Експорт агропродукції з України у серпні впав майже вдвічі: що відбувається із зерном та олійними

Український аграрний експорт у серпні суттєво скоротився. За перші 27 днів місяця за кордон відправили 1,726 млн тонн агропродукції, що на 47,5% менше, ніж за аналогічний період липня. Водночас у грошовому вираженні падіння було не таким значним, а структура експорту помітно змінилася.

Про це повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.

За даними компанії, у період із 1 до 27 серпня Україна експортувала 1,726 млн тонн агропродукції проти 3,287 млн тонн за аналогічний період липня.

У грошовому вираженні експорт скоротився на 25,6% — до $1,060 млрд проти $1,424 млрд у липні. Водночас середня вартість тонни експортного кошика зросла приблизно з $433 до $614. Це пов’язано передусім зі зміною структури поставок.

Найпомітніше падіння припало на основні зернові культури. Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю скоротився на 69,5% — до 740 000 тонн.

Зокрема:

• пшениці експортували 486 600 тонн — на 49,8% менше;
• кукурудзи — 190 700 тонн, що на 84,3% менше;
• ячменю — 62 600 тонн, падіння становило 74,5%.

Через це частка трьох основних зернових культур у загальному обсязі агроекспорту зменшилася з 73,9% у липні до 42,9% у серпні.

Водночас на початку нового сезону різко збільшилися поставки ріпаку. За 1–27 серпня Україна експортувала 255 200 тонн цієї культури проти лише 11 800 тонн за аналогічний період липня. В загальному агроекспорті частка ріпаку зросла з 0,4% до 14,8%. Поставки ріпакової олії також збільшилися більш ніж у 4,5 раза — до 69 400 тонн.

Експорт основних рослинних олій — соняшникової, ріпакової та соєвої — водночас скоротився на 16,7%, до 234 000 тонн.

Поставки соняшникової та соєвої макухи зменшилися на 6,4% — до 153 800 тонн, а експорт соняшникової олії впав на 42,5% — до 131 300 тонн. Водночас поставки соняшникового шроту зросли на 28% — до 83 100 тонн.

У серпні змінилася і географія українського агроекспорту. Найбільші фізичні обсяги поставок припали на країни Європи.

Найбільше продукції Україна відправила до:

• Німеччини — 195 700 тонн;
• Італії — 159 700 тонн;
• Польщі — 151 900 тонн;
• Нідерландів — 147 200 тонн;
• Іспанії — 125 300 тонн.

Проте суттєво скоротилися поставки до Туреччини. За 1–27 серпня вони становили 114 000 тонн, що на 79% менше, ніж за аналогічний період липня, коли було експортовано 544 800 тонн.

Натомість Німеччина збільшила закупівлі української агропродукції приблизно вчетверо. Значною мірою це пов’язано зі зростанням поставок ріпаку.

Що відбувається із залізничним експортом?

Автомобільні перевезення агропродукції через пункти пропуску, навпаки, дещо зросли. За 1–27 серпня Україна таким способом вивезла 279 300 тонн, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня.

Водночас залізничний експорт зернових вантажів скоротився. Станом на 26 серпня він був на 42,4% меншим за липневий показник і становив 951 000 тонн. У річному вимірі падіння сягнуло 57%.

Середньодобове навантаження скоротилося до 37 600 тонн.

При цьому середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за перші 25 діб серпня зросла до 173,7 вагона проти 71,3 вагона в липні. Таким чином, показник збільшився у 2,4 раза.

Станом на 26 серпня на підходах до прикордонних переходів накопичилося 9 822 вагони, з яких 1 508 перевозили зернові вантажі.

Найбільше падіння зафіксували у напрямку портів. Залізничні перевезення зерна до портових станцій, зокрема внутрішні поставки до Ізмаїла, за 1–26 серпня обвалилися на 81,8% — до 230 600 тонн проти 1,265 млн тонн у липні.

До портів Великої Одеси залізницею доставили лише 55 700 тонн зерна — на 95,5% менше за липневий показник.

Зокрема, до станції Чорноморськ-Порт-Експорт доставили 31 600 тонн зерна, що на 93,5% менше. До Одеси-Порту — 17 200 тонн, падіння становило 92,2%. До Чорноморської для ТІС — 6 600 тонн, або на 97,8% менше.

Ціни на зерно зростають

На тлі проблем з експортом світові ціни на пшеницю та кукурудзу піднялися до найвищих рівнів більш ніж за три роки.

За тиждень пшениця подорожчала на 12,1% — це найбільше тижневе зростання з березня 2022 року. Кукурудза за цей період додала 5,5%, пише CNBC.

28 серпня ф’ючерси на пшеницю зросли на 3,1% — до 784 центів за бушель. Під час торгів котирування досягали 790,25 цента за бушель — максимуму з 14 лютого 2023 року.

Від початку 2026 року ціна пшениці зросла більш ніж на 54,5%.

Україна залишається одним із найбільших світових експортерів кукурудзи, тоді як Росія посідає провідні позиції на ринку пшениці. Війна та регулярні російські атаки на портову інфраструктуру Чорноморського регіону створюють додаткові ризики для глобальних поставок зерна та впливають на світові ціни.

Додатковим фактором зростання котирувань стали технічні сигнали на ринку. Пробиття багаторічних максимумів може активізувати системних та алгоритмічних трейдерів і посилити висхідний рух цін.

Водночас Туреччина активізувала переговори з Україною та Росією щодо можливого відновлення зернового коридору.

За оцінками, через проблеми з експортом на світовий ринок може не потрапляти до 100 млн тонн зерна та олійних культур. Це створює додаткові ризики для виробників і трейдерів Чорноморського регіону та може підтримувати зростання світових продовольчих цін.

Нагадаємо, ціни на пшеницю на Чиказькій товарній біржі, яка є одним із ключових світових орієнтирів, піднялися до найвищого рівня з липня 2023 року. Ринок реагує на перебої з експортом через атаки в Чорноморському регіоні.