рослинництво

Про це повідомляє Reuters з посиланням на Національне бюро статистики КНР.

Виробництво кукурудзи при цьому знизилось на 0,6% порівняно з минулим роком через скорочення посівних площ під нею. Також скоротилося виробництво пшениці на 2,2%.

Читайте також: Карен Браун: Китай ігнорує американську сою – домовленості не працюють

Паралельно з цим на 4% виріс валовий збір соєвих бобів – до 19,1 млн. т, частково завдяки збільшенню посівних площ на 2%.

Раніше LANDLORD повідомляв про те, що заяви Трампа про купівлю Китаєм сої можуть бути фейковими.

Фото: Євроагротрейд.

Про це повідомила прес-служба компанії “Сесвандерхаве-Україна”.

Саме вона стала ініціатором даного проекту.

Необхідною умовою для початку безпосереднього експорту є затвердження участі України в схемах сортової сертифікації ОЕСР. Відповідні схеми розроблені Міністерством аграрної політики та продовольства України та подані на погодження до Міністерства закордонних справ України та Президенту України.

Читайте: В Україні завершили збирати цукровий буряк: підсумки кампанії

Після цих погоджень та прийняття Верховною Радою Закону “Про приєднання до схем міжнародної торгівлі насінням цукрових та кормових буряків” і підписання його Президентом експорт, у першу чергу до європейських країн, стане можливим.

Минулого тижня LANDLORD розповідав про данський секрет успіху вирощування цукрових буряків.

Такі дані прес-служби ННЦ «Інститут аграрної економіки» опублікувало УНІАН.

«За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, уточненими з урахуванням поточної динаміки, обсяги валової продукції сільського господарства в 2018 році збільшаться проти минулорічних показників на 5,1 % і становитимуть 261,8 мільярда гривень у постійних цінах 2010 року», – йдеться в повідомленні прес-служби.

Читайте: Крок до рекорду: нові дані про експорт агропродукції.

За словами директора Інституту Юрія Лупенка, валова продукція рослинництва прогнозується на рівні 192,6 мільярда гривень, що на 7,3 % більше, ніж у минулому році.

У нинішньому році очікується збільшення обсягів виробництва зернових, зернобобових та олійних культур, кукурудзи, рису, картоплі, овочів, плодово-ягідних культур і винограду. Разом з тим зменшиться виробництво пшениці, жита, гороху, гречки, вівса, проса, сорго та цукрових буряків.

Раніше ми повідомляли, що половину українського експорту в Китай становить сільгосппродукція.

Озимі пшениця та ячмінь залишаються і залишаться у найближчому майбутньому важливими агрокультурами. А ось у сівозміну ярих життя вносить суттєві корективи. За загальним переконанням селекціонерів, традиційний для України «кошик» ярих культур невдовзі буде базуватися на кукурудзі та соняшнику. Всім іншим культурам буде фактично відведена роль попередників для посівів двох драйверів вітчизняного рослинництва.

До цього рішення підштовхують як кліматичні зміни, так і попит саме на ці культури, який переважно формується на експортному ринку.

Зміна обставин

Кліматичні умови, що сформувалися в Україні за останні 10 років, майже ідеально підходять як для вирощування кукурудзи, так і для культивації соняшника. Наприклад, кукурудза як теплолюбна культура починає проростати і вегетувати за температури у 10–12 °С, а температура вище 30 °С їй не зашкодить. Натомість зашкодить висівання у холодний перезволожений ґрунт і весняні заморозки. Але такі умови зараз виникають лише раз на п’ять-шість років і мають локальний характер. Крім того, кукурудза у період вегетації потребує запасів продуктивної вологи в орному шарі на рівні 20–40 мм, що ускладнює її культивацію у частині південних і східних областей. Переконливою перевагою є сталий попит на зерно кукурудзи на зовнішньому ринку. Зокрема, цього маркетингового року на експорт буде відправлено понад 70% всього врожаю культури.

Південний регіон має сприятливі умови для висівання соняшника, який більш теплолюбний, ніж кукурудза, і менш вимогливий щодо кількості продуктивної вологи у ґрунті. Україна вже виробляє 32% насіння соняшника у світі та є світовим лідером за поставками соняшникової олії. За даними Держстату, у 2017-му виробництво нерафінованої соняшникової олії становило 5,2 млн т і зросло у порівнянні з попереднім роком на 17%. А за підрахунками профільної асоціації «Укроліяпром», минулорічне виробництво було навіть більшим — на рівні 6 млн т. Внутрішнє споживання соняшникової олії зараз становить лише 450 000–500 000 т, все інше йде на експорт, який має стійку тенденцію до зростання.

В Україні стрімко збільшується виробництво високоолеїнового соняшника, з вмістом олеїнової кислоти омега-3 в олії понад 85% і водночас низьким вмістом лінолевої кислоти омега-6. Пропонуються навіть гібриди, олія з який може містити понад 90% олеїнової кислоти. У розвинених країнах олію з високоолеїнового соняшника розглядають як здорову альтернативу пальмовій, і попит на бутильовану олію з високим вмістом омега-3 постійно зростає. Збільшення виробництва саме такої продукції дозволить Україні зберегти позицію світового постачальника соняшникової олії №1 і розширити географію експорту.

Степова зона

Як зазначає регіональний представник компанії «Юг Агролідер» Володимир Манойленко, кліматичні зміни за останнє десятиріччя в Україні разючі. Компанія починала працювати на ринку 10 років тому по двох напрямах — насіння сербських гібридів соняшника і кукурудзи. «Ще п’ять-шість років тому ми навіть уявити не могли, що в нас будуть покупці селекційного матеріалу соняшника у Вінницькій і Тернопільській областях. Адже майже всі посіви цієї культури були розташовані у Південному і Східному регіоні України, — ділиться Манойленко. — Зараз та ж Вінниччина за своїми кліматичними умовами вже наблизилася до Півдня». До того ж цей регіон якнайкраще підходить для культивації високоолеїнових сортів культури, що стимулює господарства включати соняшник у сівозміну, додає він.

Хоча все це дуже умовно. Наприклад, у компанії Dow Seeds вже успішно адаптували гібриди високоолеїнового соняшника до умов Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. Щоправда, як свідчать дані компанії, один і той самий гібрид в умовах, наприклад, Вінницької області показав у 2017 році врожайність у 1,5 раза вищу, ніж у Херсонській, — 49,9 ц/га проти 31,4 ц/га.

На переконання фахівців компанії «Юг Агролідер», уся територія південніше Кіровоградської області для висівання кукурудзи зараз вже малопридатна — температурний режим дозволяє вирощувати високопродуктивні гібриди з великим показником ФАО, але рослинам просто не вистачить вологи для вегетації. Виходом може бути зрошення, але при цьому собівартість швидко зростає за рахунок витрат на електроенергію, дизельне пальне і воду. Тут, на думку Манойленка, є сенс висівати силосну кукурудзу в обмежених кількостях. Тому культурами — локомотивами степової зони остаточно стають озима пшениця і соняшник. Врожайність пшениці у південних областях зараз найнижча в Україні, але вона необхідна для дотримання стандартів сівозміни як культура-попередник для соняшника в тому числі.

Ще одним перспективним напрямом для Півдня може бути озимий горох, який краще за інші культури відповідає вимогам попередника для соняшника. Горох залишає у ґрунті багато азоту, що дає аграріям непогану економію на азотних добривах, і взагалі є дуже «ощадливим» для ґрунту. Культура стресостійка до морозів (навіть без снігового покриву) і посух. Єдиною умовою є те, що гороху до настання холодів треба зайти у фазу кущення (до 8–10 см). Після чого горох здатен без наслідків перенести морози до –30 °С, чого у степовій зоні зараз просто не буває. Збір проводиться у червні, приблизно за два тижні до озимої пшениці та ячменю, що дає сільгоспвиробникам непогану фору у часі й можливість раціонально розподілити навантаження на співробітників і техніку.

