Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

Про це йдеться у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Метеорологи цьогоріч фіксують нові температурні піки, а фермери уже потерпають через посуху та втрату врожаю. Першими на сполох забили в Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях. Саме на ці регіони припадає значна частина вирощування картоплі, буряка, капусти і моркви. У червні в цих областях більше двох тижнів не було опадів. Тоді як рекордно висока температура повітря, навіть уночі, виснажувала поля.

Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо. А садівники Херcoнщини вже підрахували, що через пoгoдні фoрc-мажoри травня-червня втратили близько чверті врожаю кісточкових.

Пустеля наступає – урожайність падає

Учені попереджають: знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю. За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.

За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція лише посилиться а опади з’являтимуться переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.

Крім того,  вітрова ерозія загрожуватиме ґрунтам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях, а також півдню Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.

Землі потребують додаткового зрошення

За таких умов виникає потреба у додатковому зрошенні. За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вже за 80 років 80% площі наших полів не згодяться для сталого землеробства. Аби отримати врожай, 25 млн га землі доведеться зрошувати. Але виникає інша проблема: де взяти воду.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко зауважує, що в умовах кліматичних змін відбудеться зменшення інфільтраційного живлення ґрунтових та підземних вод і, відповідно, зменшення їх запасів, придатних для використання.

Що ж робити у цих умовах фермерів. Фахівці радять застосовувати нові агротехнології та страхувати бізнес від несприятливих метеоумов. Детально про це – у спецпроекті Landlord «Метеозахист».