Пандемія COVID-19 повністю змінить правила гри на аграрному ринку. Внаслідок пандемії було перервано процес глобалізації ланцюжків поставок сільгосппродукції, суттєво знизився попит на біопаливо за одночасного посилення стурбованості урядів з приводу продовольчої безпеки. Про це йдеться у дослідженні Rabobank, нідерландського інвестора у сільське господарство і виробництво продовольства.
Як повідомляє World Grain, у своєму звіті «Зерновий та олійний сектор в світі після COVID-19», Rabobank визначив сім основних довгострокових змін в глобальному сільськогосподарському секторі:
- посилення втручання держави;
- зміна звичок споживачів;
- посилення стурбованості з приводу продовольчої безпеки;
- зниження попиту на біопаливо;
- деглобалізація ланцюжків поставок;
- збільшення інвестицій в цифрові ланцюжки поставок;
- зниження попиту на корми.
Серед найбільш значущих змін, що відбулися під час пандемії, експерти зазначають зміну звичок споживачів. Наприклад, до початку пандемії, 51% американців їли поза домом. Але тепер, з введенням різноманітних обмежень і закриттям закладів HoReCa, цей показник впав до 5%.
Також в банку називають різкий сплеск попиту на бакалію (крупи, макаронні вироби, борошно) і хлібобулочні вироби.
«Я вважаю, що кожен день пандемії зміцнює ці нові звички у свідомості споживачів. Як тільки ми пройдемо через COVID-19, ці звички стануть нормою», – коментує Стівен Ніколсон, аналітик по зернових і олійних культурах Rabobank і автор дослідження.
Читайте: Партнерство успіху: як Баришівська зернова компанія впроваджує енергоощадні технології
Що стосується питання продовольчої безпеки, то тут пандемія змусила уряди багатьох країн повністю змінити стратегію закупівель зернових. Наприклад, в останні місяці, з метою збільшення запасів Китай імпортував великі обсяги кукурудзи і сої. Аналогічні кроки роблять і інші країни-імпортери зерна.
«У короткостроковій перспективі це добре для експортерів, але в довгостроковій перспективі на ринку можуть накопичитись величезні запаси зернових, які будуть «тиснути» на ціни», – каже Ніколсон.
Також в дослідженні прогнозується, що країни почнуть просувати внутрішнє виробництво і розвивати власні ринки продуктів харчування, щоб перейти до більшого самозабезпечення. Щодо зовнішніх контрактів, то вони будуть обмежені обмеженим колом привілейованих торгових партнерів.
«Це завдасть шкоди конкурентним перевагам основних країн-експортерів зернових та олійних», – каже Ніколсон.
Крім того, аналітик очікує істотного посилення державного втручання на зернових ринках, оскільки влада захоче гарантій відсутності перебоїв в поставках зерна.
Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв, що Нобелевську премію миру у цьому році присуджено Всесвітній продовольчій програмі ООН.
