Майже половина меду, імпортованого до ЄС, “фальсифікована” – дослідження

Розслідування ЄС показало, що майже половина меду, імпортованого до ЄС, може бути “фальсифікованою”, а близько 60% — з домішками сторонніх цукрів. З продукту, перевіреного в межах розслідування, 46% не відповідали Директиві щодо меду – законодавству ЄС, яке визначає, що можна маркувати медом, інформує just-food.

Законодавство ЄС вимагає, що до меду нічого не можна додавати. Але було виявлено, що фасувальники “фальсифікують” його, розводячи або змішуючи з цукровим сиропом, щоб зробити продукт дешевшим і забезпечити постійність смакових профілів.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Аналіз також виявив, що додавали добавки та барвники, а пилок видаляли, аби зробити джерело меду важчим для виявлення.

Сінді Адольф, політична консультантка європейської неурядової організації BeeLife та Європейської професійної асоціації бджолярів (EPBA), розповіла Just Food, що результати не дивують.

Ринок справді поганий. У Великій Британії, наприклад, ні для кого не секрет, що на полицях супермаркетів не мед, а цукрово-сиропна суміш. Я думаю, що професійні бджолярі не були здивовані [цифрами]. Про те, що на ринку меду щось не так, відомо, і бджолярі вже років десять говорять. Але тепер у нас є докази. Тепер нам потрібне рішення – нам потрібна повна прозорість, чітке маркування походження купажованого меду та стандартизовані аналітичні методи – сучасні методи, а не застарілі.

Розслідування стосувалося 44 операторів ринку ЄС, до сімох застосували санкції після перевірки 320 зразків, проведених медичними та науковими агенціями ЄС та Європейським управлінням по боротьбі з шахрайством.

Найбільша кількість підозрілих партій під час тестування надійшла з Китаю (74%), хоча пропорційно найбільша кількість меду походженням з Туреччини – 93%.

Мед, імпортований у Велику Британію, був визнаний на 100% “підозрілим”, але у звіті зазначено, що це “ймовірно результат меду, виробленого в інших країнах і подальшого змішування у Великій Британії перед його реекспортом до ЄС”.

У звіті говориться, що існує “сильна підозра”, що “значна частина” ймовірно фальсифікованого меду залишається непоміченою на ринку ЄС.

Операторів харчової промисловості закликали на всіх етапах виробництва, обробки та розповсюдження дотримуватися правил меду. Передбачається, що посилення контролю на ринку та на кордонах ЄС, а також оновлені методи розслідування можуть допомогти зменшити надходження фальсифікованого меду на ринок.

Адольф зауважила, що деякі пакувальники використовують високий ринковий попит на мед і його імідж здорового продукту.

Люди використовують хороший імідж бджіл і меду. Отже, є ринкова можливість. Якщо ви змішуєте з продуктом близько 1 євро (1,07 долара США), ви заробляєте більше грошей. Але це не чесно, це шахрайство. Це божевілля, тому що, принаймні у Франції, немає ринку. Мед поки що ніхто не купує. Професійні бджолярі не можуть продавати свою продукцію, оскільки на міжнародному рівні покупці можуть отримати її за нижчою ціною. В Європі собівартість продукції для бджолярів дуже зросла. Європейські професійні бджолярі борються – якщо не вмирають – в Іспанії, Угорщині, Франції тощо.

У звіті також відзначаються обмеження в методах автентифікації, які використовуються для визначення автентичності меду, кажучи, що вони “відстають і не мають достатньої чутливості”. Так, шахраї адаптують рівень фальсифікації сторонніх цукрів у меді до цієї аналітичної здатності.

Читайте також: Біологічна зброя українців: у Бучі бджоли знешкодили розтяжку з гранатою

Експертка додала, що “бджолярі по всій Європі вимагають стандартизації нових методів”, щоб допомогти подолати фальсифікацію. Вона пояснила, що сиропи, які використовують для змішування з медом, стають все більш витонченими, і їх стає все важче знайти. Зараз лабораторії та деякі пакувальники мають методи їх пошуку, але вони ще не стандартизовані.

Нагадаємо, майже 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

MeliBio співпрацює з Narayan Foods для запуску своїх продуктів у європейських магазинах. Завдяки партнерству на полицях магазинів під брендом Better Foodie Narayan Foods компанія MeliBio представить лінійку рослинних медових продуктів, виготовлених без використання бджіл.

Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.

Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.

Українські пасічники взяли участь у 47-му світовому Конгресі “Апімондія” в турецькому місті Стамбул. За представлені на виставці питні меди наша команда завоювала сім медалей (по дві золоті та срібні і три бронзові).

Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати