Найбільші техногенні катастрофи за участі нітрату амонію в історії

Трагедія, що сталась минулого тижня у Бейруті, безпосередньо торкнулась і України –  як повідомив посол України в Лівані Ігор Осташ, в результаті вибуху загинув український громадянин. Він став однією з більш ніж 200 жертв масштабного вибуху нітрату амонію у порту ліванської столиці.

Катастрофа стала причиною масових протестів – незадоволені громадяни, вражені масштабами зруйнувань, звинуватили владу у некомпетентності, яка і призвела до фатальних наслідків, тисячі людей вийшли на вулиці Бейрута і зажадали відставки уряду. У неділю міністр інформації Лівану Маналь Абдессамад принесла вибачення за недбалість влади і покинула свій пост. Ввечері 10 серпня стало відомо, що у відставку пішов і весь уряд Лівану, але громадянські протести у країні продовжуються.

Катастрофа в чергове поставила питання, як треба поводитись з нітратом амонію, або, простіше кажучи – аміачною селітрою? Адже мільйони тон цієї сполуки зберігаються у портах, на залізничних станціях і складах сільгоспвиробників, хімічних підприємствах тощо. У сільському господарстві добриво з нітрату амонію застосовується у вигляді гранул і швидко розчиняється під дією вологи, дозволяючи азоту, який є ключовим для росту рослин, потрапляти в ґрунт.

Сама по собі аміачна селітра не є вибухонебезпечною і, навіть, легкозаймистою – вона запалюється лише під впливом надвисоких температур. Але є інший бік медалі – у сумішах з різними видами вуглеводневих горючих матеріалів нітрат амонію перетворюється на вибухівку. Також можлива і детонація селітри під впливом іншого вибуху. Скажімо, суміші аміачної селітри використовуються в промисловості і гірничій справі для проведення вибухових робіт. Вибухонебезпечність гранульованої селітри підвищується з ростом її вологості і при температурних перепадах, що призводять до перекристалізації.

Читайте: У тіньовому обробітку в Україні перебуває 8 млн га землі 

Саме доступність хімікату зробила селітру «учасником» цілого ряду терористичних атак. Найбільш відомою з них є теракт у Оклахома-Сіті (США) у 1995 році, внаслідок якого було зруйновано федеральну будівлю і загинули 168 осіб. У вибуховому пристрої було використано лише 2 тони селітри у суміші з дизельним пальним.

Втім, незважаючи на те, що звичайній пожежі і важко викликати вибух чистої аміачної селітри, це не завадило нітрату амонію стати причиною ряду масштабних техногенних катастроф протягом останнього сторіччя. Тільки за останні двадцять років відбулося щонайменше десяток трагедій за участі цієї сполуки. У географічному переліку – США, КНР, Франція, Іспанія і ряд інших країн. Причиною всіх випадків стала звичайна недбалість і порушення правил виробництва, зберігання і транспортування нітрату амонію.

У ТОП-5 за кількістю жертв внаслідок вибухів за участі аміачної селітри ми відібрали ті, які є суто техногенними катастрофами і не було доведено (або ще не було доведено) навмисні дії, тобто терористичну атаку. Крім того, ми відкинули випадки, де участь нітрату амонію була лише однією з версій слідства і остаточних висновків не зроблено

Тексас Сіті, США

• 581 загиблий
• 1947 рік

Фото: The Fayetteville Observer

16 квітня 1947 року в порту міста Тексас Сіті, США, пожежа на борту французького судна «Гранкан» призвела до детонації близько 2100 тон аміачної селітри, що спричинило за собою ланцюгову реакцію у вигляді пожеж і вибухів на прилеглих кораблях і нафтосховищах.

Загинули щонайменше 581 особа (включаючи всіх, за винятком одного, співробітників пожежної охорони Тексас Сіті) і понад 5 тисяч осіб отримали поранення.

Оппау, Німеччина

• 1921 рік
• 561 загиблий

Фото: Еcoindustry

Техногенна катастрофа сталася 21 вересня 1921 року на хімічному заводі анілінових барвників і добрив поблизу містечка Оппау (зараз ходить до складу міста Людвігсхафен-на-Рейні у землі Рейнланд-Пфальц).