Фуражний горох користується стійким попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. В Україні його переважно купують птахоферми і господарства з розведення аквакультури, а найбільшими закордонними покупцями є Туреччина, Індія та Пакистан.

Звісно, горох можна висівати і на півночі країни. Але, по-перше, тут вибір культур-попередників набагато більший. По-друге, горох дуже чутливий до ділянок, де навесні скупчується вода. Якщо у південних областях такого вже майже не зустрінеш, то на Поліссі після танення снігу це розповсюджене явище.

Лісостеп та Північна Україна

Якщо висівання кукурудзи у степовій зоні — досить ризикована справа, то у лісостепу і на Поліссі ця культура стає основною поряд з озимою пшеницею. За словами Манойленка, в існуючих агрокліматичних умовах працювати з гібридами кукурудзи, які мають ФАО нижче 220–300, вже немає сенсу. Якщо ФАО вище, теж можуть виникнути проблеми — треба висівати південніше, в районах з більшою сумою активних температур. Але чим південніше буде ділянка, тим більшим стає ризик нестачі продуктивної вологи у ґрунті.

Крім того, треба враховувати ще й густоту посіву. Загущувати посів має сенс там, де вистачає вологи (або на ділянках під зрошенням). Оскільки більшість території України вже стала посушливою, велика густота посіву можлива лише в окремих районах на півночі країни. Вже в умовах лісостепу посіви треба навпаки зріджувати, щоб рослинам вистачило вологи. Для забезпечення високого валового збору, треба гратися саме з ФАО і підбирати гібриди з більш високим показником.

Але є ще один показник кукурудзи, який виявився важливим для адаптації гібридів до українських умов. Як розповіли в «Юг Арголідер», компанія працювала з ранньостиглими і середньостиглими гібридами і стикнулася з несподіванкою — низькою вологовіддачею культури. Зерно після збору мало надлишкову вологість і потребувало досушування, що призводило до додаткових витрат сільгоспвиробників (стандартною для зерна кукурудзи вважається вологість 14–18%). Сіяти культуру на півдні теж не було сенсу — рослинам бракувало вологи для вегетації. Тому цього року у компанії вирішили тимчасово припинити працювати з кукурудзою, поки сербські партнери (Інститут рільництва і овочівництва NS Seme) не виведуть гібриди для українських умов з високою вологовіддачею.

У Dow Seeds також звертають увагу на цю характеристику та пропонують гібриди з відповідною вологовіддачею.

Текст: Михайло Дикаленко

20 – 22 червня відбулася 2-га виставка технологій рослинництва «International Field Days Ukraine / Міжнародні дні поля в Україні»   

Протягом трьох днів близько 3,5 тисяч агровиробників, представників агробізнес компаній, науковців та майбутніх спеціалістів скористалися унікальною можливістю ознайомитися з безпрецедентним хіт-парадом агротехнологій у виконанні представництв найвідоміших світових агробрендів, отримати консультації та відвідати майстер-класи провідних експертів ринку.

Так, на International Field Days Ukraine в одній локації, безпосередньо на полі площею 11 га, усього 128 компаній з України, Німеччини, Австрії,  Франції, Нідерландів, Польщі та США презентували українським аграріям свої нові селекційні пропозиції, інноваційні агротехнології та актуальні технічні рішення. Усього на 40 дослідних ділянках було продемонстровано близько 400 перспективних сортів і гібридів найбільш запитуваних ринком сільгоспкультур та технології захисту та жвилення від таких компаній як «Байєр Україна», «Дунайська соя», «БТУ-Центр», «ВНІС», «Дунай Агро», «ІКАРАІ», «КВС-Україна», «Лімагрейн Україна», «Маїс»,«Нуфарм Україна», «РВА Україна», «Столлер», «Штефес», «Штрубе Україна ГМБХ», «Укравіт Агро», «Уніфер», «SaatenUnion», «Dr. Green», «Укрпластик», «НУБІП».

Порівняльні посіви зернових та просапних сівалок були представлені компаніями Maschio Gaspardo, Lemken та Horsch.  

