Новини / Аналітика     18 березня 2019 10:50

«Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором»: в агросекторі шукають шляхи подолання проблеми з кадрами

Із широким впровадженням інновацій в агросекторі все більше відчутний розрив між новими технологіями і кадрами. Серед фахівців, підготовлених вишами, мало тих, які відповідають сучасним вимогам ринку. Тому стратегічною метою для провідних агрокомпаній стала підготовка спеціалістів.

Про це повідомляє Новое время.

На думку фахівців УКАБ, кадрову проблему в агросекторі визначають три ключові моменти:

  • гострий дефіцит кваліфікованих кадрів робочих спеціальностей;
  • працівники з досвідом роботи в агросекторі часто не володіють новими знаннями щодо агротехнологій та недовірливо ставляться до інновацій;
  • кістяк галузі становлять люди віком понад 40 років, які важко піддаються навчанню сучасним практикам.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Топ-менеджери агробізнесу поділилися думками з приводу кадрового голоду в аграрній галузі країни.

Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast

Існує великий розрив між кількістю фахівців, які відкриті для інноваційних технологій, і кількістю тих, хто надає переваги старим методам роботи, і «цей технологічний розрив збільшується».

«Всім усе пояснили, тренінг провели. Приїжджаю в поле — майже всі сіють так, як це робили раніше», – розповідає гендиректор про сумний досвід у впровадженні нових практик.

Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти, президент Українського клубу аграрного бізнесу:

Сьогоднішні випускники агровишів «практично профнепридатні, оскільки здебільшого не мають сучасних навичок, а часом і несучасних теж».

«Ми фокусувалися на глобальних речах і забули про основу — всеосяжні знання, які потрібно дати операторам в полях і на фермах. Ми запускаємо дрони, але нікому керувати трактором», – охарактеризував проблему президент УКАБ.

Ірина Мірошник, президент міжнародної групи компаній IMMER Group, член УКАБ

Керівник розповіла, що цілий рік компанія шукала агронома, оскільки складно знайти фахівця, який би відповідав «сучасним вимогам ринку загалом і IMMER Group зокрема».

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП

«Пошук співробітника з високою кваліфікацією часто-густо передбачає просте переманювання і навіть перекуповування його в інших компаній-флагманів», – розповідає топ-менеджер.

Зокрема вона відзначає, що на ринку праці бракує фахівців, які мають досвід нових практик, зокрема знань і навичок точного землеробства.

За словами Ксенії Прожогіної, агрохолдингам вигідніше інвестувати в розвиток своїх співробітників, аніж шукати нових.

Щоб подолати розрив між  сучасними технологіями і кадрами, в УКАБ вирішили створити магістерську програму на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України.

«По суті, ця програма – початок трансформації всієї аграрної освіти, перехід від класичного радянського устрою до більш сучасного бізнес-орієнтованого», – відзначив  Алекс Ліссітса.

Агрокебети – таку назву дали новій освітній програмі. Набір на перший магістерський клас уже стартував, проте набирають в нього в більшості не випускників с.-г. вишів, а кращих студентів із різних спеціальностей, щоб навчити їх сучасному веденню агробізнесу.

Представники понад 50 агрокомпаній започаткували цей проект з метою відновити в Україні з нуля сучасну агроосвіту і підготувати кваліфіковані кадри під свої потреби. Акцент роблять на систему менторства.

Вартість партнерської участі для бізнесу в «Агрокебетах» – 9–30 тис. Кошти витрачатимуться на зіркових викладачів, переважно практиків, зокрема і зарубіжних.

«Ця програма — початок трансформації всієї аграрної освіти», – підсумував Алекс Ліссітса.

Landlord раніше повідомляв про те, як Укрлендфармінг впроваджує інноваційні методи навчання молодих фахівців.

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорит ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Високоолеїновий клуб   

4 години тому

4G на полі: мрія чи реальність? Президент готує указ

65% українців сьогодні не мають доступу до 4G. Найближчими днями Президент завершить підготовку указу щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету в сільській місцевості. У які терміни його зможуть виконати і які підводні камені є на цьому шляху?

