Новини / Політика     23 травня 2019 16:24

Чому українським добривам важко конкурувати з імпортними

Санкції проти російських міндобрив сприяють українським виробникам. Але через високу ціну на сировину їм все одно важко конкурувати з імпортом. Для того, щоб дати шанс вітчизняним добривам, потрібна урядова підтримка.

Таку точку зору висловив виданню Landlord Сергій Москаленко, генеральний директор ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» під час зборів Союзу хіміків України, що відбувалися 17 травня на ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Зокрема, під час зборів обговорювали стратегію розвитку хімічної галузі та пропозиції до уряду, серед них і заходи з імпортозаміщення, і урядової підтримки українських виробників.

Сергій Москаленко згоден із тим, що заборона ввезення добрив з Росії не позначиться на українських аграріях, і знайти заміну буде неважко. Але, на жаль, більше шансів має імпорт, а не вітчизняна продукція. «Дніпровський завод мінеральних добрив» наразі стоїть, і головна причина – висока ціна на сировину.

Читайте: Забороненим російським добривам знайдуть заміну – Мінагрополітики

– В Україні є чим замінити російські добрива. Крім них, на ринку багато білоруських. Тобто дефіциту аграрії не відчують. З іншого боку, чи сприятливо це відіб’ється на роботі нашого підприємства, я теж поки що сказати не можу, бо є ще маса інших факторів. Ми не можемо виробляти конкурентоздатну продукцію, бо в нас дуже дорога сировина. Ми повністю залежні від сировини: вона вся імпортна. Навіть сірчану кислоту ми купуємо за кордоном, і завдяки певним діям нашого уряду, ціна на неї виросла з 2 до 4,5 тисяч гривень, – каже Сергій Москаленко.

– Який вихід ви бачите з цієї ситуації?

– Державна підтримка, адже українські підприємства є стимулом для стабілізації цін на ринку.

– Чи згодні ви із твердженням Мінагрополітики про те, що ціна на добрива не підвищиться? Адже ви сказали про дорогу сировину.

– Так, для нас сировина дорога. Усе залежатиме від кон’юнктури ринку. Якщо зовнішні ринки підуть вгору – то й у нас ціна піде вгору. Залежатиме й від курсу долара. Поки що, на мою думку, сприятлива ситуація для українських товаровиробників – маса пропозицій, вони можуть вибирати.

Наш співрозмовник каже, що на підприємстві готові запустити виробництво. Кадри зберегли, придбали частину необхідної сировини. Але самі лише урядові санкції проти російських міндобрив не допоможуть виробникам.

Хіміки хочуть запропонувати уряду механізм підтримки українських товаровиробників. Олексій Голубов, Президент Союзу хіміків України, під час зборів говорив про модель підтримки, яка діє в Казахстані: держава відшкодовує аграріям 50% вартості добрив, якщо вони купують вітчизняні, і 30%, якщо купують імпортні. Такі заходи стимулюють надавати перевагу вітчизняним товарам.

Як повідомляв раніше Landlord, Кабмін ввів нові обмеження на поставки товарів з Росії. До переліку продукції, на яку поширюється ембарго, додали мінеральні добрива, агропродукцію та транспортні засоби.

Фінанси        07 серпня 2019 09:36

Фермери отримали від держави  68,4 млн грн компенсацій

Держпідтримку станом на 5 серпня отримало 1789 фермерських господарств.

Про стан виплати компенсацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» за грудень 2018 року – травень 2019 року відзвітувало Мінагрополітики.

За даними міністерства, компенсації сплачені за такими напрямками:

  • на часткову компенсацію вартості техніки та обладнання для 864 отримувачів пішло найбільше коштів від програми – 46,1 млн грн;
  • здешевленням кредитів скористалося 909 отримувачів на суму 22,2 млн грн;
  • на часткову компенсацію витрат для 16 отримувачів, пов’язаних з наданими дорадчими послугами у сільському господарстві пішло 142 тис. грн;

У міністерстві додали, що за травень поточного року планується виплата державних субсидій на суму 12,9 млн грн, на основі реєстрів, отриманих від уповноважених банків та Укрдержфонду.

