Чилі

Про це повідомляє delo.ua.

Вирощування лохини в Україні набирає обертів, але в українських виробників є потужні конкуренти, з якими збігається період збору урожаю і основні ринки збуту. Це зокрема Польща, Німеччина, Франція.

Водночас із Чилі та іншими країнами Південної і Центральної Америки Україна не конкурує, оскільки у нас сезон збору врожаю – це червень–вересень, а в Чилі, залежно від частини країни, – жовтень–квітень.

Читайте: ОАЕ зацікавлені в збільшенні експорту українських яблук, черешень та лохини – УПОА

У рамках проекту «Східне партнерство: Готовність до торгівлі – Ініціатива EU4Business» (який фінансує ЄС) Асоціація «Ягідництво України» організувала українським виробникам поїздку в Чилі для ознайомлення з досвідом провідних світових ягідників.

За тиждень перебування в Чилі українські аграрії відвідали понад 10 ферм, на яких вирощують лохину і черешню. Які уроки з виробництва вони винесли від чилійських ягідників?

Технологія охолодження

Українців цікавило, які технології використовують чилійські виробники, щоб збільшити термін зберігання свіжої лохини до 90 днів при транспортуванні ягід у віддалені країни. З’ясувалося, що цього досягають шляхом чіткого дотримання температурного режиму.

Саме технологія охолодження дозволяє чилійцям доставляти лохину не тільки у США, а й у Китай, де за неї можна отримати майже вдвічі більшу ціну, ніж у США ($5 і $2,7 за 1 кг відповідно).

У Чилі зібрана ягода перебуває на полі не більше двох годин. На великих підприємствах на самих полях стоїть  гідрокулер. Відвозять ягоди з поля рефрижераторами, щоб дорогою до сортувальної лінії охолоджувати їх.

Збереження якості ягоди забезпечується трьохетапним охолодженням (1-й етап – до +6–8° (відразу в машині по дорозі на сортування); 2-й етап – до +2 –4°; 3-й етап – до 0°). Так лохина отримує менший стрес і може довше лежати на полиці в супермаркеті.

Для лохини 1 година на полі без охолодження – це мінус один день у її зберіганні.

Інфраструктура

У Чилі вибудована інфраструктура для лохини: достатня кількість холодильників, сортувальних ліній, потужностей для заморожування й пакування.

На українському ринку зараз немає  інвесторів, які могли б створити необхідну інфраструктуру, оскільки обсяги вирощування лохини в Україні поки недостатні, щоб повністю завантажити потужності. Тому аграрії пропонують створювати кооперативи і спільно вкладати кошти в розбудову інфраструктури.

Підживлення

У систему добрив додають рідкий екстракт, який виробляють каліфорнійські черв’яки. Беруть 600 кг компосту на 1 м², вносять 3 кг черв’яків і щодня поливають по 40 л на 1 м² у компостній ямі. Далі екстракт (вода) стікає через дренажні канали, і цей екстракт вноситися в нормі 40 л на 1 га щодня протягом року. Один цикл із використання черв’яків триває 4 місяці.

Листова діагностика кущів і ґрунту здійснюється кожні два тижні. Відповідно, кожні два тижні відбувається корекція мінерального живлення. Діагностику ґрунту проводять на різних глибинах – 20, 40 і 60 см.

Орієнтир на конкретного споживача

На підприємствах вибудовані окремі лінії, організовані під ті країни, в які експортуватиметься продукція. Виробники зобов’язані забезпечити таку якість, яку вимагає кожна конкретна країна.

Урожайність лохини в Чилі – 18 т з 1 га, тоді як у Польщі – лише 10 т.

Як повідомляв Landlord, Україна – лідер за темпами збільшення площ під лохиною: за рік на 44%.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Володимир Печко, голова асоціації “Укрсадвинпром”, який наразі перебуває у відрядженні в Південній Америці.

За його словами, контроль за якістю вина здійснюють фахівці Національного інституту виноробства Аргентини. За в разі порушення вимог (найголовніша з яких – додавання цукру) в енолога анульовують ліцензію, а виробництво закривають.

Не зважаючи на жорсткі вимоги, аргентинці виробляють 140 млн. літрів вина на рік.

Читайте: 18 тонн з гектара – як збирають лохину в Чилі

Культура пиття вина в Аргентині відносно невисока – 19,5 літрів напою на одну людину на рік. Для порівняння найбільше вживають вина в Андоррі – 56,9 л., за нею – Хорватія, Франція, Португалія й Італія, громадяни якої в середньому щороку випивають 37 літрів.

Пересічним працівникам, які в сезон збирають виноград, платять по $25 на день.

