Спецпроекти / Кооперативи-спецпроекти     01 квітня 2019 11:23

Клуб стратегічних партнерів: фермери обговорюють переваги кооперації

Створення сільськогосподарських кооперативів – це шлях до зростання прибутків фермерів. Такою була стрижнева думка учасників зібрання Клубу стратегічних партнерів – провідних українських виробників плодоовочевої продукції.

28–29 березня в Києві проходило четверте зібрання Клубу стратегічних партнерів, організованого компанією Syngenta, в якому взяли участь провідні українські виробники плодоовочевої продукції. Головна тема обговорення – створення кооперативів сільгоспвиробників: економічне обґрунтування, їх необхідність для агросектора України, переваги та ризики для фермерських господарств.

Навіщо фермерам об’єднуватися

Організація кооперативів та об’єднань сільгоспвиробників – це необхідність, зумовлена реаліями сьогоднішнього ринку. Фермери мають об’єднуватися заради ефективної переробки і збуту своєї продукції – тільки так у нинішніх умовах вони можуть розраховувати на нові перспективи. На цьому наголосила, відкриваючи захід, засновник Клубу стратегічних партнерів – Ольга Вербицька, менеджер з маркетингу напряму овочів та картоплі компанії Syngenta.

Ольга Вербицька коротко окреслила основні переваги, які отримують фермери від кооперації:

  • підвищення економічної ефективності ведення бізнесу;
  • ефективні продажі та маркетинг;
  • прискорення процесу отримання кредитів;
  • спрощення закупок матеріалів та обладнання;
  • вдосконалення процесу вирощування продукції;
  • поліпшений технічний супровід;
  • отримання міжнародних сертифікатів якості;
  • вигідніші пропозиції від постачальників ЗЗР, насіння, добрив.

«Усе це приведе до зростання обсягів виробництва та збільшення прибутків кожного члена кооперативу», – підсумувала Ольга Вербицька.

Думка фермерів

Опитування виробників, проведене компанією Syngenta, показало, що 89 % фермерів розуміють необхідність кооперації і готові об’єднуватися. Серед ключових бар’єрів для створення кооперативів, що існують на сьогодні на плодоовочевому ринку України, названо відсутність достатніх знань про всі переваги кооперативів (31%), ментальність українських виробників (28%), а також відсутність законодавчої бази (20%).

Думка юристів

Саме питанням законодавчої бази приділили увагу у своїх виступах Микола Гриценко, керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» USAID, та Роман Корінець, радник Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, економіст, який глибоко вивчав питання створення кооперативів в Україні і за кордоном.

«Більшість людей не знає законодавства, тому сьогодні багато розмов про кооперацію, а люди не розуміють ні її сутності, ні правового регулювання», – охарактеризував українські реалії економіст.

Він наголосив, що кооператив організовується не з метою заробляти гроші для створеного об’єднання, а для того, щоб через свої інструменти допомогти своїм членам стати успішнішими. Завдяки спільним діям отримати переваги на ринку – саме в цьому полягає стратегічна мета кооперації.

За словами Романа Корінця, кооперація сьогодні особливо актуальна для малого і середнього бізнесу. Як приклад економіст навів зерновий український кооператив, який об’єднав 71 виробника зерна, спільний земельний банк якого становить 30 тис. га.

«Це дає кооперативу можливості конкурувати з великими компаніями. Сьогодні він ще не виходить на експорт, але має для цього потужний потенціал», – відзначив Роман Корінець.

Експортні можливості кооперативів доповідач висвітлив на прикладі латвійського Latraps, об’єднання фермерських господарств, яке сьогодні контролює половину ринку зерна в країні, в тому числі й експорту.

«З такими об’єднаннями трейдери говорять на рівних», – розповів  економіст.

На думку Романа Корінця, законодавча база щодо кооперативів сьогодні справді недосконала і потребує доопрацювання, оскільки існують розбіжності між Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» і Податковим кодексом України.

За його словами, зареєстровані в Раді відповідні законопроекти свідчать про те, що депутати, на жаль, не розуміють сутності кооперації.

Учасники зібрання Клубу стратегічних партнерів розглянули реальні кейси фінансування членів кооперативу з використанням аграрних розписок, а також отримали чудову нагоду ознайомитися із зарубіжним досвідом на прикладі італійського плодоовочевого кооперативу Eurocirce.

Фото: Євген Борисовський, The Gate Agency,

Рентабельність соняшника        14 години тому

Технології, препарати та результат: яку квітку отримали учасники проекту Рентабельність соняшника

Редакція Landlord у партнерстві з компанією Syngenta продовжують спецпроєкт «Рентабельність соняшника». Його мета — наочно продемонструвати процес вирощування соняшника в Україні та оцінити його рентабельність у різних виробничих умовах.

Поділися

Рослинництво        27 липня 2019 12:24

Клуб стратегічних партнерів: фокус на якість і безпечність продукції

Як виростити овочі високої якості, які матимуть відмінний вигляд та смак і при цьому будуть безпечними для споживача – якщо й міститимуть залишки пестицидів, то в мінімально допустимій кількості. Про це точно знають учасники Клубу стратегічних партнерів.

26 липня відбулося чергове зібрання Клубу стратегічних партнерів, організованого компанією «Сингента Україна», присвячене питанням безпечності та якості у виробництві картоплі. Landlord виступав медіапартнером заходу, тож наші журналісти мали змогу поспілкуватися з учасниками зустрічі й дізнатися про основні тенденції в сучасному картоплярстві.

Що таке Клуб стратегічних партнерів?

Клуб стратегічних партнерів було засновано навесні минулого року, він передбачає проведення низки конференцій та польових зустрічей. Нинішній захід відбувся на базі компанії «Агріко Україна», основного партнера «Сингента» в картопляному напрямі.

Читайте: «Картопляна майстерня»: нові тренди на українському ринку картоплі

Слід відзначити, що «Сингента» виступає гарантом якості та безпечності для споживача продукції тих агровиробників, які є членами Клубу стратегічних партнерів, оскільки для досягнення цих характеристик компанія надає підприємствам усі необхідні сервіси і протоколи вирощування.

Протоколи з вирощування продукції

Керівниця Клубу стратегічних партнерів Ольга Вербицька розповіла про пілотний проєкт «Сингента» – розроблення протоколів з вирощування різних видів плодоовочевої продукції. Наразі фахівці компанії створили такі протоколи для виробництва картоплі, моркви, цибулі, томатів, капусти.

Протокол передбачає систему повного захисту рослин відповідно до регламенту застосування препаратів – так, щоб виробники могли на виході отримувати безпечний продукт (без пестицидів або з мінімально допустимими, згідно з українським і європейським законодавством, залишками пестицидів).

Перевіряють плодоовочеву продукцію на наявність пестицидних залишків у єдиній українській лабораторії PLT. Також є варіанти відправлення до лабораторій інших країн – Швейцарії, Франції, Польщі.

Запорука якості

За словами Ольги Вербицької, «Сингента» зобов’язується забезпечити виробників ресурсами, необхідними для досягнення такої якості.

Один із них – це сервіс «АгроГід», який дає змогу проводити дослідження для виявлення захворювань рослин і налаштовувати обприскувачі для внесення пестицидів: щоб застосовувати засоби в тій кількості, яка буде ефективною і водночас мінімальною.  

«Технічні консультації, які проводять фахівці нашої компанії, допоможуть агроному, фермеру виконати всі зобов’язання, які він на себе бере», – відзначила Ольга Вербицька.

«Сингента» готова надавати логотип Клубу стратегічних партнерів тим його учасникам, які дотримуються протоколів вирощування плодоовочевої продукції. Цей логотип є гарантією якості та безпечності овочів для споживача.

Реалізація продукції

Співпраця із «Сингента» корисна для фермерів ще й тим, що компанія допомагає виробникам вийти на високий рівень у реалізації своєї продукції.

«Ми надаємо виробникам нові для українського ринку сорти з подовженим терміном зберігання і поліпшеними смаковими якостями», – розповів Андрій Ткач, керівник продуктового маркетингу в країнах СНГ компанії «Сингента».

Фахівець відзначив, що смак продукції залежить від трьох чинників: кліматичних умов, технологічних особливостей господарства та властивостей сорту. «Сингента» надає виробникам інноваційні гібриди, в яких генетично закладено високі смакові якості, і в такій продукції торгові мережі зацікавлені першочергово.

Landlord раніше повідомляв про те, що на минулому зібранні Клубу стратегічних партнерів обговорювали проблеми створення сільськогосподарських кооперативів.

Поділися

Новини        04 липня 2019 17:14

Про зупинення ерозії, мікрозаказники й зменшення пестицидного навантаження

26 червня компанія «Сингента» спільно з науковцями та спеціалістами фермерського господарства «Широкоступ» Кагарлицького району Київської області провели показову демонстрацію щодо реалізації низки проектів, спрямованих на втілення рішень сталого розвитку в сільському господарстві у рамках глобальної програми The Good Growth Plan (План успішного зростання).

Мета проекту «План успішного зростання» полягає в конструктивному вирішенні кількох важливих як для фермерського господарства «Широкоступ», так і для всього аграрного виробництва проблем: зупинення активних ерозійних процесів на орних землях, відновлення рівня їх родючості, зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами, збереження й примноження видового біорізноманіття довкілля шляхом створення мікрозаказників для корисних комах та ентомофагів.

Так, одним із головних напрямів проекту є зупинення активних ерозійних процесів на орних землях та відновлення рівня їх родючості. У рамках реалізації цієї ініціативи науковий консультант проекту Олександр Іващенко, доктор сільськогосподарських наук, професор, головний науковий співробітник ІБКЦБ НААН, звітував про здобуті успіхи на полях, що розташовані на схилах й мають тенденцію до водної або вітрової ерозії орного шару. На прикладі двох полів господарства «Широкоступ», що розташовані на схилах і вже піддалися ерозії. Утім, завдяки вжитим заходам для переведення поверхневого руху води (опадів) з горизонтального у вертикальний напрям шляхом чизелювання, щілювання, ліквідації плужної підошви, внесення органічних добрив та завдяки протиерозійним заходам величина поверхневого стоку дощової води зменшилася у понад 10 разів (з 15,4 м до 1,1–1,4 мм).

«Порівняння отриманих результатів агрохімічних аналізів з показниками вмісту гумусу в орному шарі довели присутність позитивної тенденції змін, які є наслідком зменшення рівня поверхневого змиву, зниження інтенсивності ерозійних процесів на площі поля та підвищення рівня гумусу. Процеси водної ерозії на схилах дослідних полів втратили свою активність», — відзначив Олександр Іващенко.

Результатами проведених робіт задоволений і власник фермерського господарства «Широкоступ» Олександр Широкоступ: «Якщо говорити про дане поле, на якому росте соя, то раніше ми нічого тут не робили, й утворилися змиви, ярки. І про якусь високу врожайність говорити не доводилося. Проте після проведених робіт ми добилися 25% підвищення врожайності. Крім того, вдалося підняти і вміст гумусу — із 2,8 до 3,2».

Читайте: 4 поради для успішного запуску біогазового комплексу

Вже після перших років успішної реалізації програми «План успішного зростання» її розширили і доповнили ще однією важливою складовою оздоровлення довкілля — формуванням мікрозаказника передусім для приваблення, збереження і розповсюдження корисних комах. Особливо цінними є одинокі дикі бджоли, джмелі, ентомофаги тощо. Деякі з них є унікальними для запилення культур, наприклад люцерни, яку не може запилювати свійська бджола. Для існування корисних комах потрібні ділянки, де вони зможуть харчуватися, розмножуватися та почуватися в безпеці.

