів «борщового набору», тому на початку нового сезону ранній продукції прийшлось конкурувати з досить дорогими імпортними овочами врожаю 2016 року. Заміщали нестачу «борщового набору» українські трейдери, переважно, з Польщі, а найбільша потреба була в моркві, цибулі та капусті. Пропозиція власного буряку та картоплі була більшою, втім, загальна тенденція впливала і на вартість цієї продукції.

Згідно прогнозам МінАПК, в цьому сезоні площі під картоплю в Україні розширились на 1% і, тільки за рахунок збільшення плантацій населення, комерційний сектор вкотре скоротив картопляні плантації. Загальна площа під овочами «борщового набору» в 2017 році на 2% менше, ніж попереднього сезону, і найбільше скорочення відбулось по буряку та моркві, а от капусти та цибулі посадили приблизно стільки ж, скільки і рік тому. Лише цибуля вже кілька років показує непогані показники. Україна експортує 1,5-2 тис. тонн чищеної цибулі до Великобританії та Польщі. Але постачальників такої продукції можна порахувати на пальцях однієї руки, її частка в загальному обсязі експорту цибулі займає лише 10-15%.

Трейдинг        23 серпня 2019 14:42

Україна потіснила США в експорті кукурудзи до Китаю

Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР. Очікується, що у 2018–2019 маркетинговому році поставки української кукурудзи до Китаю досягнуть 4 млн т і становитимуть понад 80% від загального обсягу китайського імпорту.

Про це повідомляє Голос Америки.

Кількома роками раніше США забезпечували майже 100% китайського імпорту кукурудзи, поставляючи до КНР близько 5 млн т. В умовах торгової війни між Вашингтоном та Пекіном експорт зернової із США до Китаю різко знизився, зокрема у 2017–2018 МР США поставили лише 0,3 млн т, або менше 10% китайського імпорту.

Читайте: Зміна клімату дозволяє Україні забезпечити себе рисом – Шеремета

«Торгова війна з Китаєм перешкоджає доступу на ринки для США, – написала на своїй сторінці у Твіттер конгресвумен від штату Іллінойс Робін Келлі. – Велика частина кукурудзи надходила до Китаю з Іллінойса, до того, як провальна торговельна війна Трампа вбила наш доступ до ринків».

Американське видання Successful Farming відзначає, що ще до торгової війни Китай почав переходити на інших постачальників кукурудзи, переважно на Україну, і цьогоріч Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР.

«Гарний очікуваний урожай в Україні не компенсує різке падіння виробництва в США в 2019–2020 роках, але в довгостроковій перспективі, загроза того, що Україна стане ключовим експортером кукурудзи, продовжує зростати», – відзначає Successful Farming.

Однак видання зауважує, що темпи зростання виробництва кукурудзи в Україні можуть сповільнитися. Нині середня врожайність кукурудзи в Україні становить 7–7,8 млн т/га (на 60% вища, ніж десятиліття тому), досягнувши рівня ЄС. Щоб помітно підвищити врожайність, українські фермери мають вдатися до використання біотехнологічних / генетично модифікованих культур, що наразі в Україні заборонено.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т

Поділися

Рослинництво        22 серпня 2019 13:03

Збитки від посухи в Польщі сягнули $450 млн – компенсації не рятують фермерів

Вражаюча посуха в Польщі знищила третину сільгоспкультур, і фермери навіть не впевнені, чи варто сіяти озимий ріпак.

Про наслІдки посухи в Польщі пише MonitorInfo з посиланням на RMF24.

Від посухи постраждало 1200 муніципалітетів у Польщі, а сягнули щонайменше 1,8 млрд злотих (це $450 млн) – такими є дані Національної ради сільськогосподарських палат.

Польські фермери розповіли, що втратили третину сільськогосподарських культур.

«Деякі луки виглядають як степи», – каже Віктор Шмулевич, президент Національної ради сільськогосподарських палат Польщі.

Посуха настільки висушила землю, що фермери стурбовані тим, як сіяти озимі ріпак  та пшеницю і сподіваються лише на сніжну зиму, завдяки чому ґрунт зможе відновити водний потенціал. У багатьох регіонах фермери не впевнені, чи є взагалі сенс сіяти ріпак

Міністерство сільського господарства Польщі пообіцяли компенсації фермерам після завершення оцінки збитків. Отримати їх аграрії зможуть не раніше, ніж через кілька тижнів.

Читайте: Україна – Польща: обсяги обороту агропродукції зростатимуть

Проте, на думку польських фермерів, навіть виплата 1000 злотих за гектар не компенсує збитків, бо потрібні нові інвестиції і відшкодування власних заробітків. Вони хочуть отримати гроші якомога раніше, щоб втримати свій бізнес. Віктор Шмулевич наголосив, що фермерам потрібні й пільгові кредити.

Як повідомляв раніше Landlord, Посуха в Польщі вразила третину сільгоспземель.

Поділися

Трейдинг        20 серпня 2019 15:24

Курс на Китай: ЄБА про нові масштаби для експортерів зерна

Зі зростанням в Україні експортного потенціалу зернових культур постає питання пошуку нових каналів збуту продукції. З огляду на це українським аграріям радять звернути увагу на перспективність азійських ринків, зокрема В’єтнаму та Китаю.

Про це повідомляє Економічна правда.

Виконавчий директор комітету олійних та зернових культур Європейської бізнес асоціації Ірина Душник розповіла про те, як Україна, експортуючи агропродукцію, може підкорити ринки Азії.

