Новини / Аналітика     18 березня 2019 10:50

«Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором»: в агросекторі шукають шляхи подолання проблеми з кадрами

Із широким впровадженням інновацій в агросекторі все більше відчутний розрив між новими технологіями і кадрами. Серед фахівців, підготовлених вишами, мало тих, які відповідають сучасним вимогам ринку. Тому стратегічною метою для провідних агрокомпаній стала підготовка спеціалістів.

Про це повідомляє Новое время.

На думку фахівців УКАБ, кадрову проблему в агросекторі визначають три ключові моменти:

  • гострий дефіцит кваліфікованих кадрів робочих спеціальностей;
  • працівники з досвідом роботи в агросекторі часто не володіють новими знаннями щодо агротехнологій та недовірливо ставляться до інновацій;
  • кістяк галузі становлять люди віком понад 40 років, які важко піддаються навчанню сучасним практикам.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Топ-менеджери агробізнесу поділилися думками з приводу кадрового голоду в аграрній галузі країни.

Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast

Існує великий розрив між кількістю фахівців, які відкриті для інноваційних технологій, і кількістю тих, хто надає переваги старим методам роботи, і «цей технологічний розрив збільшується».

«Всім усе пояснили, тренінг провели. Приїжджаю в поле — майже всі сіють так, як це робили раніше», – розповідає гендиректор про сумний досвід у впровадженні нових практик.

Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти, президент Українського клубу аграрного бізнесу:

Сьогоднішні випускники агровишів «практично профнепридатні, оскільки здебільшого не мають сучасних навичок, а часом і несучасних теж».

«Ми фокусувалися на глобальних речах і забули про основу — всеосяжні знання, які потрібно дати операторам в полях і на фермах. Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором», – охарактеризував проблему президент УКАБ.

Ірина Мірошник, президент міжнародної групи компаній IMMER Group, член УКАБ

Керівник розповіла, що цілий рік компанія шукала агронома, оскільки складно знайти фахівця, який би відповідав «сучасним вимогам ринку загалом і IMMER Group зокрема».

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП

«Пошук співробітника з високою кваліфікацією часто-густо передбачає просте переманювання і навіть перекуповування його в інших компаній-флагманів», – розповідає топ-менеджер.

Зокрема вона відзначає, що на ринку праці бракує фахівців, які мають досвід нових практик, зокрема знань і навичок точного землеробства.

За словами Ксенії Прожогіної, агрохолдингам вигідніше інвестувати в розвиток своїх співробітників, аніж шукати нових.

Щоб подолати розрив між  сучасними технологіями і кадрами, в УКАБ вирішили створити магістерську програму на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України.

«По суті, ця програма – початок трансформації всієї аграрної освіти, перехід від класичного радянського устрою до більш сучасного бізнес-орієнтованого», – відзначив  Алекс Ліссітса.

Агрокебети – таку назву дали новій освітній програмі. Набір на перший магістерський клас уже стартував, проте набирають в нього в більшості не випускників с.-г. вишів, а кращих студентів із різних спеціальностей, щоб навчити їх сучасному веденню агробізнесу.

Представники понад 50 агрокомпаній започаткували цей проект з метою відновити в Україні з нуля сучасну агроосвіту і підготувати кваліфіковані кадри під свої потреби. Акцент роблять на систему менторства.

Вартість партнерської участі для бізнесу в «Агрокебетах» – 9–30 тис. Кошти витрачатимуться на зіркових викладачів, переважно практиків, зокрема і зарубіжних.

«Ця програма — початок трансформації всієї аграрної освіти», – підсумував Алекс Ліссітса.

Landlord раніше повідомляв про те, як Укрлендфармінг впроваджує інноваційні методи навчання молодих фахівців.

 

Читайте також

Матеріали по темі

Показати ще