Про це повідомляє Економічна правда.

Сьогодні багато говорять про те, як запобігти міграції населення із сільських територій. У цьому ключі треба відзначити, що розвиток села на сучасному етапі неможливий без забезпечення його якісним мобільним зв’язком.

Проблема з покриттям території України мобільним зв’язком 4-го покоління вкрай актуальна, оскільки нині від 4G відрізані 16 млн (або 65%) мешканців країни, і ще 24 млн громадян не можуть використовувати цю технологію під час поїздок за межі великих міст.

Щоб зрозуміти глибину проблеми, треба порівняти з іншими країнами: забезпечення населення доступом до 4G в ЄС становить 90%,  у Чехії – 98,8%, у Швеції – 100%.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Наразі триває підготовка указу Президента щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету на сільських територіях, автомагістралях та залізничних шляхах.

«Йдеться про діапазон 900 МГц, про впровадження технології 3G і 4G у цьому діапазоні. Ми чекаємо цей документ найближчими днями», – проінформував керівник сектора IT & Telecom Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олександр Кубрак.

Принциповою відмінністю, яка дозволяє країнам ЄС досягти повсюдного покриття, є використання низькочастотних діапазонів (800–900 МГц) при технологічній нейтральності (тобто праві мобільного оператора самостійно вирішувати, яку технологію зв’язку використовувати на тій чи іншій частоті.

За словами Олександра Кубрака, введення таких кроків в Україні дозволить збільшити доступність 3G і 4G до 95% населення протягом 1,5 року і сприятиме подальшому впровадженню 5G.

Технічні особливості

Як відзначають фахівці BRDO, низькі частоти забезпечують більшу дальність покриття зв’язком, а високі – краще підходять для передання великих обсягів інформації.

Тому для сільської місцевості, доріг, відкритих просторів використовуються частоти в діапазонах 800–900 МГц, а в містах – 2100–2600 МГц.

Що потрібно для впровадження 4G у сільській місцевості

За словами фахівців, якісний зв’язок у вигляді суцільного покриття України 4G можна отримати тільки на частотах 900 МГц. При цьому в Україні в діапазоні 800–900 МГц частоти розподілені між користувачами вкрай нерівномірно і неефективно: 66% спектра зосереджено в «Київстар», 28% – у «Vodafone Україна» і 6% – у lifecell.

З одного боку, компанії висловлюють готовність до зміни розподілу, але наголошують на важливості ролі регулятора і таких організацій, як BRDO, щоб вони здійснювали арбітраж.

Ситуацію необхідно змінити, проте сьогодні лишається незрозумілим, чи зможуть компанії домовитися про перерозподіл спектра, від чого прямо залежить впровадження 3G і 4G у селі та на автошляхах України.

Landlord раніше повідомляв про те, що Олег Бахматюк назвав 2 шляхи, як стримати трудову міграцію в Україні.

Технології   

8 години тому

Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Бразилія є четвертим найбільшим виробником продуктів харчування у світі. Унікальність агробізнесу в цій країні полягає в тому, що тутешні фермери зовсім не залежать від держсубсидій та протекціонізму. У своєму розвитку вони спираються на цифрові технології.

Landlord спільно з АТ «Ощадбанк» реалізує медіапроект «Як живе іноземний фермер», завдяки якому ви зможете дізнатися про закордонний досвід ведення ефективного бізнесу.

Лучано Лара – успішний бразильський фермер, який на власному досвіді переконався, що запорукою конкурентоспроможного сільського господарства є інвестиції в технології й людські ресурси. І сьогодні Бразилія – це країна, де кожен четвертий безпілотник працює на агросектор.

