Науковці розробили рішення для відновлення ґрунтів

Понад 20 млн га земель в Україні потребують відновлення ґрунтового покриву. Водночас потрібні рішучі дії і для покращення екологічного стану водних ресурсів. Зокрема, необхідно врегулювати питання очищення ставків, яких в Україні налічується більш як 40 000. Щоб знайти розв’язання цих проблем, Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) профінансувала проведення наукових досліджень, які виконала ГО “Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків”.

Їхнім результатом стали рекомендації з використання намулу та донних відкладень для відновлення та покращення стану ґрунтів. Потенційний еколого-економічний ефект цього рішення для держави становить 22,4-26,1 млрд грн, інформує пресслужба Програми USAID АГРО.

За оцінками фахівців ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського”, навіть до повномасштабної війни Україна втрачала щороку приблизно 3,5-4,0 тис. грн з кожного гектара сільськогосподарських земель, недобираючи врожаю через деградацію ґрунтів. Така ситуація зумовлена незбалансованою дефіцитною системою землеробства. Як наслідок ґрунти втратили до 20-30% гумусу, а недостатні норми внесення мінеральних та органічних добрив не забезпечують його відтворення. Зараз ця проблема ще більше загострилася, адже понад 15 млн земель в Україні уражені війною та потребуватимуть рекультивації та відновлення ґрунтів.

Науковці ГО за підтримки Програми USAID АГРО розробили рішення для покращення стану ґрунтів через використання мулу та донних відкладень. Цей підхід дозволить одночасно вирішити два завдання: допомогти відновити землі, а також очистити ставки та покращити умови розвитку аквакультури.

В Україні є понад 40 000 ставків, у яких щорічно накопичується від 45 до 60 млн т донних відкладень. З них 30-35 млн т варто видаляти для підтримки безпечного екологічного середовища. У складі донних відкладень є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи й інші речовини, які необхідні для удобрення ґрунтів. Щоб визначити як використовувати донні викладення у землеробстві, фахівці ГО  “Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків” вивчили досвід іноземних країн, а також провели ряд досліджень та лабораторних аналізів зразків мулу, відібраного у рибогосподарських водоймах Волинської, а також Харківської областей.

Дослідження показали, що за вмістом основних елементів удобрення донні відкладення не поступаються, а подекуди переважають за показниками органічні добрива. Наприклад, загальна сума азоту, фосфору та калію, що може надійти до ґрунту з 1 тонною сухих донних відкладень, відібраних у ставку Волинської області, коливається від 14,5 до 29,5 кг, тоді як з 1 тонною гною ВРХ із вологістю 75% — 13,5 кг, – розповідає доктор сільськогосподарських наук, професор Євген Скрильник. Донні відкладення можуть застосовуватися на всіх видах ґрунтів як добриво, ґрунтополіпшувачі й матеріал для проведення робіт із рекультивації та структурної меліорації земель, а також виробництва органічних та органо-мінеральних добрив. Але при цьому важливо контролювати  їхню якість за токсикологічними показниками.

Потенційний еколого-економічний ефект від застосування донних відкладень для відновлення ґрунтів оцінюється у 22,4-26,1 млрд грн.

Науковці ГО “Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків” за підтримки Програми USAID АГРО вже розробили рекомендації для громад та агровиробників щодо алгоритмів видалення та використання мулу для удобрення і рекультивації ґрунтів. Наразі триває робота над розробкою змін та доповнень до законодавчих і нормативно-правових актів, необхідних господарствам для початку таких робіт.

Нагадаємо, ключовим та одним із найбільш затратних елементів технології вирощування більшості сільськогосподарських культур є удобрення. Тому не дивно, що саме підбір добрив посідає важливе місце при плануванні затратної частини в рослинництві.

У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.

Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.

Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв  зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.

Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.

Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі  під озимий ріпак.

Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном.  ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.

У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати