ОСТАННІ НОВИНИ
Прийнятий Верховною Радою законопроєкт № 2289 скасував цю вимогу, однак закон ще має підписати президент.
Про це заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов в коментарі РБК-Україна.
«Документ скасовує норму чинного закону, яка не дозволяла розпочати державні випробування нового препарату доти, поки відповідні випробування не будуть проведені в країні-виробнику, і препарат не буде там зареєстрований. Йдеться саме про країну, в якій знаходиться завод, що виробляє цей препарат, а не про ту, яка його розробила», — пояснює Соколов.
За його словами, жодна країна світу не обумовлює реєстрацію у себе тих чи інших препаратів на підставі того, зареєстрований препарат чи ні, і чи проведені його випробування в якійсь іншій країні.
«В усьому світі різні кліматичні умови, і той препарат, який може бути ефективний в іншій країні, необов’язково буде ефективним у наших кліматичних умовах, з нашими шкідниками, бур’янами та хворобами. І навпаки. Навіть коли випробування препарату проводяться в Україні, вони відбуваються в усіх кліматичних зонах», « пояснює Соколов.
До того ж в країні-виробнику можуть навіть не вирощуватися ті культури, для яких призначений препарат. Дія цієї норми призвела до того, що Україна вже дуже відстає в доступі до інноваційних препаратів.
«Вони у нас або реєструються з величезним запізненням, або не реєструються взагалі. Це відкидає аграрний сектор далеко назад», — говорить голова ВАР
Читати: Як мінімізувати вплив погоди при внесенні ЗЗР. Практичні поради від Carefield
На думку генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Романа Сластьона, п’ять років блокування доступу інноваційних ЗЗР на український ринок призвели до конкурентних втрат аграріїв, недоотримання додаткової прибавки урожайності, а також до затримки оновлення лінійки препаратів, які мають кращу ефективність контролю шкодочинних організмів та менший вплив на навколишнє середовище.
«Урожайність культур в середньому на 20% залежить від використання ефективних засобів захисту рослин, тому важливість інновацій у ЗЗР важко переоцінити.
На думку гендиректора УКАБ, п’ять років блокування доступу інноваційних ЗЗР на український ринок – це згаяний час, конкурентні втрати аграріїв, недоотримання додаткової прибавки урожайності на мільйони доларів, а також стагнація оновлення лінійки препаратів, які мають кращу ефективність контролю шкодочинних організмів та менший вплив на навколишнє середовище», — зазначає Стасьон.
Як приклад він наводить ситуацію з пестицидом ДДТ:
«Колись це був один із широко застосовуваних препаратів. Зараз він в принципі заборонений. Чому ми змогли це зробити? Тому що з’явилися нові, більш ефективні замінники. Тобто Україна, виходить, мала всі шанси залишитися країною, яка продовжує експлуатувати, умовно кажучи, “сучасні ДДТ” замість того, щоб випробовувати і реєструвати після успішного проведення державних випробувань нові ефективні та більш безпечні препарати. Та ж політика Євросоюзу спрямована на те, щоб знижувати кількість використовуваних хімікатів. Щобільше, ЄС поступово забороняє старі препарати, а разом із цим і ввезення продукції, що вироблена з їх використанням. Отже, Україна ризикувала втратити доступ до одного з основних ринків збуту».
Конкретний розмір втрат агросектору від блокування доступу до інноваційних ЗЗР експерти не називають. Оскільки навіть коли закон набере чинності, нові препарати одразу не зареєструються: тільки на випробування знадобиться приблизно два роки.
Нагадаємо, раніше голова Мінагрополітики Роман Лещенко заявляв, що через п’ятирічне блокування новітніх засобів захисту рослин Україна втратила 5% ВВП.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
