Інвентаризація та приватизація: порядок та етапи формування ринку землі

Новий президент України Володимир Зеленський майже не першочерговим завданням для парламенту визначив скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення і невідкладне прийняття пакету законодавчих актів щодо запуску відкритого ринку землі.

Заяви на кшталт цих Україна чула вже неодноразово, від кожного з очільників держави – ми навмисне підготували добірку всіх президентів з цього питання. Головною відмінністю ситуації-2019 є повний консенсус влади – президент і  більшість парламенту представляють одну політичну силу. Вони є і сформують новий склад Кабінету міністрів. Таким чином, всі органи влади можуть діяти злагоджено і здатні вирішити проблему будь-якої складності. Але треба зважати на два фактори.

По-перше, вікно можливостей, яке ми маємо зараз, не є нескінченним у часі. У владі неминуче виникнуть протиріччя, почнуться політичні торги, пошуки компромісів тощо. І питання знову буде переноситись на наступні періоди.

По-друге, треба усвідомлювати, що скасування мораторію на продаж землі само по собі не вирішить проблему – формування ринку землі це стаєрський забіг, під час якого доведеться долати безліч перешкод. Наприклад, радник президента Олег Устенко вважає, що реформа повнна проводитись у три етапи.

Читайте: На користь малих фермерів: уряд відмовляється від дотацій агропідприємствам

Перший етап: негайна приватизація землі, що знаходиться у державній власності, оскільки державні земля стали джерелом для живлення корупційних схем. Радник президента підкреслив, що зараз зиск від державної землі отримують корупціонери, які мають можливість нею розпоряджатися.

Другий етап – тестування ринку землі На цьому етапі слід подивитися, як працює ринок землі і які зміни треба внести. І, нарешті, лише на третьому етапі, Україна може переходити до повного ринку землі з вільним обігом угідь.

Олег Устенко, радник президента України

Ще одне питання – якою повинна бути ціна землю. Звісно, що остаточну вартість буде визначено ринком, коли він запрацює. Та на старті реформи держава має запропонувати прозорий механізм оцінки земельної ділянки. І ось чому: на думку експертів, ринкова вартість сільгоспземлі в Україні може бути набагато вищою, ніж у Європі, але для цього потрібно знизити інвестиційні ризики в державі. Так принаймні впевнений Олег Устенко.

На думку ж голови Асоціації тваринників Ірини Паламар, слід провести інвентаризацію земель, що забезпечить детинізацію сільськогосподарських угідь і перешкоджатиме створенню корупційних схем. Необхідно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, зокрема і до світової.

Ірина Паламар впевнена, що стартова ціна української землі не може бути нижчою за 5 тис. євро за 1 га. Якщо держава виступить регулятором у цьому питанні, це і буде найкращим механізмом захисту вітчизняних аграріїв і перешкоджатиме скуповуванню землі іноземцями.

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України

Потрібно вдосконалити механізм іпотеки землі, який дозволить залучити кредити на розвиток агросектора під заставу землі. Встановивши високу мінімальну ціну на землю, Україна зможе отримати реальні кредитні кошти, які відповідають дійсній вартості землі, та інвестувати їх у розвиток сільського господарства.

Нагадаємо, раніше Міністр торгівлі, економічного розвитку та сільського господарства Тимофій Милованов під час виступу на форумі YES відзначив, що одним із пріоритетів реформи, яка наразі готується, є забезпечення однакового доступу («правил гри») до ринку землі для малих та середніх агропідприємств, які в перспективі («через 10–20 років») планують стати агрохолдингами.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати