Події / Насіннєва гільдія     11 березня 2019 15:51

Контрабанда насіння, $70 млрд інвестицій та ключові проблеми селекції рослин – про що говорили на конференції Насіннєва Гільдія-2019

Як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі. Усі ці актуальні питання обговорювалися під час першої зустрічі бізнес-співтовариства керівників провідних агрокомпаній – «Насіннєвій гільдії», організатором якого виступила компанія «Сингента», а співорганізатором та медійним партнером – Landlord.

Захід відбувся 5 березня у 5-зірковому готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv й зібрав більше 60 аграріїв з усіх куточків країни.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України, куди увійшли 4 доклади представників компанії «Сингента».

У першому блоці, модератором якого виступив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, зачіпалося чимало питань, серед яких оцінка нинішньої ситуації агросектору та перспективи розвитку у найближче майбутнє.

Так, зокрема, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, відзначив, що за підсумками останніх років Україна демонструє чудові показники врожайності, що дозволило нам посісти лідерські позиції на ринку зернових:

«Ми отримали рекордні збори зерна – 70 млн т., маємо найвищі в історії врожаї соняшнику, сої та інших культур. І все це відбулося завдяки тому, що використовуємо якісне насіння. Особливо відзначу сегмент кукурудзи, де сприятливі погодні умови дозволили отримати рекордний валовий збір у 35 млн т., що дозволило нам стати, образно кажучи, кукурудзяною державою».

Леонід Козаченко (ліворуч) та Володимир Топчій (праворуч)

У свою чергу, президент УАК Леонід Козаченко відзначив, що Україна до 2030 року взагалі може давати рекордні показники врожайності. Проте для цього мають скластися певні умови, що дозволять потенційним інвесторам вкладати в розвиток вітчизняного агросектору мільярдні вкладення:

«Якщо подивитися на перспективу й знати, скільки ми маємо сільськогосподарських угідь, яку ми маємо середню урожайність по культурах, і корелювати хоча б з ЄС, то в нас має бути валове виробництво понад 100 млн. Якщо зі США – 127 млн т. зернових. Що для цього потрібно? Перш за все, дотриматися технологій Prestign Farming, сповна реалізовуючи генетичний матеріал культур. Якщо зможемо реалізувати 100% генетичний потенціал – урожайність була б удвічі більша. Однак для того, щоб принаймні утричі збільшити валове виробництво продуктів, нам потрібно $70-75 млрд зовнішніх інвестицій протягом 5-7 років».

Щодо ринку землі, то, за словами Леоніда Козаченка, прерогатива в приватизації земель має розподілятися наступним чином:

«Коли відкриється ринок землі, хто повинен мати право першочергового викупу земельної ділянки: у 1 чергу – той, хто живе на цій землі; у 2 чергу – той, хто її орендує; 3 – громадянин України; 4 – іноземці – через 10 років», – резюмував член комітету ВР із питань аграрної політики та земельних відносин.

У другому блоці «Насіннєвої гільдії» слово взяли експерти компанії «Сингента», які ділилися досвідом із селекції гібридів соняшника та кукурудзи, розповіли про небезпеку підробок насіннєвого маьтеріалу та розвіяли 12 популярних міфів у вирощуванні соняшника.

imageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimage

Августин Тассара, селекціонер гібридів соняшнику «Сингента», розповів про труднощі, які сьогодні виникають під час селекції рослин.

Ключові проблеми, які зумовлюють високу актуальність селекції:

  • зміна клімату;
  • подолання хворобами резистентності;
  • зростання кількості населення;

Доповідач навів вражаючу візуалізацію розвитку рас вовчка, який вже у 2016 р. поширився у світі на площі 18 млн га, тоді як у 1994 р. його виявляли лише  на кількох гектарах посівів соняшнику.

За словами Августина Тассара, на розробку нового гібрида соняшнику сьогодні потрібно 10 років.

Зоран Вукович, керівник розвитку бізнесу насіння, компанія «Сингента», регіон Європа та Близький Схід, розповів про селекцію гібридів  кукурудзи, її сучасні тренди й напрямки.

Доповідач відзначив, що випробування «Сингента» щодо кукурудзи в Україні до 2020 р. зростуть на 291% порівняно з 2013-м. Так, у 2013 р. випробування в Україні проводилися на площі 22 тис. га, у 2018 р – на 56 тис. га, а до 2020 р. прогнозують зростання до 64 тис. га.

Читайте: Зарплата в агросекторі зросла на 23,1%

Ключові гібриди кукурудзи, розроблені «Сингента» протягом останніх років, – елітна генетика під брендом Артезіан, новинки СИ Скорпіус, СИ Імпульс та інші – мають:

  • велику здатність до адаптації,
  • високий потенціал врожайності при високій вологовіддачі,
  • стабільність в умовах стресу від жари та посухи,
  • відсутність полягання, сильний ефект Stay Green.

Зокрема, СИ Імпульс компанія презентує як інноваційний гібрид, що має перевагу для виробництва яєць: позитивно впливає на інтенсивність і однорідність кольору яєчного жовтка.

Менеджер із безпеки компанії «Сингента», регіон Україна та Східна Європа, розповів, яку загрозу для продовольчої безпеки країни становить підробка насіння сільгоспкультур.

Також було вилучено 1673 інтернет-сайтів з продажу підробок продукції «Сингента».

Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур «Сингента» (Іспанія), розповів, які існують методи для підвищення рентабельності виробництва соняшника.

Родзинкою доповіді стало розвінчування міфів, які дуже поширені у виробництві соняшнику. Ось лише кілька з 12 спростованих фахівцем тверджень:

  • Велике насіння соняшнику проростає краще, ніж дрібне насіння.
  • Більша густота посіву соняшника підвищує врожайність.
  • Найкращий попередник для соняшника – пшениця.
  • Соняшник не потребує добрив, тому що він може видобувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту.

Вінцем зустрічі Насіннєвої гільдії став розіграш путівки на фешенебельний курорт Forte Village Resort, що знаходиться на мальовничому італійському острові Сардинія у Середземному морі. Щасливчиком омріяного уїкенду став директор ДП ДГ «ТУЧИНСЬКЕ» Іван Зарудняк.

Крім того, автомобільний парнер заходу – офіційний імпортер автомобілів Volkswagen в Україні – презентував учасникам Гільдії флагман бренда – новий Volkswagen Touareg та добре знайомий пікап Volkswagen Amarok, який двічі було визнано «Кращим міжнародним пікапом». Під час перерви гості мали можливість зазирнути в автомобілі та ознайомитися з їх інтер’єром: найбільша у класі цифорова панель приладів Innovision Cockpit в салоні нового Volkswagen Touareg та першокласний салон із новітніми Off-road асистентами Volkswagen Amarok – безперечно, справили враження на гостей заходу.

Аграрний партнером конференції виступила «Бунге Україна» – український підрозділ компанії Bunge, міжнародної інтегрованої компанії, одного з найбільших зернотрейдерів.

Як ми повідомляли раніше, на черговому засіданні Високоолеїнового клубу, організованого компанією «Сингента» та журналом Landlord, обговорювалися ключові тенденції ринку високоолеїнової олії у світі та побудова індексів PLATTS на українську соняшникову олію.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

10 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

Показати ще