Хвойники, квіти, ландшафтний дизайн – в селі Донеччини переселенка розвиває успішний бізнес

Про це розповідає Аgroday.

«Хоч сезон продажів розпочинається в квітні, до нас на ландшафтне озеленення чергу займають ще з січня», – сміється фермерка-переселенка Ніна Радченко, що заснувала садівничий центр у селі, де населення складає всього 500 осіб. Її бізнес уже стає популярним не лише в Лиманському районі, але й далеко за межами Донецької області. Тож замовлення розписані наперед.

«Ті, хто звертаються ранньої весни – потрапляють в осінні списки. В середньому, на місяць обслуговуємо 10 об’єктів», – розповідає Ніна Радченко. Попри таку інтенсивну працю, на рівень прибутковості ще не вийшли, говорить жінка.

Адже довелося починати бізнес буквально з нуля. Все, що мали з чоловіком – житло, теплиці, розплідник рослин, газонокосарки, інше обладнання для ландшафтного дизайну – залишилося в окупованій Горлівці.

Власну справу з нуля починали з 2014 року. Тож для старту на новому місці вклали 400 тисяч гривень. Однак, фермерка каже: бізнес потребує постійних вкладень. На сьогодні подружжя обробляє 60 соток землі. Вирощують переважно хвойники, туї, інші декоративні рослини, а також квіти в горщиках. Частину землі відведено під теплиці.

Читайте: Тетяна Щербина: як жіноча інтуїція допомагає в аграрному бізнесі.

Послуги, які надають клієнтам, передбачають повний цикл – від розробки проєкту ландшафтного дизайну до втілення ідеї в життя. Також дачники часто замовляють квіти у горщиках, з яких подружжя Радченків готові запропонувати аж 30 сортів. Хоч Ніна Радченко займається ландшафтним дизайном вже майже десять років, все одно намагається почерпнути щось новеньке, їздила в Голландію та Німеччину, аби ознайомитися з тамтешнім досвідом вирощування декоративних рослин.

Попри те, що бізнес процвітає не так активно, як колись в Горлівці, жінка не втрачає оптимізму. Каже: бачу перспективи, бо коли працює якісно – без роботи не сидітимеш, клієнти знаходитимуть тебе самі.

Landlord раніше повідомляв,  як переселенці з Донецька змогли створити прибуткову екоферму на Київщині.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати