Насіннєва гільдія

Ситуація з ринком землі в Україні виглядає досить дивною. Про ринок багато говорять, точаться нескінченні дискусії, а насправді вирішення питання лежить на поверхні. Усі головні складові для початку вільного продажу вже є: земля і люди, які готові вкладати кошти і розвивати виробництво.

Мені важко робити чіткі висновки або давати поради — адже з ринком землі в Україні, саме як з ринком, я майже не знайомий. Але спираючись на досвід, можу провести аналогії з іншими країнами. В Україні одна
з кращих, а можливо, й найкраща земля з тих, що я взагалі зустрічав. Відповідно, ціна української землі
повинна бути такою ж самою, як, наприклад, в Аргентині чи Сполучених Штатах Америки. Якихось питань тут, на мій погляд, взагалі не повинно виникати.

В Україні одна з найкращих земель, що я зустрічав. Відповідно, і її ціна не може бути нижчою за ціну землі, скажімо, в Аргентині або США

Я знаю, що єдиним фактором, який зараз по-справжньому стримує подальше зростання врожайності
сільськогосподарських культур в Україні, є тільки погодні примхи. Тут дійсно трапляються періоди вкрай
несприятливих для фермерів умов. Наприклад, якщо випадає дуже холодна зима, посіви можуть вийти з перезимівлі пошкодженими або навіть можуть бути знищені. Навесні бувають дощові періоди, які стримують проведення необхідних робіт у полях. Або, навпаки, декілька місяців опадів в окремих регіонах може не випасти взагалі. Та не все так погано.

Що залежить від власників — це розумне вирішення питання з водними ресурсами, впровадження іригаційних рішень. На ньому зараз треба максимально концентруватися. Саме від цього буде залежати і розв’язання проблеми стабілізації та підвищення врожайності. Тому і державі, і фермерам треба фокусуватися на програмах меліорації. Це ключовий, надважливий момент, від якого зрештою і буде залежати майбутнє ринку землі в Україні. Можу навести приклад, що на таких землях можна буде збирати по 15–16 т кукурудзи з гектара. І у мене виникає запитання: чому ж люди так мало інвестують в українське сільське господарство, не вкладають кошти в таку землю? І це вже питання до українських політиків, адже саме вони повинні залучати інвесторів, стимулювати їх до фінансування аграрного сектора.

На мій погляд, ринок завжди з’являється сам по собі, як тільки складається мінімальна сприятлива для цього політична ситуація. Самі люди завжди готові інвестувати, якщо будуть бачити політичну волю держави
у створенні відкритого ринку землі.

Так було в усіх країнах, так буде і в Україні. Тому я не бачу фатальних перешкод для того, щоб тут склався нормальний, здоровий ринок сільськогосподарських земель. Адже, повторюся, головні умови для цього існують. Є чудові родючі землі, що потребують інвестування для підвищення їх продуктивності, і я особисто знайомий з низкою людей, які готові купувати цю землю і починати вкладати справжні кошти в розвиток аграрного виробництва. Вони лише чекають на те, щоб держава виявила політичну волю та змінила обставини. Скільки часу потрібно для того, щоб ринок землі почав функціонувати у повноцінному вигляді? На моє переконання, якщо зміниться внутрішньополітична ситуація, п’яти років буде цілком достатньо.

ТЕКСТ: Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента»

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України, спікерами яких виступили перші особи агросектору України та топ-менеджери компанії “Сингента”.

Читайте: Як отримати 100% рентабельність із вирощування соняшника – спецпроект

Унікальність та значимість створення “Насіннєвої гільдії-2019” відмітили як гості, так і безпосередні організатори клубу. Зокрема, свою точку зору висловили заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, засновник ТОВ “Аграрний медіа холдинг” Костянтин Баскін, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, власник підприємства “Байс-Агро” Анатолій Кисіль, та директор “Бахмут Агро” Михайло Андруник.

Та чому появая Гільдії так важлива для вітчизняного агроринку та який поштовх дасть для майбутнього розвитку галузі, дивіться в нашому відео.

Ознайомитися про всі перипетії дебютного засідання клубу “Насіннєва гільдія-2019”, а також переглянути відео двох дискусійних панелей, можна тут.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України.

Спікерами першої панелі виступили такі авторитетні лідери думок агросектору, як виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, президент УАК, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко та президент УЗА Микола Горбачов.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Тематика другої панелі була присвячена розвитку насіннєвого ринку України, де фокус-спікерами виступили 4 топ-менеджери компанії “Сингента”: селекціонер гібридів соняшнику Августин Тассара, керівник розвитку бізнесу насіння регіонів Європа та Близького Сходу Зоран Вукович, менеджер із безпеки регіону Україна та Східна Європа Олег Шишацький, а також менеджер із розвитку бізнесу олійних культур Луїс Карлос Алонсо.

