Аграрії відмовляються від вирощування бобових

На Харківщині у СТОВ “Сосонівка-Агро” вирішили відмовитися від вирощування бобових культур через низьку рентабельність, повідомив директор підприємства Іван Почкай в інтерв’ю для AgroPortal.

Ми повністю відмовилися від сої, нуту, гороху. Сіяли їх до повномасштабної війни, але з часом зрозуміли, що ці культури нам вирощувати невигідно. Тож найближчим часом не будемо повертатися до їх культивування, – зауважив Почкай.

Торік підприємство сіяло просо, однак культура також не принесла бажаного результату, тому цього сезону від її вирощування відмовилися.

Станом на сьогодні у господарстві активно готуються до посівної. Вирощують озиму та яру пшеницю, соняшник, кукурудзу. Загалом обробляють майже 4 тис. га.

У Мінагрополітики висловили сподівання, що посівні площі під майбутній урожай будуть такими ж, як і торік. Зокрема, ярі культури посіють не менш як на 12,75 млн га. Водночас там розглядають сценарій, за якого посіви дещо скоротяться, але не критично.

Проте, аби досягнути минулорічних показників, селянам цієї весни доведеться добряче потрудитися. Адже через несприятливі погодні умови восени вони посіяли менше основних озимих культур (пшениці та ячменю), аніж у 2022-му: 4,2 млн га проти майже 4,4 млн га. Тож “наздоганяти” доведеться внаслідок яровини. Та усе це – за збереження воєнних ризиків, величезної кількості замінованих та забруднених земель, на тлі фінансових та кадрових проблем, передає Укрінформ.

За таких умов більш-менш точно спрогнозувати майбутній урожай неможливо. Єдине, що зрозуміло фахівцям: ворогові на зло, Україна і цьогоріч матиме у засіках удосталь збіжжя як для внутрішнього споживання, так і на експорт.

Озимий клин в Україні скорочується два роки поспіль. Особливо помітним це було восени 2022 року, коли засіяли на 26% менше ріллі, аніж довоєнної осені 2021-го. Нове падіння – не таке значне.

Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (на 19%), що пов’язано з найнижчою рентабельністю цієї зернової культури. Озимим ріпаком засіяли 1,2 млн га, що на 15% менше попереднього року, – деталізу керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.

Загалом же в УКАБ очікують на скорочення посівних площ під зерновими та олійними (з урахуванням як озимих, так і ярих посівів). Причому, аналітики розглядають два можливі варіанти.

При оптимістичному сценарії посівні площі зменшаться на 3% – до 18,6 млн га: під зерновими – скоротяться на 3%, до 10,2 млн га, а під олійними – збільшаться на 1% – до 8,4 млн га. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% – до 16 млн га: під зерновими – на 17%, до 9,1 млн га, під олійними – на 16% до 6,9 млн га, – каже Литвин.

Нинішній прогноз Мінагрополітики ближчий до оптимістичних оцінок експертів: зменшення площі під ярими культурами на 0,5 млн га, тобто на 3,7% порівняно з минулим сезоном.

За словами Литвин, посівні площі, передовсім, скорочуватимуться у наближених до лінії фронту, а також у віддалених від морських портів та західних кордонів країни районах, а саме – у східних та північно-східних областях.

Що стосується структури посівів, то вже 2 роки ми спостерігаємо тенденцію заміщення посівних площ зернових культур олійними. Ця тенденція продовжиться і у 2024 році, оскільки в умовах обмеженої експортної логістики та цінової ситуації на світових ринках олійні культури менш збиткові у порівнянні з зерновими. Однак, це не може бути повне заміщення, бо попит на олійні культури та продукти їх переробки на світових ринках значно менший, – пояснила експертка УКАБ.

На прикладі Одеської області про очікувані зміни розповіла депутатка облради, голова депутатської групи “Аграрії Одещини” Алла Стоянова.

