Події / Насіннєва гільдія     15 березня 2019 12:52

Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Луїс Карлос Алонсо, фахівець компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, зібрав найпоширеніші серед фермерів міфи щодо вирощування цієї культури і підвів наукове підґрунтя для їх розвінчування. Його переконливий виступ став видатною подією на засіданні Насіннєвої гільдії.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», що відбулося 5 березня у приміщенні готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv, з доповіддю «Соняшник: ключ до підвищення врожайності та прибутковості. Звичайні міфи та реальність» виступив Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур, Syngenta, Іспанія.

Читайте: В Україні розробляють стійкі до посухи та полягання гібриди кукурудзи – Syngenta 

Провідний фахівець спростовує поширені серед виробників хибні думки щодо проростання насіння, густоти посівів, удобрювання соняшнику, питань сівозміни тощо.

Міф 1. Велике насіння соняшнику проростає краще, ніж дрібне насіння

Це не правда. Відносно невелике насіння соняшнику часто проростає і розвивається швидше, ніж велике насіння

Швидкість проростання і поява сходів залежать від:

  • температури (низька температура уповільнює проростання як дрібного, так і великого насіння);
  • швидкості надходження води до насіння (при висіві на глибину від 3 до 7 см дрібне насіння проростає швидше, ніж крупне насіння, внаслідок меншого відношення площі до об’єму);
  • глибини висіву (більше насіння проростає краще за дрібне при глибшому висіву, тобто на глибину понад 7 см).

Міф 2. Більша густота посіву соняшнику підвищує врожайність!

Це не правда. Зміни густоти посіву мають відносно малий вплив на урожай соняшнику, ніж для інших культур.

  • Оптимальну густоту слід вибирати згідно з рівнем вологозабезпечення.
  • Толерантність до густоти залежить від компенсаційної здатності гібридів.
  • Ідеальна густота рослин, часто 45–55 тис. рослин / га під час збирання, залежить від генетичної чутливості до густоти стояння рослин.
  • Адаптивні та життєздатні гібриди зазвичай компенсують відсутні рослини і пристосовуються до низької та високої щільності.

Міф 3. Втрати посівного матеріалу внаслідок відсутності сходів у обсязі від 10 до 20% пропорційно скорочують обсяг врожаю

Це не правда. Соняшник може компенсувати низьку густоту краще, ніж зернові та інші культури.

  • Оптимальна врожайність показала себе дуже подібною за різної густоти висіву від 35 до 65 тис. рослин з 1 га.
  • 10-20% втрати сходів або втрати рослин під час раннього періоду розвитку соняшника впливають менше ніж 3% на кінцеву врожайність.

Перед тим, як розглядати пересів, слід оцінити:

  • кінцеву густоту рослин;
  • чи є розподіл рослин у польових умовах однорідним.

Міф 4. Насіння торішнього врожаю завжди краще, ніж насіння, отримане два роки тому

Це не правда. Міф створено фермерами, які використовували насіннєвий фонд, котрий зберігався продавцями неналежним чином

  • Термін зберігання насіння подвоюється:

– зі зниженням вмісту вологи в насінні на 1%;

– зі зниженням температури зберігання на 5,6 °C.

  • Якість насіння може бути різною для кожного року виробництва, а деякі кращі за інші.
  • Сертифікація партій насіння гарантує якість насіння у ній.

Добре зберігається:  в холодній камері ( t 16°C) при низькій вологості.
Погано зберігається: на теплому складі (t часто вище 40°C) при високій вологості.

Міф 5. Стійкі гібриди не можуть бути інфіковані вовчком

Це не правда. Нові раси розвиваються від попередніх рас на вже інфікованих полях.

Нові раси часто позначаються літерами A, B, C, D, E, F … на основі використання диференційних ліній соняшнику.

Міф 6. Поширення вовчка може бути обмежене лише генетично стійкими гібридами

Це не правда. Поширення вовчка може бути обмежене лише за умов застосування інтегрованого підходу.

Рекомендовано дотримання програми Syngenta:

  • Попереджайте появу первинних вогнищ інфекції. Встановить бар’єри для запобігання первинній інфекції.
  • Утримуйте первинну інфекцію як найдовше на Рівні 1.
  • Для запобігання експансії вовчка на новій території та утримання інфекції на низькому рівні найбільш оптимальним є подвійний бар’єр(генетична стійкість + Clearfield®–гербіцид)

Міф 7. Можливо вирощування соняшника в монокультурі за допомогою добрив

Це не правда. Монокультура не є благом для соняшнику!

Соняшник після соняшнику дає на 27% менший врожай, ніж при чергуванні культур у сівозміні.

Для соняшнику можлива відсутність ротації в сівозміні протягом 1 року виключно за умови великої кількості опадів навесні і влітку.

Міф 8. Соняшник не потребує добрив, тому що він може видобувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту

Це часто не відповідає дійсності та в багатьох випадках обмежує врожайність соняшнику.

Луїс Карлос Алонсо наводить таблицю для розрахунку потреби соняшнику в добривах.

Міф 9. Найкращий попередник для соняшнику – пшениця

Це не правда. Кращий попередник для соняшнику – кукурудза, а в розширенні – група кукурудзи, наприклад, сорго, просо і суданська трава.

Кукурудза як попередник соняшнику може збільшити кількість арбускулярних мікоризних грибів (AMF) та знищити вовчок.

Міф 10. Можна вирощувати соняшник без застосування фунгіцидів

Частково не правильно. Це може бути виправдано лише для дуже посушливих та спекотних умов під час дозрівання.

Після настання фізіологічної зрілості соняшник лише віддає вологу та є дуже чутливим до ураження багатьма грибковими захворюваннями.

Landlord раніше повідомляв про те, що на першому засіданні «Насіннєвої гільдії 2019» обговорювалися такі актуальні проблеми: як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

20 години тому

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 години тому

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

20 травня 2019 17:25

Напередодні земельної реформи в Україні створюють Національне ґрунтове партнерство

23 травня в Україні створять унікальну платформу – Українське ґрунтове партнерство (УҐП), яка відкриє можливості для комунікації і співробітництва вітчизняних ґрунтознавців. Одне із ключових завдань УҐП – формування бази моніторингу українських ґрунтів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Українське ґрунтове партнерство засновують за підтримки ООН, Глобального ґрунтового партнерства, Мінагрополітики та Мінекології.

Читайте: Україна обігнала Польщу за рівнем технологій в агросекторі – Ольга Трофімцева

Передбачається, що УҐП стане платформою загальнонаціонального значення і відкриє можливості:

  • підтримки шкіл дослідження земельних ресурсів,
  • об’єднання наукових досягнень лабораторій, що вивчають ґрунти,
  • формування бази моніторингу українських ґрунтів.

База даних забезпечить поширення достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів, що вкрай важливо напередодні впровадження земельної реформи в Україні.

Landlord раніше повідомляв про те, що одна з головних загроз для ґрунту – це ерозія, яка зачіпає виробництво майже 95% усього споживаного у світі продовольства. Якщо не почати вживати заходів просто зараз, то до 2050 року понад 90% ґрунтів планети стануть деградованими.

Рослинництво   

Показати ще