Аналог аргентинської долини Мендоса – чилійська долина Касабланка, в якій розташована виноробня «Viña Indómita». Тут щороку виробляють 10 млн. літрів вина, 85% з якого йде на експорт. Тут біля виноградників обов’язково розсаджують кущі троянд. Річ у тім, що квіти надзвичайно примхливі й дуже швидко реагують на будь-які хвороби чи шкідників. Тому використовуються на виноробних плантаціях як лакмусовий папірець.

Як раніше повідомляв Landlord, в Чилі ягоди заморожують винятково технологією шокової заморозки. Одразу після збору вони транспортуються до найближчого підприємства зі спеціальними установками. Технологія шокової заморозки дозволяє зберігати форму, колір і навіть смак продукту після розмороження.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Володимир Печко, голова асоціації “Укрсадвинпром”, який наразі перебуває у відрядженні в Чилі.

Врожай збирає великий масивний комбайн. Зверху на ньому працівники одразу сортують і розкладають ягоди в ящики. Так лохина менше псується.

Читайте: Збереження кольору та смаку – як у Чилі морозять ягоди

У рік підприємство з 500 га плантацій експортує 5 тис. тонн продукції. З них 20% – у Китай, решту – до США та Європи. У Китай лохину продають за $5 за кг, у Європу – $3,5 за кг, а Сполучені Штати через близькість континентів платять за лохину найдешевше – $2,8 за кг.

Також за словами Володимира Печка, у Чилі, крім високої врожайності з плантацій, велику вагу приділяють подальшому зберіганню й переробці ягід. Зокрема, фрукти та ягоди заморожують у три етапи. Спочатку охолоджують до 0 градусів, потім – до −5°С, згодом – до −18°С. У такий спосіб фрукти чи ягоди замерзають швидше та при цьому економляться ресурси.

Як раніше повідомляв Landlord, у Чилі суниці дають врожай понад 40 тонн з 1 гектару. Ягоди на плантаціях збирають щотижня протягом 6 місяців. З одного поля площею в гектар заробляють за день $35.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Володимир Печко, голова асоціації «Укрсадвинпром», який наразі перебуває у відрядженні в Чилі.

За його словами, крім високої врожайності, яка, до прикладу, становить 15 тонн/га в малини чи 50 тонн/га в полуниці, тут велику вагу приділяють подальшому зберіганню й переробці ягід.

Зокрема, фрукти заморожують у три етапи. Спочатку охолоджують до 0 градусів, потім – до −5°С, згодом – до −18°С. У такий спосіб фрукти чи ягоди замерзають швидше та при цьому економляться ресурси.

Читайте: ВВП усіх країн на одній карті (ІНФОГРАФІКА)

У підписі до фото Володимир Печко зазначив, що своєї форми не втрачають навіть частинки фруктів.

Також очільник «Укрсадвинпрому» наголосив, що грядки, де вирощують ягоди, штучно «піднімають». Так уберігають рослини від можливих повеней чи затоплень плантацій після дощів.

Як раніше повідомляв Landlord, за перші 11 місяців 2018 р. експорт української агропродукції до Євросоюзу становив $ 5,6 млрд, що на $362,3 млн (на 7 %) більше, ніж за аналогічний період 2017 р. Загалом двосторонній обіг товарами АПК збільшився майже на 11 %.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Володимир Печко, голова асоціації “Укрсадвинпром”, який наразі перебуває у відрядженні в Чилі.

За його словами, в Чилі за добу збирають 140 кг суниці садової (ремонтантна). Для цього на полі на гектарі працюють у середньому по 5 працівників.

Читайте: Суниця та черешня вже сьогодні дешевше в 1,5 рази, ніж у минулому році

Воду для поливу плантацій беруть з гірських льодовиків. Однак, через її забрудненість доводиться часто змінювати систему фільтрів.

Грядки, де вирощують суниці, штучно «піднімають» – щоб уберегти рослини від можливих повеней чи затоплень плантацій після дощів.

«Поля родять 2 роки, рік відпочинку потім знову 2 роки і рік відпочинку, потім змінюють культуру на цьому полі!» – зазначив Володимир Печко.

Далі на спеціалізованому підприємстві «Agricom» ягоди оперативно сортують, охолоджують та упаковують. Щорічний оборот ягід – 120 тисяч тонн.

Як раніше повідомляв Landlord, агрохолдинг “Нібулон” встановив 2 рекорди: 2018-го вдалося зібрати 50 тис. тонн соняшника, а з одного гектара кукурудзи отримати 87,6 ц. При цьому рекордних показників вдалося досягти не лише на півночі країни, а й у південних посушливих регіонах. Останні традиційно вважалися не надто сприятливими для вирощування кукурудзи.