Субсидії розподілилися так:

  • на одиницю угідь, що обробляються для новостворених фермерських господарств – 2,4 млн грн (41 отримувач);
  • на одиницю оброблюваних угідь для фермерських господарств (крім новостворених) – 10,5 млн грн (345 отримувачів).

Читайте: Державна підтримка фермерів: що зміниться у 2020 році

Крім того, за червень близько 1300 фермерським господарствам виплатять 56 млн грн держпідтримки.

Раніше Landlord розповідав про те, що фермери пропонують змінити в розподілі коштів держпідтримки.

Поділися

Рослинництво        06 серпня 2019 10:03

Урожай зернових зібрано на 91% прогнозованої площі — Мінагрополітики

Cвіжі дані про жнива-2019: станом на 5 серпня аграрії України зібрали 35 млн тонн зернових і зернобобових культур з площі 9,1 млн га.

Про хід збирання урожаю повідомляє Мінагрополітики на своєму офіційному порталі. Зернові зібрано на 91% прогнозованих посівних площ.

Статистика збору врожаю по основних культурах виглядає так:

  • пшениці – 25,8 млн тонн з площі 6,3 млн га (93% до прогнозу при врожайності 41,0 ц/га);
  • ячменю – 8,1 млн тонн з площі 2,4 млн га (92% до прогнозу при врожайності 33,7 ц/га);
  • гороху – 593 тис. тонн з площі 259 тис. га (99% до прогнозу при врожайності 22,9 ц/га);
  • жита – 233 тис. тонн з площі 86 тис. га (73% до прогнозу при врожайності 27,1 ц/га);
  • вівса – 175 тис. тонн з площі 71 тис. га (39% до прогнозу при врожайності 24,6 ц/га).

Читайте: Як УЗ вирішила проблему з транспортуванням зернових

Крім того, озимого ріпаку зібрано 3,0 млн тонн з площі 1,2 млн га (98% до прогнозу) при врожайності 24,6 ц/га.

Як повідомляв рініше Landlord, на Миколаївщині та Полтавщині завершили жнива ранніх зернових наприкінці липня.

Поділися

Політика        05 серпня 2019 14:21

Державна підтримка фермерів: що зміниться у 2020 році

Мінагарополітики у наступному році кредитуватиме за рахунок бюджету дрібних фермерів та дотуватиме великих товаровиробників.

У прес-службі Мінагрополітики на запит УНН повідомили, як підтримуватимуть фермерів та великих агровиробників у наступному році.

Міністерство запропонує варіанти розподілу грошей за різними напрямками підтримки, щоб задовольнити і великих товаровиробників, і дрібних фермерів.

Великих товаровиробників сільгосппродукції стимулюватимуть дотаціями (квазиакумуляція ПДВ). У Мінагрополітики, попри критику дотацій, вважають, що вони забезпечують підтримку продукції, що споживається на внутрішньому ринку і має велику додану вартість.

Дрібні фермерські господарства планується кредитувати через Український державний фонд підтримки. Так, у Мінагро врахували, що банки неохоче кредитують дрібних фермерів, які обробляють менше 500 га землі. Тому кредитування їм і пропонуватиме держава.

Читайте: Держдопомога фермерам: кому та на скільки уряд збільшив дотації

Крім того, міністерство залучатиме вітчизняних сільгоспвиробників до участі у виставках за кордоном, щоб посилювати експортний потенціал української агропродукції.

Як повідомляв Landlord раніше, у 2029 році реалізується сім основних напрямків підтримки фермерів та сільгоспвиробників.

