Можливі ризики для аграріїв через ВС

У Мінагрополітики повідомили, що через конфлікт у Керченській протоці, переправлення вантажу через Маріупольський та Бердянський порти можуть скоротити. Прогнозується незначне здорожчання фрахту та несуттєві коливання цін на товари. Дефіциту з продовольчими товарами у 10 областях, де введено ВС, не обіцяють.

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook.

Основні ризики для агросектору:

• Рибна галузь. Рибалкам 26 листопада рекомендували повернутися до порту. Обмежень до них ані юридичних, ані фактичних не застосовувалося. У Мінагрополітики ризики для риболовів називають невизначеними.
• Повторення агресивних дій у Керченській протоці. Через напружену ситуацію переправлення через Бердянський та Маріупольський порти можуть вимушено скоротити. А товар перенаправити до портів Одеси.  Ступінь впливу у Мінагрополітики називають середнім. Адже минулого року через вказані порти переправили всього 5% від загального експорту зерна. Та й надвисокий інтенсив експорту вже проходить.
• Загально-транспортні ризики. Режим воєнного стану розповсюджуються на всі області, де є порти, та може вплинути на роботу експортної інфраструктури. Зараз робота йде безперебійно. Однак за “військової потреби” надаватиметься перевага постачанню вагонів, подачі тяги військовим вантажам. У Мінагрополітики зазначають, що ступінь впливу залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.
• Глобальні цінові. Можливі коливання цін через ескалацію конфлікту. Ступінь впливу – мінімальний. На 26 листопада коливання цін на пшеницю були в межах 1%.  У Мінагрополітики не прогнозують суттєвих змін у вартості товарів.
• Юридичні, пов’язані із виконанням зовнішніх контрактів та визначенням форс-мажору. За думкою юристів, застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним (вимагає негайного реагування, виконання). Однак практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті. Ступінь впливу: середній. У Міністерстві вважають, що ніхто із  свідомих гравців ним не зловживатиме, адже на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Станом на вечір 26 листопада відвантаження відбувалися в штатному режимі. Статус «Force Majeure» не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому.
• Здорожчання фрахту. Можливе, але незначне. І не в короткостроковій перспективі, адже судна фрахтуються із великим часовим лагом. У Міністерстві сподіваються, що через місяць воєнний стан вже не буде актуальним.
• Зростання страхових премій. Страхові компанії найімовірніше закладуть додаткові ризики при страхуванні операцій в портах Азовського моря.

Читайте: Жодних підстав для економічної кризи в країні немає – Гройсман

Також Максим Мартинюк заявив про відсутність ризиків продовольчого характеру для внутрішнього ринку десяти областей із ВС, адже там пропозиція продуктів харчування значно перевищує попит.

Як повідомляв LANDLORD, у період воєнного стану, згідно із законом, влада України може залучати агросектор до «нормованого забезпечення населення основними продовольчими товарами», а також зобов’язувати виділяти певну кількість своїх працівників для робіт на користь суспільства.

Фото: Аgropolit.com

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати