Кабмін

Про розподіл державних коштів тваринникам пише Економічна правда  з посиланням на Інтерфакс-Україна.

У пояснювальній записці до проекту рішення також йдеться про виділення коштів з держбюджету на інші напрямки тваринництва:

• 850 млн грн виділять на компенсацію будівництва та реконструкції ферм;
• 250 млн грн спрямують на часткове відшкодування вартості при купівлі племінних тварин для подальшого їх відтворення;
• 100 млн грн – на компенсацію за кредитами, призначеними на будівництво ферм.
• 50 млн грн піде на компенсацію відсотків за кредитами для утримання кіз, овець, кролів, бджіл, та на рибництво.

Читайте: Фінансова підтримка фермерів та кооперативів: 7 напрямів

Ще 850 мільйонів гривень виділив уряд на компенсацію будівництва та реконструкції елеваторів для зерна.

Як раніше повідомляв Landlord, Держпродспоживслужба порадила фермерам прискорити інвентаризацію тварин, щоб отримати дотації.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Згідно з планом, Кабмін до 1 березня 2019-го повинен внести на розгляд депутатів проект закону про ринок землі. Для цього документ мають підготувати профільні відомства – Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінфін та Держгеокадастр.

Напередодні, 4 лютого 2019-го, Петро Порошенко продовжив мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Обмеження діятиме до 1 січня 2020 року.

Накласти вето на мораторій президенту пропонували експерти, профільні міністерства та окремі депутати. Міжнародні інвестори вважають, що відкриття ринку землі збільшить інвестиції в Україну та агросектор.

«Серед того, що слід зробити, – зосередитися на земельній реформі, щоб можна було купувати землю сільгосппризначення. Також слід зосередитися на приватизації сектора держпідприємств, щоб приватний сектор міг зайти і зробити відповідний внесок у цей сектор”, – наголосив Йоста Люнгман, постійний представник МВФ в Україні.

Як раніше повідомляв Landlord, щоб оформити земельну ділянку, сьогодні потрібно отримати 54 паперових документи, а сама процедура триває від 9 місяців до 2 років. Тому Мінрегіон вносить пропозиції щодо оптимізації процесу, заявляючи, що в разі їх прийняття отримання послуги можна спростити в 10 разів.

Про це повідомляє ЦТС.

Членами наглядової ради АМПУ стали Вольфганг Хуртьєне (Німеччина), Ян ван Шоонховен (Нідерланди), Патрік Верховен (Бельгія), Юлія Клименко, Дмитро Барінов, Антон Ященко, Тарас Троцький.

Вольфганг Хуртьєне має досвід роботи в портовій галузі більше 30 років, з них 14 років займався проектами портового розвитку Гамбургу. Останні 2 роки працював над проектами Світового банку, пов’язаних з розвитком портової інфраструктури в різних країнах світу.

Ян ван Шоонховен брав участь у проектах Світового банку, пов’язаних з розвитком інфраструктури та державно-приватного партнерства. З 2015 року – старший радник з питань Міністерства інфраструктури та водного господарства Нідерландів.

Патрік Верховен понад 25 років займає посади в міжнародних портових організаціях. 13 років керував Європейською організацією морських портів.

Читайте: АМПУ завершила реконструкцію підхідного морського каналу в порту Чорноморськ

Дмитро Барінов в 2014-2017 рр. очолював Українське Дунайське пароплавство. З жовтня 2018 року – перший заступник голови Держслужби морського та річкового транспорту України.

Юлія Клименко – член наглядової ради Transparency International Ukraine та Центру економічної стратегії.

Антон Ященко – з 2016 р виконавчий директор Офісу реформ КМУ. До 2010 року займався проектами реструктуризації системи управління холдингу ДТЕК. Очолював аналітичний центр Bendukidze Free Market Center.

Тарас Троцький – останні п’ять років працює в Міністерстві інфраструктури України, очолював службу міністра, департамент забезпечення комунікацій і аналітичної роботи.

Як раніше повідомляв Landlord, у 2019 р. АМПУ проведе днопоглиблення у 8 морських портах та на внутрішніх водних шляхах України, зокрема з використанням власного флоту. Головні обсяги робіт заплановані в портах Маріуполя і Бердянська. Тендер на виконання оголошено через систему ProZorro.

Про це повідомляє «Дзеркало тижня».

2019-го максимальна субсидія фермерським господарствам підніметься на понад 10 тис. грн. Торік її розмір був 30 тис. грн., цього року він становитиме 41,7 тис. грн. У випадку, якщо власник фермерського підприємства має вік, менший за 35 років, то компанія може претендувати на максимальну суму.

Субсидія селянським підприємствам на 1 га землі зросте до 12,5 тис. грн. (2018-го було 10,2 тис. грн.).

Читайте: Як отримати аграрну субсидію: у Мінагро назвали умову

Компенсація вартості насіння зросла з 60 тис. до 80 тис. грн. Також фермери отримали можливість фінансування «зеленого туризму». Його розмір 2019-го становитиме до 10 тис. грн. на одне господарство.

На придбання техніки розміри компенсацій не змінилися. Натомість стали іншими умови. Раніше за техніку 70% вартості сплачувала держава. Зараз аграрій повинен сплатити 100% вартості за машину, а держава вже пізніше компенсує 70% витрат.

Читайте: Пільги та субсидії: як працює державна підтримка фермерів у світі

Також в уряді наголосили, що в разі, якщо фермери не отримали компенсацію 2018-го з об’єктивних причин, вони можуть претендувати на кошти й цього року.

Як раніше повідомляв Landlord, харківський тракторний завод (ХТЗ) випустив колісний трактор – ХТЗ-241К.20. Нова модель оснащена білоруським двигуном Д-262.2S2 та має потужність 250 кінських сил. Трактор входить до переліку української техніки, вартість якої частково може компенсувати уряд у рамках держпрограм з підтримки аграріїв.

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами міністра, програми, які були сформовані торік, необхідні галузі, тому їхня структура на 90% збережеться. Насамперед, допомога буде надаватися тим сферам, в яких тривалий період окупності. Це – в перше чергу тваринництво, в другу – садівництво.

Кошти виділятимуть на модернізацію та ремонт наявної техніки. Ця програма показали хороші результати, стверджують у міністерстві. Тому її продовжать 2019-го.

Крім того, продовжать програми з розвитку й підтримки фермерства в селах.

Читайте: Як отримати аграрну субсидію: у Мінагро назвали умову

2018-го українські аграрії показали суттєві темпи росту – як по збору олійних, зернових, так і в окремих галузях тваринництва. Тому Максим Мартинюк сподівається, що такі тенденції збережуться й надалі, а фермери в майбутньому зосередять зусилля на більш технологічно ємних і довготривалих проектах.

Як раніше повідомляв Landlord, однією з форм підтримки аграріїв стало впровадження аграрних розписок. За 3 роки дії програми сільськогосподарські виробники залучили для своєї діяльності понад 5 млрд грн. Наразі розписки – альтернативний та дієвий інструмент фінансування, який не передбачає виділення прямих бюджетних коштів, однак покриває потреби фермерів. Крім того, з 2018-го 6 банків по всій Україні приймають їх як заставу при оформленні кредитів.