За словами Крістіана Шлаттера, керівника відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі, за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів. Однією з таких програм є Operation Pollinator (операція «Запилювач») — це масштабна ініціатива, яка допомагає відновити популяції комах-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою «Запилювача» є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах та проживання малих ссавців і птахів.

Мікрозаказники і мікрозаповідники — це відносно невеликі ділянки, в тому числі й серед сільгоспугідь, на яких заборонена господарська діяльність з метою створення численних осередків збереження і відтворення біорозмаїття й екосистем.

Науковий консультант проекту Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, вважає, що такі проекти дозволяють залишати місця, де комахи могли б вижити при активній господарській діяльності людини. «У результаті розорювання полів зменшилася площа для проживання комах та павуків, — наголошує науковець. — Збільшення кількості комах-запилювачів сприяє підвищенню врожайності. Серед комах зустрічаються паразити-хижаки, які є природними регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів, вони стануть свого роду резерваторами. У мікрозаказниках ми використовуємо штучні гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, що різко збільшує їхню кількість. Такі ділянки є хоча й незначним, проте важливим внеском у збереження біорізноманіття».

Ще одним напрямом з реалізації програми «План успішного зростання» у фермерському господарстві «Широкоступ» стало впровадження заходів зі зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище та більш ефективного використання засобів захисту рослин. Йдеться про рішення, завдяки якому залишки робочого розчину не виливаються у ґрунт, а утилізуються, не завдаючи шкоди довкіллю.

«Залишки робочого розчину виливаються не в ґрунт, а у спеціальний випаровувач — резервуар, покритий спеціальною плівкою, яка знімається. Під дією сонячного проміння вода випаровується, а залишки пестицидів лишаються на дні плівки. Після того як відбулося випаровування води, плівка з залишками здається на утилізацію спеціальній службі», — розповів Степан Деркач, менеджер з технологій внесення продуктів компанії «Сингента» в Україні.

Починаючи з 2003 року, «Сингента» спільно з американською компанією Hypro розробляє спеціальні розпилювачі для обприскувачів для зменшенні зносу робочого розчину.

«Завдяки розпилювачу Amistar 13° при обприскуванні весь робочий розчин потрапляє саме на культуру, на всі яруси рослини. DEFY 3d — це гербіцидний розпилювач, який був  у розробці протягом трьох років, і на ринку він з’явився тільки минулого року. DEFY 3d має патент на с структуру, що забезпечує практично однакові за розміром краплі й має змінний кут 30°. Він розташовується ротаційно — один вперед, інший назад. Тобто за допомогою цієї форми краплі робочого розчину потрапляють у важкодоступні місця. Плюс пристрій дає зменшення дрейфу на 65–70% порівняно з іншими щілинними розпилювачами», — резюмував менеджер з технологій внесення продуктів компанії «Сингента» в Україні Степан Деркач.

Також у компанії впровадили сервіс із налаштування обприскувачів та навчання працівників господарств правилам внесення засобів захисту рослин.

Раніше компанія Сингента разом із Landlord провели чергову зустріч Високоолеїнового клубу, на якому керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta Луїс Карлос Алонсо проаналізував світовий ринок висоолеїнового соняшника, а директор із продажів Lipsa Хосе Анхель Оліверо визначив перспективи розвитку High oleic.

Поділися

Високоолеїновий клуб        20 червня 2019 17:26

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Поділися

Цінові тренди: зернові та олійні        31 травня 2019 14:47

Чи буде кукурудза по 200$/т?

Коливання цін на аграрну продукцію — найболючіше питання для фермерів. Аналітики прогнозували, що у 2019 році є фактори для глобального зниження цін на кукурудзу, але погода в США вносить свої корективи.

Поділися
Показати ще