Новини / Трейдинг     28 травня 2019 14:43

З листопада в Україні діятимуть нові правила імпорту продукції тваринництва. Що треба знати трейдерам

Харчові продукти тваринного походження, а також живих тварин, їхній репродуктивний матеріал, корми та низку інших продуктів, пов’язаних із тваринництвом, імпортуватимуть в Україну за новими правилами – з урахуванням вимог європейського законодавства та рекомендацій МЕБ.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Нові вимоги почнуть діяти з 24 листопада 2019 р. і поширюватимуться на ввезення в Україну:

  • живих тварин;
  • репродуктивного матеріалу тварин;
  • харчових продуктів тваринного походження;
  • кормів;
  • сіна, соломи;
  • побічних продуктів тваринного походження, продуктів їх оброблення, переробки.

Читайте: ООН оголошує початок Десятиліття сімейних фермерських господарств

Як відзначають у Міністерстві, в нових правилах «застосовуються принципи регіоналізації (зонування), компартменталізації та еквівалентності для цілей міжнародної торгівлі». Відповідний наказ Мінагрополітики № 553 оприлюднено 24 травня в Офіційному віснику України № 39 та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на сайті Мінюсту.

Про основні нововведення, передбачені цим наказом, Landlord повідомляв раніше.

Овочівництво        19 серпня 2019 14:57

Для подолання дефіциту на ринку Україна імпортує картоплю з Білорусі

Ціна на картоплю в Україні за останній тиждень зросла на 20% – до 8–12 грн/кг. Попри це попит на продукцію залишається високим, а пропозиція – досить обмеженою. У зв’язку з такою ситуацією українські трейдери розпочали поставки картоплі з Білорусі.

Про це повідомляє EastFruit.

Білоруську картоплю продають за ціною від 8 грн/кг, проте її якість не завжди влаштовує українського споживача.

Читайте: Картопля росте в мішках: унікальний досвід Фінляндії

Цього тижня вітчизняні виробники картоплі планують підняти ціни на свою продукцію з огляду на активні темпи збуту, хоча вже сьогодні ціни на картоплю в країні в середньому в 2,5 разу вищі, ніж у середині серпня минулого року.

Landlord раніше повідомляв про те, що українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі.

Поділися

Трейдинг        01 серпня 2019 16:16

Імпорт агропродукції в Україну в І півріччі зріс на 7,5%

У І півріччі 2019 року Україна імпортувала агропродукції на суму $2,8 млрд, що на 7,5% більше, ніж за перші 6 місяців 2018-го. Близько половини імпортних поставок припадає на країни ЄС.

Про це повідомляє на своєму сайті Інститут аграрної економіки.

Звідки постачають продовольство в Україну?

У січні-червні 2019 року продукцію АПК імпортували:

  • З Євросоюзу – на  $1436 млн (51% загального імпорту);
  • З країн Азії – на $508 млн (17,8%);
  • З країн Латинської Америки – на $231 млн (8,1%);
  • З країн Африки – на $148 млн (5,2%).

Читайте: Україна може перетворитися на імпортера продовольства: Богдан Данилишин застерігає нову владу

ТОП-5 найбільших експортерів продукції АПК в Україну в І півріччі 2019 р.

  • Польща ($297 млн)
  • Німеччина ($237 млн)
  • Туреччина ($172 млн)
  • США ($153 млн)
  • Франція ($147 млн)

За словами заступника директора Інституту аграрної економіки Миколи Пугачова, товарна структура імпорту продукції АПК в Україну не змінюється кілька років поспіль. Найбільші суми закупівлі припадають на рибу, ракоподібні та молюски; плоди (цитрусові і банани, та горіхи); насіння олійних культур.

«Характерною ознакою І півріччя 2019 року стало зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком насіння олійних культур (насамперед соняшнику)», – відзначив Микола Пугачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж у 2017-му. 

Поділися

Аналітика        30 липня 2019 10:04

Україна може перетворитися на імпортера продовольства: Богдан Данилишин застерігає нову владу

Стан української економіки після виборів не дає приводу для оптимізму, і поки що Україна не використовує жодних відомих заходів для її стимулювання. Якщо пустити все на самоплив, то наша країна не тільки не розвиватиме промисловість, а й перетвориться в імпортера продовольства.

Таку думку висловлює на своїй сторінці у Фейсбук голова  Ради НБУ, доктор економічних наук, професор Богдан Данилишин.

Експерт відзначає, що не тільки в українській економіці не все добре. Гальмування переживає й економіка Китаю, яка є другою за розміром у світі: темпи її зростання у ІІ кварталі цього року виявилися рекордно низькими за останні 27 років (6,2% у річному вираженні).