Дізнатися про всі перипетії дебютного засідання клубу “Насіннєва гільдія-2019”, а також переглянути відео двох дискусійних панелей, можна у нашому звіті.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», під час другої панельної дискусії головні спікери – представники компанії Сингента, – які ділилися досвідом із селекції гібридів соняшника та кукурудзи, а також давали поради щодо методів їх обробітку та посадки.

Склеротинія — як боротися із хворобою?

Склеротинія одне із найпоширеніших захворювань, що характерно здебільшого для степової зони України. Хворобі сприяють надмірна волога погода, а також різкі перепади температури. Склеротинія характеризується появою грибів та білої гнилі і може вражати велике різноманіття культур. Та чи існують ефективні засоби захисту рослин від білої гнилі?

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», що пройшла 5 березня у Києві, Луїс Карлос Алонсо, менеджер із розвитку бізнесу олійних культур «Сингента», відмітив що склеротинія одне із найдеструктивніших захворювань.

Фахівець порекомендував фермерам використовувати при даній проблемі препарат «Амістар». Луїс Карлос запевнив, якщо господар буде контролювати склеротинію, таким чином стримуватиме й масу інших захворювань соняшника. Також порекомендував вносити препарат максимально пізно, наскільки це можливо.  Для того, аби не травмувати рослину найліпше  використовувати для виходу в поле самохідні обприскувачі із високим кліренсом.

Читайте: Як отримати 100% рентабельність із вирощування соняшника

Бобові у сівозмінні. Що сіяти перед соняшником?

Серед господарів існує думка — якщо посіяти бобові перед соняшником – це дає кращу врожайність олійної культури. Але як запевнив Зоран Вукович, керівник розвитку бізнесу насіння «Сингента», дане твердження, скоріше, міф. Адже з його досвіду, різниці у врожайності соняшника після бобових надто не помітно. Фахівець розповів, що після посадки сої, кращі результати у врожайності демонструє кукурудза та злакові культури.

Також Зоран Вукович додав, що склеротинія вражає велике різноманіття культур, і бобові в їх числі. Тож якщо саджати сою чи горох, а після соняшник — велика вірогідність зараження склеротинією.

Думку Зоряна підтримав і Луїс Карлос Алонсо, запевнивши, що бобовим культурам не варто брати участь у сівозмінні перед соняшником.

Нагадаємо, раніше Landlord писав, що в Україні наразі працюють 4 селекційні групи, що розробляють стійкі до посухи гібриди кукурудзи від Syngenta.

Захід відбувся 5 березня у 5-зірковому готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv й зібрав більше 60 аграріїв з усіх куточків країни.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України, куди увійшли 4 доклади представників компанії «Сингента».

У першому блоці, модератором якого виступив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, зачіпалося чимало питань, серед яких оцінка нинішньої ситуації агросектору та перспективи розвитку у найближче майбутнє.

Так, зокрема, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, відзначив, що за підсумками останніх років Україна демонструє чудові показники врожайності, що дозволило нам посісти лідерські позиції на ринку зернових:

«Ми отримали рекордні збори зерна – 70 млн т., маємо найвищі в історії врожаї соняшнику, сої та інших культур. І все це відбулося завдяки тому, що використовуємо якісне насіння. Особливо відзначу сегмент кукурудзи, де сприятливі погодні умови дозволили отримати рекордний валовий збір у 35 млн т., що дозволило нам стати, образно кажучи, кукурудзяною державою».

Леонід Козаченко (ліворуч) та Володимир Топчій (праворуч)

У свою чергу, президент УАК Леонід Козаченко відзначив, що Україна до 2030 року взагалі може давати рекордні показники врожайності. Проте для цього мають скластися певні умови, що дозволять потенційним інвесторам вкладати в розвиток вітчизняного агросектору мільярдні вкладення:

«Якщо подивитися на перспективу й знати, скільки ми маємо сільськогосподарських угідь, яку ми маємо середню урожайність по культурах, і корелювати хоча б з ЄС, то в нас має бути валове виробництво понад 100 млн. Якщо зі США – 127 млн т. зернових. Що для цього потрібно? Перш за все, дотриматися технологій Prestign Farming, сповна реалізовуючи генетичний матеріал культур. Якщо зможемо реалізувати 100% генетичний потенціал – урожайність була б удвічі більша. Однак для того, щоб принаймні утричі збільшити валове виробництво продуктів, нам потрібно $70-75 млрд зовнішніх інвестицій протягом 5-7 років».

