ФДМУ розпочав процедуру приватизації державної частки ТРЦ Ocean Plaza

Нині Фонд формує аукціонну комісію, яка визначатиме умови та стартову ціну продажу активу, які будуть внесені на затвердження Кабміну.

Як заявив голова ФДМУ Віталій Коваль, приватизація державної частки ТРЦ Ocean Plaza відбувається у чітко визначеному законом порядку.

Санкційне майно – важливий для Фонду напрямок, адже кошти підуть на відновлення країни, а компанія отримує нових проукраїнських власників, – зазначив Коваль.

Наразі Фонд очікує від ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь” надання пакета документів про фінансово-майновий стан товариства. Ця інформація необхідна для формування віртуальної кімнати даних, де потенційні інвестори зможуть ознайомитися з достовірними та детальними відомостями про виставлений актив.

Також, до кінця лютого 2024 року ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь” надасть фінансову звітність за минулий рік.

У березні 2023 року ФДМУ заявляв про плани збільшити земельний банк до 300 000 га і стати одним із найбільших державних землевласників. 21 листопада Фонд представив дорожню карту з імплементації проєкту створення Земельного банку.

Голова Фонду держмайна Віталій Коваль заявив, що саме малий та середній бізнес мають отримати найбільшу вигоду від роздержавлення об’єктів, які наразі є пасивами для державного бюджету, інформує пресслужба ФДМУ.

Фонд планує виставити на приватизацію близько тисячі об’єктів у 2024 році. Це відкриває нові можливості для бізнесу. Все державне майно буде продаватись через приватизаційні аукціони, що забезпечує справедливість та прозорість процесу.

Коваль також акцентував, що приватизація на часі, оскільки Україна не може дозволити собі генерувати збитки під час війни.

Нагадаємо, Державна частка торгового центру Ocean Plaza становить 66,65%, її балансова вартість сьогодні — 1,3 млрд гривень, і саме ця сума стане стартовою ціною на аукціоні. Однак остаточна вартість продажу визначиться на відкритих онлайн-торгах на платформі Prozorro.Продажі.

Зауважується, що результати малої приватизації (стартова ціна до 250 млн гривень) доводять, що український бізнес готовий інвестувати в державні активи. З вересня 2022 року до бюджету надійшло понад 4 млрд гривень, а в середньому за кожен актив змагаються 5 підприємців.

Окрім Ocean Plaza, Фонд держмайна також планує знайти стратегічних інвесторів для інших великих державних підприємств – Одеського припортового заводу, Об’єднаної гірничо-хімічної компанії та Центренерго.

У Державному фонді майна відзвітували про результати малої приватизації. Зокрема, за об’єкти вдається виручати в рази більше грошей, аніж планувалося.

Фонд держмайна України з початку відновлення малої приватизації у вересні 2022 року залучив понад 1,24 млрд грн приватних інвестицій в аграрні активи. В середньому по три підприємці змагалися за 25 державних об’єктів. Це призвело до їх подорожчання приблизно втричі.

Фонд державного майна готує новий аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт (МТП)”. Це буде вже п’ята спроба продати актив, адже призначені на 6 та 14 червня цього року приватизаційні аукціони із продажу ЄМК ДП “Білгород-Дністровський МТП” за ціною 184,9 млн грн не відбулися через відсутність заявок учасників.

У 2023 році економічний ефект приватизації склав 3,4 млрд гривень. Це не лише кошти від продажу об’єктів, а й виплата боргів перед бюджетом та працівниками, які роками накопичувались на збиткових підприємствах.

За 7 місяців 2023 року до державного бюджету надійшло понад 450 мільйонів гривень від здачі в оренду державного майна. З початку року ФДМУ уклав 1 043 нових договорів — це тисячі нових можливостей для малого та середнього бізнесу, який створює нові робочі місця, сплачує податки та підтримує економіку країни під час війни.

У 2024 році діяльність Фонду державного майна розширять, зокрема, завдяки новим напрямами – оренді сільськогосподарських земель та продажу підсанкційних активів.

Фонд держмайна України з початку відновлення малої приватизації у вересні 2022 року залучив понад 1,24 млрд грн приватних інвестицій в аграрні активи. В середньому по три підприємці змагалися за 25 державних об’єктів. Це призвело до їх подорожчання приблизно втричі.

Анна Лиса