Посівні площі у нашій області майже не змінилися. Трішечки змінилася сівозміна. Тому що на півдні області унаслідок посушливих умов уже не можна в такому обсязі вирощувати ті культури, які масово вирощували раніше. Наприклад, площі під соняшником зменшили, відійшли від вирощування гібридів Євролайтінг, перейшли на класичні види. Збільшили посівні площі гороху. До речі, цього сезону Одещина вперше має 68 тисяч гектарів озимого гороху. Ще десь 40 тисяч гектарів планується засіяти ярим горохом. Тоді як раніше в області загалом сіяли не більше 40 тисяч гектарів цієї культури. Зменшилася площа озимого ріпаку – із 200 тисяч до 150 тисяч гектарів…

Проте, в кожному регіоні, залежно від кліматичних умов та якості ґрунтів, структура посівів відрізняється. Як свідчать результати опитування сільгоспвиробників, цьогоріч вони планують збільшити площі під соєю та цукровими буряками, натомість зменшивши посіви кукурудзи. Загалом 70% опитаних розповіли про плани посіяти більше сої. Отже, це – одна з небагатьох культур, площі під якою у порівнянні з минулим роком можуть зрости.

Хоча, за словами Миколи Сольського, тут є одне “але”: планам може завадити брак якісного насіння. Також урядовець зазначив, що порівняно низькі ціни на соняшник та обов’язковість сівозміни не дозволять суттєво збільшити посівні площі під цією культурою.

Пріоритетними для агровиробників залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Зростання інтересу до ячменю може бути пов’язане із розширенням географії морських відвантажень. Посіви ярої пшениці збільшаться на 2%, – прогнозують в Мінагрополітики.

Також аграрії зацікавлені у вирощуванні ярого ріпаку, при цьому частина виробників планують посіяти його вперше. Схоже, ця культура стає у нас усе популярнішою. Посіви ріпаку, порівняно із довоєнними роками, майже не зменшилися. А проти минулого року площі під ним, як очікується, збільшаться на 24%.

Щодо цукрових буряків – 60% тих, хто сіяв цю культуру минулого сезону, збираються несуттєво розширювати площі – в цілому по Україні на 17%. При цьому посівні площі під кукурудзою зменшаться на 9%. Також потенційно можуть зменшитися площі під соняшником. Але наразі більшість аграріїв ще не ухвалили остаточних рішень із приводу площ, які відведуть під цю культуру, – додали в Мінагрополітики.

Робити висновки про те, як перезимували озимі культури, звісно ж, зарано. Адже погода ще може піднести нам неприємні сюрпризи – і в лютому, і навіть у березні.

Цьогорічна зима є порівняно теплою, але відрізняється нестабільністю температурного режиму та значною кількістю опадів. Такі погодні умови за відсутності сильних морозів не мають негативного впливу на озимі культури, хоча систематичне амплітудне коливання температури повітря і ґрунту певною мірою знижує їхню стійкість до холодів… Загалом, протягом перших двох календарних місяців зими вагомих причин для ушкодження, а тим більше для загибелі посівів, не спостерігалося, оскільки грудень і січень відрізнялися підвищеною температурою повітря та опадами у вигляді снігу й дощу, кількість яких перевершувала середню багаторічну, – мовиться в аналізі від АПК-інформ.

Обстеження посівів озимих зернових після нещодавнього проходження холодного фронту засвідчило, що значна більшість рослин перебували у відносно задовільному стані з незначними ушкодженнями верхньої частини листового апарату (найбільше постраждав озимий ячмінь).

Попередній аналіз стану життєздатності пшениці озимої, проведений у першій половині третьої декади січня водним методом, свідчить, що всі посіви рекомендованих строків сівби перебувають у відносно доброму стані: кількість життєздатних рослин – на рівні 96-98%, – зазначили в експертному аналізі.

Але остаточно прогнозувати щось, зрозуміло, зарано.