Одним із ключових заходів International Field Days Ukraine стало традиційне змагання виробників обприскувачів на трасі з випробовування стійкості штанг від таких світових лідерів сільгоспмашинобудування, як: Agrifac, Amazone, Apache, Berthoud, John Deere, Horsch, Jacto.

Загалом представники гоподарств змогли оцінити ефективність та ресурсоощадність близько 300 машин та агрегатів для обробітку грунту, сівби та збирання, щоб обрати оптимальні рішення для свого господарства. В роботі було продемонстровано машини та агрегати Maschio Gaspardo, Lemken, Horsch, John Deere, Vaderstad, CLAAS, Amazone, Zetor, Case IH, Лозовські машини.

Великий інтерес викликала й презентація різних технологій надземного зрошення польових культур, а також інноваційне рішення підземної іригації від компанії Unifer.  

В рамках International Field Days Ukraine 2018 організатори ініціювали панельну дискусію на тему «Безперервний трансфер технологій – кращі практики», під час якої українські агровиробники та громадські діячі подискутували з ТОП-персонам міжнародного агробізнесу, а саме: заступником генерального директора DLG International Ларсу Гуф-Рюлеманну, керуючим директором HORSCH Maschinen GmbH Міхаелем Хоршем, директору з продажів, LEMKEN GmbH & Co. KG (Німеччина) Карлом Хубертусом Рехером, Дірком Стратманом, речником з питань співробітництва з Україною Німецького Агробізнес Альянсу у Німецькому комітеті зі східноєвропейських економічних відносин (Німеччина) та керуючим директором John Deere International GmbH, щодо впровадження інновацій в український агросектор.

Як платформа для інновацій та трансферу нових знань International Field Days Ukraine не обминули увагою й молодих спеціалістів. Так в останній день виставкою проходили спеціальні навчальні тури «Uni on the field / Універ на полі», в якій взяли участь 285 студентів та викладачів з 14 навчальних закладів аграрного профілю.  

Організатори виставки «International Field Days Ukraine / Міжнародні дні поля в Україні» -«ДЛГ Україна», «Німецько-український аграрний демонстраційний та навчальний центр», IFWexpo Heidelberg GmbH. Фахову експертизу надає Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG e.V.) та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.

Організатори виставки висловлюють щиру подяку технічним партнерам заходу, ТОВ «Маскіо-Гаспардо Україна» (Maschio Gaspardo) та ТОВ «Компанія Агро-Темп» (Zetor) за надання техніки для закладання демонстраційних посівів та облаштування виставкого поля.

Наступний захід «International Field Days Ukraine / Міжнародні дні поля в Україні» відбудеться в червня 2019 року знову у смт Дослідницьке, що на Київщині.

Довідка

«ДЛГ Україна» – дочірнє підприємство міжнародної асоціації DLG e.V.Основні напрямки діяльності DLG: інформаційне забезпечення, обмін досвідом і розповсюдження знань; тестування продуктів харчування, засобів виробництва, сільгосптехніки, кормів, добрив; організація міжнародних спеціалізованих виставок: AGRITECHNICA, EuroTier, Energy Decentral, PotatoEurope, Дні поля DLG в Німеччині, Opolagra в Польщі, Agraria та AgriPlanta в Румунії, Agrotech-Agropars тощо. Більше інформації на www.dlg-international.com

АДНЦ – Німецько-український «Аграрний демонстраційний та навчальний центр», створений за підтримки Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини, Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства освіти і науки України з метою сприяння розвитку системи професійного навчання в Україні. Більше інформації на http://adfz-ukraine.de

IFWexpo Heidelberg є дочірнєю структурою DLG — Німецького сільськогосподарського товариства — й вважається одним зі світових лідерів з організації виставок сільського господарства, харчової промисловості та деревообробки. Географія включає Україну, Росію, Казахстан, Іран, Узбекістан, Таїланд і Китай. Крім того компанія організовує колективні експозиції Німеччини за дорученням Уряду Німеччини. Більше інформації на www.ifw-expo.com