ІТ – наше все

Завдяки застосуванню ІТ, бразильським фермерам вдалося забезпечити стабільну життєздатність без щедрих субсидованих кредитів. Лучано Лара розповів, що тутешні агровиробники зовсім не залежать від державних субсидій та протекціонізму. Їх конкурентоспроможність походить від технологій, підприємництва та величезного потенціалу регіонів.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Агробізнес країни є інтенсивним користувачем цифрових технологій і супутників. Близько 25% бразильських безпілотників працюють на місцевий АПК. Різні державні й приватні дослідницькі організації Бразилії стали потужним джерелом інновацій та підвищення продуктивності.

Результати вражають

Від 1975 р. площа територій під зерновими в Бразилії збільшилася вдвічі, а виробництво зросло в 4 рази. Ціна на продукти харчування знизилася на 80% у реальному вимірі. Бразилія нині є однією з п’яти найбільших виробників 36 товарів і першою з експорту сої, цукру, кави, курятини, м’яса та апельсинового соку.

Звісно, проблеми є, але фермерам вдається їх усувати:

«Агропромисловість моєї країни все ще стикається з багатьма труднощами: недостатньою логістикою, хаотичною податковою системою, обмеженнями на аутсорсинг та витратами через аграрну політику попередніх урядів. Подолання всього цього є суттєвою проблемою. Однак цю проблему цілком реально усунути», – резюмував пан Лара.

Нагадаємо, що в медіапроекті «Як живе іноземний фермер» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

Технології   

9 години тому

Зерновим кооперативам компенсують 70% за придбане обладнання

Міністерство працює над розширенням напрямів держпідтримки фермерів і розглядає можливість компенсувати 70% вартості за придбане обладнання зерновим кооперативам – заявив на 29-му з’їзді АФЗУ заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Мінагрополітики.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і визначити спільні рішення для подальшого розвитку АПК.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

В. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева наголосила на важливості підтримки молоді в бажанні займатися фермерством, щоб запобігти міграції людей із сільських територій.

«Які б технології не були, про яку економіку ми б не говорили, без людини на селі нічого не буде», – наголосила Ольга Трофімцева.

Для підтримки фермерських господарств в Україні передбачена бюджетна програма загальною вартістю 800 млн грн, яка охоплює 7 напрямів. Також діє програма здешевлення кредитів, компенсації витрат на техніку та садивний матеріал, і, за словами Віктора Шеремети, у 2019 р. заявки на компенсацію відсотків за залученими кредитами подало вже 700 агропідприємців.

Наразі в Уряді розглядають можливості розширенням напрямів державної підтримки аграріїв.

«Планується включити до компенсації 70% за придбане обладнання зернові кооперативи», – заявив Віктор Шеремета.

Landlord раніше повідомляв про те, що аграріям України від грудня 2018 до березня 2019 р. компенсували 131 млн грн за придбану техніку.

Фінанси   

10 години тому

Трофімцева шукає спільну мову з фермерами

«Спілкування з фермерами – це завжди непросто», – поділилася Ольга Трофімцева своїми відчуттями після з’їзду Асоціації фермерів і приватних землевласників України. Але перед Мінагрополітики та АФЗУ стоять спільні виклики і завдання, тому знаходити спільну мову дуже важливо.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і обговорити ключові проблеми у розвитку фермерських господарств.

Одне з головних завдань, котрі мають спільно вирішувати АФЗУ та Мінагрополітики, – створення умов для утримання молоді в селі. Ольга Трофімцева відзначила необхідність підтримання молоді в бажанні займатися фермерством – допомогти їм стати конкурентоспроможними, високорентабельними, виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки.

«Молодь має залишатися в селі, і ми своїми скоординованими напрацюваннями маємо забезпечити для цього всі умови», – наголосила в. о. Міністра.

За її словами Ольги Трофімцевої, для реалізації цих завдань насамперед потрібна активна та конструктивна взаємодія.

Не завжди у спілкуванні з фермерами вдається досягти конструктивного діалогу – через емоції та суперечки. «Але розмовляти треба. І знаходити спільну мову теж. І спільні рішення. Я цього спілкування не боюсь», – написала Ольга Трофімцева.

Landlord раніше повідомляв про те, що розмір держпідтримки молодим фермерам планують збільшити до 48 тис. грн.

Політика   

Показати ще