Поділися

Трейдинг        01 серпня 2019 16:16

Імпорт агропродукції в Україну в І півріччі зріс на 7,5%

У І півріччі 2019 року Україна імпортувала агропродукції на суму $2,8 млрд, що на 7,5% більше, ніж за перші 6 місяців 2018-го. Близько половини імпортних поставок припадає на країни ЄС.

Про це повідомляє на своєму сайті Інститут аграрної економіки.

Звідки постачають продовольство в Україну?

У січні-червні 2019 року продукцію АПК імпортували:

  • З Євросоюзу – на  $1436 млн (51% загального імпорту);
  • З країн Азії – на $508 млн (17,8%);
  • З країн Латинської Америки – на $231 млн (8,1%);
  • З країн Африки – на $148 млн (5,2%).

Читайте: Україна може перетворитися на імпортера продовольства: Богдан Данилишин застерігає нову владу

ТОП-5 найбільших експортерів продукції АПК в Україну в І півріччі 2019 р.

  • Польща ($297 млн)
  • Німеччина ($237 млн)
  • Туреччина ($172 млн)
  • США ($153 млн)
  • Франція ($147 млн)

За словами заступника директора Інституту аграрної економіки Миколи Пугачова, товарна структура імпорту продукції АПК в Україну не змінюється кілька років поспіль. Найбільші суми закупівлі припадають на рибу, ракоподібні та молюски; плоди (цитрусові і банани, та горіхи); насіння олійних культур.

«Характерною ознакою І півріччя 2019 року стало зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком насіння олійних культур (насамперед соняшнику)», – відзначив Микола Пугачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж у 2017-му. 

Поділися

Аналітика        31 липня 2019 16:08

Ольга Трофімцева пояснила, навіщо аграріям міністерство

Мінагрополітики має бути медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК – такими бачить функції ввіреної їй структури в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.

Про це повідомляє Економічна правда.

Керівник і політик нової генерації Ольга Трофімцева висловила своє бачення доцільності існування профільного міністерства для аграріїв, а також його основних завдань саме на сьогоднішньому етапі.

Чи потрібно аграріям своє міністерство?

Сьогодні можна почути думку про необхідність об’єднання Мінагрополітики з іншими суміжними міністерствами. Ольга Трофімцева відзначає, що через такий досвід проходило багато країн (США, Німеччина, Франція, Нідерланди), проте всі вони визнали необхідність окремого міністерства, яке б формувало та реалізувало аграрну політику держави.

Читайте: Українські аграрії можуть втратити частину врожаю через транспортний колапс – Олександр Криворучко

Ольга Трофімцева вважає, що в аграрного сектора України є повне право мати власного представника, лобіста, в Кабінеті міністрів. Доцільність його обумовлена необхідністю «забезпечення економічного зростання (18 % ВВП та 40 % валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом».

В.о. міністра відзначає, що майже всі країни, які лідирують на продовольчих ринках, мають не лише власне міністерство, а й загальноєвропейський директорат DG Agri, та витрачають на їх функціонування значні кошти.

Навіщо аграріям потрібно своє міністерство?

На думку Ольги Трофімцевої, ключові функції Мінагрополітики – це бути «медіатором, лобістом та неупередженим економістом-аналітиком для АПК».

За її словами, діяльність міністерства має формуватися з огляду на найбільш чутливі точки зростання продуктивності в агросекторі:

  • Інноваційність

У цьому ключі в.о. міністра  наголошує на пріоритетності нових підходів до аграрної науки та освіти.

  • Конкурентоспроможність та експорт

Концентрація на продуктивності праці, створенні доданої вартості та оптимізації енергозатрат.

  • Управління ризиками та формування підходів climate smart agriculture

Розвиток механізмів управління ризиками, впровадження заходів страхування, адаптації до змін клімату, раціонального використання природних ресурсів.

  • Розвиток сільських територій

Для досягнення економічного зростання це один із найпріоритетніших напрямків.

Landlord раніше повідомляв про те, що президент УКАБ Алекс Ліссітса пропонує об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

Поділися
Показати ще