Новини / Аналітика     31 серпня 2019 10:02

Якою буде врожайність пшениці, ріпаку та ячменю у 2019/2020 МР

Червень ознаменував собою закінчення маркетингового сезону–2018/2019 для пшениці, ячменю та ріпака. Отже, саме час підбити його перші підсумки, а також окреслити перспективи нового 2019/2020 маркетингового року для українських виробників зокрема та України в цілому.

Пшениця. Підсумки сезону–2018/2019

Світовий баланс пшениці 2018/2019 маркетингового року характеризувався зростанням напруги через зниження пропозиції цієї зернової культури. Основною причиною цього стало скорочення її виробництва на тлі посушливих погодних умов у Чорноморському регіоні, Європі та Австралії.

У результаті кінцеві запаси пшениці у восьми основних експортерів (у Росії, США, Канаді, ЄС, Україні, Австралії, Аргентині та Казахстані) становили 60,4 млн т, що на 11,6 млн т нижче, ніж у 2017/2018 маркетинговому році.

Напружений баланс заклав основу для більш високих цін на пшеницю у світі порівняно з попереднім сезоном, від чого виграв і український ринок. Так, у 2018/2019 сільськогосподарському сезоні середня ціна на пшеницю 3-го класу на умовах CPT Одеса перевищила середню ціну за сезон 2017/2018 маркетингового року на 13% і сягнула $190 за 1 т проти $168/т відповідно.

Україна у 2018-му зібрала 24,6 млн т пшениці, що на понад 2 млн т менше, ніж у 2017 році. Зниження виробництва позначилося і на експорті культури, який скоротився на 1,6 млн т — до показника у 15,5 млн т. Основними покупцями української пшениці виступили країни Південно-Східної Азії та Північної Африки (понад 70% від загального експорту).

Перспективи сезону–2019/2020

Очікування зростання світової пропозиції пшениці в новому сезоні, схоже, не виправдалися. Червнева посуха таки призвела до зниження врожайності озимої пшениці в Європі та Чорноморському регіоні, особливо в Росії. Таким чином, згідно з липневим звітом Департаменту сільського господарства США (USDA), кінцеві запаси товарної пшениці у восьми основних країнах-експортерах мають бути лише трохи вищими за рівень 2018/2019 маркетингового року — 60,8 млн т проти 60,4 млн т відповідно.

Особливістю нового сезону може стати зростання пропозиції продовольчої пшениці та скорочення пропозиції фуражної пшениці з Росії, де наразі це підтверджують дані збиральної кампанії. В України на середину липня фіксувалася аналогічна ситуація, однак частка фуражної пшениці в загальному врожаї ще може зрости у міру просування збору врожаю на захід країни, де культура зазнала негативного впливу травневих дощів. Та, попри це, прогнози українського врожаю наразі залишаються рекордними, хоча й нижчими за 30 млн т.

Так, Agritel прогнозує 28,8 млн т пшениці, USDA — 29 млн т.

Ячмінь. Підсумки сезону–2018/2019

Минулого сезону було зафіксовано зниження виробництва ячменю у семи ключових експортерів (у Росії, ЄС, Австралії, Україні, Аргентині, Канаді та Казахстані) на 7 млн т порівняно з попереднім сезоном. Відповідно скоротилася й експортна пропозиція цієї зернової культури на світовому ринку, що за підтримки ринку пшениці призвело до стрімкого зростання цін на ячмінь у першій половині кампанії.

Читайте: Прогноз: врожайність всіх зернових у світі складе рекордні 2156 млн тонн

Так, у жовтні-листопаді 2018 року українські аграрії, які зібрали 7,6 млн т ячменю (мінус 1 млн т до рівня 2017/2018 маркетингового року), мали змогу продати ячмінь по ціні $220–225 за тонну на умовах CPT Одеса. Це був максимум, якого сягнув український ринок, середня ж ціна за сезон становила $197 за 1 т проти $172 за тонну у 2017/2018 маркетинговому році та $139 за тонну у сільськогосподарському сезоні–2016/2017 (усі ціни — на умовах CPT Одеса).

Однак високі ціни на ячмінь, особливо в порівнянні з дешевою кукурудзою, призвели до припинення його закупівлі основними країнами-імпортерами (Саудівською Аравією та Китаєм), внаслідок чого у другій половині сезону ціни стрімко пішли донизу. Україна у 2018/2019 маркетинговому році експортувала 3,6 млн т ячменю, причому беззаперечним лідером з імпорту цієї вітчизняної зернової культури залишається Саудівська Аравія (65% від загальних продажів).

Перспективи сезону–2019/2020

У новий сезон ціни на ячмінь увійшли на значно нижчому рівні порівняно з попереднім сезоном: $158 за 1 т проти $176/т CPT Одеса. За прогнозами Agritel, у поточному сезоні очікується зростання виробництва ячменю в семи основних країнах-експортерах на 10 млн т.

Зокрема, Україна має зібрати на 1,3 млн т більше, ніж минулого року, — 8,6 млн т. Відповідно, збільшення пропозиції на ринку зумовлює більш низький рівень цін. Визначальним фактором подальшої цінової динаміки має стати попит з боку країн-імпортерів, насамперед Саудівської Аравії та Китаю. Останній, за чутками, значно активізувався в українському напрямку, уклавши угоди на закупівлю понад 1 млн т українського ячменю, що вже обумовило зростання цін в першій половині липня.

Ріпак. Підсумки сезону–2018/2019

Попередній сезон був доволі успішним для виробників ріпака завдяки високій врожайності та гарним цінам. У 2018 році Україна зібрала другий рекордний врожай олійної культури на рівні 2,85 млн т.

Завдяки стабільному попиту на український ріпак з боку ЄС практично весь врожай культури був реалізований протягом перших шести місяців кампанії. Саме попит з боку європейських країн і забезпечив високий рівень цін, які в серпні сягнули максимуму в $432 за 1 т на умовах CPT Одеса.

Загалом за підсумками сезону Україна експортувала до ЄС 2,2 млн т ріпака, що становить майже 87% від загального обсягу експорту (2,5 млн т). Окрім того, всередині країни було перероблено 220 000 т ріпака, що стало рекордним показником.

Перспективи сезону–2019/2020

На старті нового сезону ціни на український ріпак були на $5–8 за 1 т нижчими за торішні рівні. У поточному сезоні Україна має зібрати рекордний врожай ріпака, однак фактичний обсяг, швидше за все, буде нижчим за початкові прогнози. Причиною цього є незадовільні показники врожайності, менші за рівні минулого року.

Аналітики Agritel вже знизили прогноз українського виробництва до 3,4 млн т, тоді як USDA у своєму липневому звіті залишив оцінку виробництва на рівні 3,9 млн т.

Окрім того, виробники інформують про проблеми з якістю ріпака, а саме про низькі показники олійності в порівнянні з попередніми роками. Останнє може негативно позначитися на експорті культури, знизивши його обсяги.

Враховуючи прогноз зростання внутрішньої переробки до 600 000 т, у 2019/2020 маркетинговому році Україна може поставити на зовнішні ринки 2,8 млн т ріпака. Основним покупцем традиційно мають виступити країни ЄС, які в поточному сезоні зіткнулися із суттєвим зниженням виробництва (17,3 млн т за оцінкою Agritel проти 20,1 млн т у 2017/2018 маркетинговому році).

Таким чином, європейські переробники потребуватимуть як мінімум 5,5 млн т імпортного ріпака або каноли, що має забезпечити гарний попит на українську олійну культуру та високі темпи експорту в перші місяці кампанії.

Текст: Вікторія Блажко, консультант компанії Agritel International

Читайте також