Щодо ринку землі, то, за словами Леоніда Козаченка, прерогатива в приватизації земель має розподілятися наступним чином:

«Коли відкриється ринок землі, хто повинен мати право першочергового викупу земельної ділянки: у 1 чергу – той, хто живе на цій землі; у 2 чергу – той, хто її орендує; 3 – громадянин України; 4 – іноземці – через 10 років», – резюмував член комітету ВР із питань аграрної політики та земельних відносин.

У другому блоці «Насіннєвої гільдії» слово взяли експерти компанії «Сингента», які ділилися досвідом із селекції гібридів соняшника та кукурудзи, розповіли про небезпеку підробок насіннєвого маьтеріалу та розвіяли 12 популярних міфів у вирощуванні соняшника.

Августин Тассара, селекціонер гібридів соняшнику «Сингента», розповів про труднощі, які сьогодні виникають під час селекції рослин.

Ключові проблеми, які зумовлюють високу актуальність селекції:

• зміна клімату;
• подолання хворобами резистентності;
• зростання кількості населення;

Доповідач навів вражаючу візуалізацію розвитку рас вовчка, який вже у 2016 р. поширився у світі на площі 18 млн га, тоді як у 1994 р. його виявляли лише  на кількох гектарах посівів соняшнику.

За словами Августина Тассара, на розробку нового гібрида соняшнику сьогодні потрібно 10 років.

Зоран Вукович, керівник розвитку бізнесу насіння, компанія «Сингента», регіон Європа та Близький Схід, розповів про селекцію гібридів  кукурудзи, її сучасні тренди й напрямки.

Доповідач відзначив, що випробування «Сингента» щодо кукурудзи в Україні до 2020 р. зростуть на 291% порівняно з 2013-м. Так, у 2013 р. випробування в Україні проводилися на площі 22 тис. га, у 2018 р – на 56 тис. га, а до 2020 р. прогнозують зростання до 64 тис. га.

Читайте: Зарплата в агросекторі зросла на 23,1%

Ключові гібриди кукурудзи, розроблені «Сингента» протягом останніх років, – елітна генетика під брендом Артезіан, новинки СИ Скорпіус, СИ Імпульс та інші – мають:

• велику здатність до адаптації,
• високий потенціал врожайності при високій вологовіддачі,
• стабільність в умовах стресу від жари та посухи,
• відсутність полягання, сильний ефект Stay Green.

Зокрема, СИ Імпульс компанія презентує як інноваційний гібрид, що має перевагу для виробництва яєць: позитивно впливає на інтенсивність і однорідність кольору яєчного жовтка.

Менеджер із безпеки компанії «Сингента», регіон Україна та Східна Європа, розповів, яку загрозу для продовольчої безпеки країни становить підробка насіння сільгоспкультур.

Також було вилучено 1673 інтернет-сайтів з продажу підробок продукції «Сингента».

Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур «Сингента» (Іспанія), розповів, які існують методи для підвищення рентабельності виробництва соняшника.

Родзинкою доповіді стало розвінчування міфів, які дуже поширені у виробництві соняшнику. Ось лише кілька з 12 спростованих фахівцем тверджень:

• Велике насіння соняшнику проростає краще, ніж дрібне насіння.
• Більша густота посіву соняшника підвищує врожайність.
• Найкращий попередник для соняшника – пшениця.
• Соняшник не потребує добрив, тому що він може видобувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту.

Вінцем зустрічі Насіннєвої гільдії став розіграш путівки на фешенебельний курорт Forte Village Resort, що знаходиться на мальовничому італійському острові Сардинія у Середземному морі. Щасливчиком омріяного уїкенду став директор ДП ДГ «ТУЧИНСЬКЕ» Іван Зарудняк.

Крім того, автомобільний парнер заходу – офіційний імпортер автомобілів Volkswagen в Україні – презентував учасникам Гільдії флагман бренда – новий Volkswagen Touareg та добре знайомий пікап Volkswagen Amarok, який двічі було визнано «Кращим міжнародним пікапом». Під час перерви гості мали можливість зазирнути в автомобілі та ознайомитися з їх інтер’єром: найбільша у класі цифорова панель приладів Innovision Cockpit в салоні нового Volkswagen Touareg та першокласний салон із новітніми Off-road асистентами Volkswagen Amarok – безперечно, справили враження на гостей заходу.

Аграрний партнером конференції виступила «Бунге Україна» – український підрозділ компанії Bunge, міжнародної інтегрованої компанії, одного з найбільших зернотрейдерів.

Як ми повідомляли раніше, на черговому засіданні Високоолеїнового клубу, організованого компанією «Сингента» та журналом Landlord, обговорювалися ключові тенденції ринку високоолеїнової олії у світі та побудова індексів PLATTS на українську соняшникову олію.