Сольський підтвердив, що озима пшениця пережила два з половиною зимових місяці без серйозних ушкоджень. Але про обсяги та якість майбутнього врожаю говорити зарано. Зокрема, і через те, що брак коштів у аграріїв і труднощі з експортом змусили селян заощаджувати та використовувати насіння нижчої якості.

Є одна проблема: мені здається, що насіння у нас стає все гірше й гірше. Фермери економлять на насінні озимої пшениці, й це одна з причин гіршої якості збіжжя, – констатував міністр.

Щодо інших ресурсів, від використання яких залежить майбутній урожай, то ситуація з ними відносно – як на масштабну війну – непогана. Загалом в Україні вдосталь добрив, насіння (якщо залишити за дужками питання його якості), засобів захисту рослин, пального.

З площами стане більш зрозуміло після старту весняної посівної. Щодо врожайності, то минулого року ми мали рекордні показники врожайності зернових. По олійних культурах показники також були гарні. Дуже рідко бувають настільки сприятливі погодні умови два роки поспіль. Тому – залежно від посівних площ та урожайності – очікуємо на скорочення валового збору зернових та олійних культур на 15-20%. Однак, у будь-якому разі таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України», – вважає Литвин.

Торік українські аграрії зібрали 81 млн тонн зернових та олійних культур. Кукурудзи зібрали понад 28 млн тонн при врожайності 78,1 ц/га, пшениці – 22,5 млн тонн (врожайність – 47,9 ц/га), ячменю – майже 6 млн тонн (39,3 ц/га), гороху – майже 400 тис. тонн (урожайність – 25,9 ц/га).

У групі олійних соняшнику зібрали приблизно 12 млн тонн (врожайність – 23,9 ц/га), сої – 4,8 млн тонн (26,5 ц/га), ріпаку – 4 млн тонн (врожайність – 28,7 ц/га).

Тобто, у разі, якщо прогнози аналітиків УКАБ справдяться, то у 2024 році Україна може зібрати 65-69 млн тонн зернових та олійних.

Нагадаємо, у 2024 році прогнозується збільшення площ під сою та цукровий буряк і зменшення під кукурудзу.

Амарант економічно вигідніше вирощувати, ніж більшість інших культур. За врожайності 1 т/га рентабельність досягає 75%.

Експерти назвали рентабельність вирощування конопель в Україні.

Нині на ринку спостерігається високий попит на насіння цукрових буряків. На тлі збиткових зернових цукровий буряк сьогодні — одна з найрентабельніших культур.

Нагадаємо, збільшення рентабельності виробництва зернових та олійних культур можливе тільки за умов стабілізації експорту морським шляхом та відсутності перешкод через західні кордони країни, зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час ХV Міжнародної конференції “Ведення агробізнесу в Україні” (DoAgro23), організованої асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” та агенцією UCABevent.

У 2023 році імпорт кукурудзи Китаєм становив 27,13 млн тонн, що на 31,6% більше, ніж у 2022 році після рекордних показників у грудні.

Вже 19 січня у порту Одеси ціни на кукурудзу прогнозуються на рівні $158-164 за тонну, а 26 січня очікується $160-165 за тонну.

Прогнозована врожайність кукурудзи у США на 2024 рік становитиме близько 180 бушелів (4,6 тонн) на акр (0,40 га).

Станом на 24 січня 2023/24 маркетингового року обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України склав практично 22,15 мільйона тонн. Це на 3,6 мільйона тонн, або 14% менше, ніж у відповідний період попереднього сезону.

Світовий імпорт продовольства в 2023 році сягне $1,98 трлн, що на 1,5% перевищить рекордний показник 2022 року.

Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), у липні світові ціни на продовольчі товари  зросли на 1,3% порівняно з червнем, але все буде на 11,8% нижче рівня липня 2022 року.

У 2023 році світове виробництво зернових ООН збільшилося на 1% і досягло 2813 млн т,  повідомили в Продовольчій та сільськогосподарській  організації (ФАО).

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати