ОСТАННІ НОВИНИ
Аграрний сектор України через війну втрачає ресурси. Деякі сектори не повернуться на довоєнний рівень навіть після 7 років миру.
Такі результати моделювання представила Київська школа економіки (KSE).
“Очікується, що лише завдяки ринковим силам соняшниковий, ячмінний та пшеничний сектори відновляться до 2040 року. До 2050 року, за нинішніх тенденцій світового ринку та рівня руйнувань, спричинених війною, очікується відновлення секторів кукурудзи, жита, вівса та ріпаку, зростання виробництва пшениці, ячменю та соняшнику, тоді як виробництво сої, схоже, суттєво скоротиться. Це означає, що Україні може знадобитися до 20 років, щоб відновити свої позиції в сільському господарстві після руйнувань, спричинених російським військовим вторгненням”, — вважають експерти.
До вторгнення рф площі під зерновими та олійними культурами становили, відповідно, близько 24 млн га та 9 млн га, у 2022 році — 18 млн га та 7 млн га. Оскільки війна триває, очікується подальше падіння площ: до 17 млн га і 6 млн га відповідно.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
“За оцінками моделі, якщо війна закінчиться у 2023 році, то до 2030 року площі досягнуть довоєнного рівня, а до 2050 року можуть скласти 37 млн га”, — зазначають у KSE.
Прогнозується, що до 2030 року посівні площі під олійними культурами досягнуть довоєнного рівня, однак їх виробництво — ні. Через шок 2022-23 років та за відсутності зовнішньої підтримки виробникам буде важко акумулювати необхідні ресурси для інвестування у збільшення врожайності олійних культур. Так, виробництво соняшнику у 2030 році буде на 18% меншим, ніж у 2018-му, ріпаку та соєвих бобів впаде на 70% та 60% відповідно. Скоротиться і переробка олійних.
“Кукурудза, пшениця та ячмінь залишаться основними культурами до 2050 року. Очікується, що кукурудза набуде значно більшого значення порівняно з пшеницею та ячменем, оскільки вона займатиме 8 млн га землі, тоді як пшениця — 5,3 млн га, а ячмінь — 3 млн га”, — вважають експерти.
Щодо олійних, то соняшник залишиться основною культурою до 2050 року. Площі під ріпаком дещо зростуть, тоді як площі під соєвими бобами, схоже, різко скоротяться. Загальна площа олійних культур збільшиться за рахунок площ під зерновими, овочевими та технічними культурами. В цілому загальна площа врожаю, як очікується, відновиться після війни до 2030 року і продовжить зростати до 2050 року.
“Водночас очікується, що експорт пшениці та кукурудзи, а також ячменю зросте після шоку 2022-23 років, але не досягне довоєнного рівня до 2030 року. Експорт вівса та жита повністю відновиться, головним чином через те, що обсяги їх експорту до війни були відносно невеликими. Експорт олійних культур відновлюватиметься повільно, не досягнувши довоєнного рівня”, — прогнозують аналітики.
Нагадаємо, за оцінками KSE сума прямих втрат, завданих росією агропромисловому комплексу та земельним ресурсам зросла на $2,1 млрд. Наразі оцінка збитків цієї сфери складає $8,7 млрд. За розміром збитків сфера АПК знаходиться на 5-му місці. На другому місці за сумою завданих збитків — сфера інфраструктури. За підсумками року повномасштабної війни збитки цієї сфери оцінюються у $36,2 млрд. Протягом цього часу через війну було зруйновано або пошкоджено понад 25 тис. кілометрів доріг державного та місцевого значення та 344 мости та мостові переходи.
Читайте також: Збитки українського бізнесу за час війни сягнули 13 мільярдів доларів – KSE
Наприкінці травня 2022 року було створено електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України через російських окупантів. Завдяки платформі аграрії могли сповістити державу про збитки.
Напрями за якими здійснюється визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф доповнили новим напрямом, що включає шкоду від каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, а також збитки, внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу.
Валерія Пепеля
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