Читайте: Затверджено єдині норми природних втрат зерна при зберіганні

Богдан Данилишин наводить заходи, які здійснює китайський уряд для стимулювання економіки країни:

  • Народний банк Китаю з початку минулого року 6 разів знижував норму обов’язкових резервів для банків заради підтримки збільшення кредитування.
  • Анонсовано помірне зниження процентних ставок для підприємств малого бізнесу.
  • Оголошені податкові послаблення в обсязі $291 млрд, регіональна влада отримала квоту в $295 млрд на випуск спеціальних бондів, націлених на фінансування будівництва інфраструктури.
  • Акцент зроблений на загальне фіскальне пом’якшення – плановий дефіцит бюджету КНР піднято з 2,6 до 2,8% ВВП.
  • Розширення доступу інвесторів за рахунок скорочення списку галузей, в яких діють обмеження, спрощення процедур ліцензування.

Проте, за словами експерта, Україна наразі не використовує жодних відомих у міжнародній практиці заходів для стимулювання економіки країни.

Богдан Данилишин вважає, що поруч з Кабінетом міністрів в Україні слід створити «адміністрацію (Раду) з питань розвитку, з особливими повноваженнями, підпорядковану президенту». Такий крок було здійснено в країнах «економічного дива».

Створена адміністрація повинна бути «ставкою Верховного головнокомандувача в економіці», – підкреслює голова  Ради НБУ.

Крім вражаючих фактів щодо скорочення виробництва на таких гігантах української промисловості, як ДП «Антонов» та Крюківський вагонобудівний завод, експерт наводить приклад рекордного за останнє десятиліття імпорту у 2019 році огірків та томатів, підкреслюючи, що на цьому тлі вітчизняним виробникам усе важче конкурувати на внутрішньому ринку з турецькими овочами.

За словами Богдана Данилишина, на сьогодні товарні потоки між Україною та зовнішнім ринком побудовані за неефективною схемою, коли експортуються в основному сировина і напівфабрикати, а ввозяться машини, обладнання, товари широкого вжитку.

«Якщо пустити все на самоплив, то доведеться не тільки забути про виробництво літаків або пасажирських вагонів, наша країна перетвориться в імпортера продовольства», – підсумовує Богдан Данилишин.

Landlord раніше повідомляв про те, що Богдан Данилишин наголошує на необхідності створення в Україні експортно-кредитного агентства для для стимулювання зростання економіки.

Поділися

Трейдинг        24 липня 2019 15:21

Уряд скасував ліцензування імпорту та експорту спирту, алкоголю і сигарет

Кабінет міністрів України скасував необхідність отримання ліцензій під час імпорту та експорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Про це повідомляє Економічна правда.

Таке рішення ухвалили на засіданні уряду сьогодні, 24 липня, з подальшим узгодженням з віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Читайте: Встановлено новий рекорд швидкості Hyperloop – 463 км/год

Відповідно до чинного законодавства, імпорт та експорт спирту етилового, коньячного і плодового, етилового ректифікованого виноградного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів має здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії.

Landlord раніше повідомляв про те, що площі під виноградом в Україні розширили на 527 га. Головний чинник – лібералізація малого виноробства.

Поділися

Тваринництво        23 липня 2019 11:55

Новозеландські фермери платитимуть податок на викиди парникових газів

Тваринники мають платити за право на забруднення атмосфери – так вирішили в Новій Зеландії. Уряд країни планує з 2025 року ввести податок на викиди парникових газів у сфері виробництва добрив і тваринництва. Представники агросектора погодилися з основними положеннями цього проекту.

Про це повідомляє AgroXXI.

Нова Зеландія хоче стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Досягти мети неможливо без значного внеску сільського господарства, оскільки на його частку припадає майже половина всіх викидів парникових газів у країні. Наразі уряд спільно з фермерськими асоціаціями розробляє «План дій щодо скорочення викидів у сільському господарстві».

ЧитайтеВідмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Чиновники і представники сільськогосподарського сектора в принципі погодилися з тим, що з 2025 року викиди парникових газів фермерськими господарствами повинні фіксуватися. На етапі запровадження податку на викиди парникових газів уряд планує надати аграріям безкоштовно 95% з нормативу щодо забруднення.

Податок на викид парникових газів у Новій Зеландії становить 16,50 євро за тонну СО2. У перерахунку на продукцію фермерства аналогічний податок для аграріїв дорівнюватиме 0,6 євроцента за 1 кг виробленої яловичини або сухих речовин молока і менше 1 євроцента за 1 кг овечого м’яса.

До 2025 р. систему контролю викидів парникових газів планують ввести на кожній тваринницькій фермі й на заводах-переробниках м’яса і молока.

Національна асоціація фермерів вітає цей проект, але застерігає від надмірного навантаження на аграріїв, висовуючи пропозицію, що ціна повинна створити стимули для скорочення викидів метану, аналогічно вигодам за перехід на електронний автомобіль.

Пропонується додатково розглянути витрати фермерів на скорочення викидів. Наприклад, якщо викиди нижче від встановленої норми або фермери виконують заходи щодо захисту довкілля, зокрема саджають дерева, вони повинні отримувати за це держкомпенсації.

Landlord раніше повідомляв про те, що гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із тирси. Ініціатива покликана зменшити викиди парникових газів у атмосферу.

Поділися
Показати ще