Безпосередньою причиною трагедії послужила детонація при використанні вибухівки для роздроблення злежалих запасів сульфату і нітрату амонію, складованих у очікуванні сезонного піку продажів добрив. До цього для цих цілей використовувалися картонні трубки з чорним порохом, що не викликало детонації. Однак підрядник-підривник вирішив заощадити і застосував більш потужну суміш бертолетової солі з бензином, яка викликала детонацію. У сховищі знаходилося 4500 тон суміші сульфату і нітрату амонію. Кількість сульфонітрата амонію, який брав участь у вибуху оцінюють в 10%, тобто у 450 тон. Важко сказати, якими б були насідки у разі детонації усієї суміші.

Бейрут, Ліванська Республіка

• 2020 рік
• 220 загиблих (станом на 9 серпня)

Фото: WorldCruises

Нажаль, досвід попередніх катастроф нічому не навчив – 4 серпня 2020 року у порту Бейрута стався потужний вибух за участі нітрату амонію. За офіційною версією, яку озвучив прем’єр-міністр Лівану Хасан Діабі, причиною вибуху були необережні зварювальні роботи, що проводились на складі, де роками зберігалось 2750 тон аміачної селітри. На відміну від інших випадків, що вказані вище, про присутність іншої речовини, яка у поєднанні з нітратом амонію призвела до вибухової реакції, не повідомлялось. Це вже стало приводом до чисельних експертних висновків про те, що насправді Ліван зазнав терористичної атаки і спочатку на складі спрацював вибуховий пристрій. Втім, поки офіційна версія не спростована, трагедія у Бейруті, що унесла 220 людських життів, входить по переліку техногенних катастроф.

На фото – круїзний лайнер ORIENT QUEEN II, перекинутий вибухом.

Тяньцзін, КНР

• 2015 рік
• 173 загиблих

Фото: Wikimedia

12 серпня 2015 року внаслідок пожежі на розташованих в порту складах фірми «Жуйхай», що займається транспортуванням небезпечних хімічних речовин, стався вибух. Його причиною послужило самозаймання перегрівся на літньому сонці контейнера з сухою нитроцеллюлозой, після чого вибухнули сусідні контейнери з нітратом амонію і іншими хімікатами.

Прибулі на місце пожежники не змогли запобігти поширенню вогню і далі відбулося ще два потужні вибухи. Місцева сейсмологічна служба оцінила потужність першого вибуху в 3 тонни тротилового еквівалента, другого – в 21 тонну. Гасіння пожежі тривало до середин  дня 13 серпня. 15 серпня в навколишньому повітрі виявили ціанід натрію і розпочато евакуацію місцевих жителів. Число загиблих від вибухів склало 173 людини, серед яких 92 пожежних.

Ренчхон, КНДР

• 2004 рік
• 161 загиблий

Фото: Liga.net

Обставини катастрофи у Ренчхоні у Північний Кореї досі достеменно залишаються закрити для широкого загалу, що не дивно з огляду на політичний лад у КНДР. У первинних повідомленнях про трагедію, що сталась 22 квітня 2004 року, говорилося, що ви був викликаний зіткненням двох паливних поїздів. Згодом була поширена версія про займання нітрату амонію від контакту з повітряними силовими кабелями за участі рідкого палива.

Така сама ситуація і з кількістю загиблих і постраждалих – офіційно Пхеньян визнає загибель 161 людини (у іншій версії – 160 осіб) і 1300 поранених. Але одразу після вибуху йшлося про те, що внаслідок трагедії загинуло 3000 чоловік.

Але, незважаючи на свою небезпеку, нітрат амонію як і раніше є цінним ресурсом – очікується, що обсяг ринку аміачної селітри, внаслідок зростаючого попиту на продовольство, збільшиться більш ніж на 3% до 2026 року. Тому влади всіх країн приймають рішення про додаткові заходи безпеки при його зберіганні і транспортуванні. У 2013 р співробітники Sandia National Laboratories оголосили про розробку безпечного і ефективного складу на основі суміші нітрату амонію з сульфатом заліза, який не може бути використаний для створення на його основі вибухових речовин. При розкладанні складу іон SO42- зв’язується з іоном амонію, а іон заліза – з нітрат-іоном, що запобігає вибуху. Введення до складу добрива сульфату заліза може поліпшити і технологічні характеристики добрива, особливо на закислених ґрунтах. Автори відмовилися від захисту формули добрива патентом з тим, щоб цей склад міг отримати швидке поширення в регіонах з високою терористичної небезпекою.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що вибухом у порту Бейрута було знищено майже всі запаси зерна Лівану.

Фото на заставці: Reuters