В’єтнам

У 2018 році В’єтнам поновив імпорт пшениці з України, але за умови суворого фітосанітарного контролю. Експерт відзначає, що активного постачання зернових до В’єтнаму з України зараз немає. Цей ринок складний для української продукції з точки зору: а) логістики; б) сертифікації; в) встановленого 5% мита.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Щоб зняти мито на українську продукцію, потрібен час.

Китай

За останні 5 років обсяги експорту зернових з України до КНР зросли у 20 разів (з $26 млн до $533 млн).

При цьому поставки ячменю до Китаю значно скоротилися (з 788 тис. т у 2018 р. до 381 тис. т у 2017 р.). Водночас попит на ячмінь у Китаї зріс більш як удвічі. Крім того, ціни на український ячмінь у 2018 р. підвищилися в середньому на $50 – до близько $230 за 1 метричну тонну.

Така ситуація зумовлена складністю виконання фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до Китаю. У зв’язку з цим українські аграрії використовують свій експортний потенціал до КНР лише на 7,5%.

Як поліпшити ситуацію?

  • Слід переглянути протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю, який був підписаний ще у 2013 р.
  • Треба домогтися розширення переліку сільгоспкультур для експорту до КНР за рахунок таких, як пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Які перспективи азійських ринків для України?

В Азійському регіоні конкурентами України щодо експорту зернових є Австралія, Канада та Росія. Але цього сезону Австралія не змагатиметься за обсяги експорту, оскільки через сильну посуху врожай зернових у цій країні різко зменшився. Україна має скористатися цією нішею.

Пропозиції ЄБА щодо розширення можливостей експорту зернових

  • Вдосконалити процедури «встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів», що необхідно для виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
  • Переглянути чинний протокол з експорту ячменю до Китаю з України.
  • Підготувати протоколи для відкриття ринку Китаю для експорту з України пшениці, сорго, ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Landlord раніше повідомляв про те, що внаслідок торгової війни між США та Китаєм українська кукурудза успішно замінила американську в структурі імпорту КНР.

Поділися

Садівництво        20 серпня 2019 08:38

УПОА запустила нові сервіси з просування експорту

Завдяки запуску в дію нового сервісу УПОА з просування експорту, значно зросла кількість членів Української плодоовочевої асоціації, а також вдалося домовитися з імпортерами про додаткові для них послуги, які суттєво спростять поставки продукції українських садівників на світовий ринок.

Про це повідомляє на своєму сайті УПОА.

Минулого тижня на конференції «Яблучний бізнес України-2019» експерти Української плодоовочевої асоціації представили Систему управління експортними продажами, покликану підвищити впізнаваність українських агровиробників та зміцнити їх позиції на світовому ринку.

Читайте: Як заробити на лохині: поради ягідникам-початківцям від вінницького фермера

Як відзначила директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва, розроблена система «напряму зводить виробників плодоовочевої продукції з потенційними покупцями», що значно економить час працівників відділу продажів компаній.

За кілька днів роботи нового сервісу зафіксовано суттєве збільшення кількості членів Асоціації, а також домовленостей з трейдерами про додаткові для них послуги, котрі сприятимуть спрощенню експорту української плодоовочевої продукції.

За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, з часом сервіс може стати доступним не лише для членів УПОА, проте остаточне рішення щодо цього поки не прийнято.

Landlord раніше повідомляв про те, що із серпня 2019 року в Україні для всіх учасників агроринку почав працювати онлайн-сервіс Feodal.online, який надає інформацію про земельні ділянки та їх власників. З його допомогою аграрії зможуть, зокрема, захистити свій бізнес від рейдерської реєстрації прав на землю.

Поділися

Відпочинок        18 серпня 2019 12:31

На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Прототипами серіалу «Фермери» стали справжні господарі з Рівненщини, які заснували сімейні молочні ферми, повернувшись із заробітків з-за кордону.

Про зйомки нового серіалу, що не лише розповідатиме про побут селян, а й популяризуватиме фермерський рух в Україні, пишуть Rvnews та «Рівне вечірнє».

Творці серіалу «Фермери» хочуть показати, передусім молоді, що жити в селі добре та перспективно, і тут є простір для ідей та самореалізації, а не сум та безвихідь, як показано у більшості сучасних фільмів.

Ідея серіалу належить фонду «Любіть Україну», який реалізує в області проєкт «Створення сімейних молочних ферм», допомагаючи сільським підприємцям фінансово і консультативно. Проєкт заснований спеціально для того, щоб люди з сіл не виїжджали за кордон, а будували власний бізнес в Україні, зміцнюючи при цьому свої родини. Написання сценарію для серіалу підтримав Український культурний фонд, а грант отримала телерадіокомпанія «Ритм».  Над сценарієм працює відомий український сценарист Олексій Комаровський.

Читайте: Сімейне господарство: як родинна етно-ферма на Одещині стала стрижнем для розвитку села 

Сімейні молочні ферми, які відвідував автор сценарію серіалу, стають популярними на Рівненщині. В області засновано 8 таких ферм, ще 6 в стадії будівництва. Олексій Комаровський каже, що його надихали реальні життєві історії людей, які працюють на сімейних молочних фермах, і ці історії справжніх фермерів збагатять серіал.

Як повідомляв Landlord, фермер з Одещини заробляє на цукровій кукурудзі $5 тис. з 1 га.

Поділися
Показати ще