Юлія Порошенко: Як об’єднати агросектор та ІТ

Завдання Agrohub – допомагати агрокомпаніям діагностувати проблеми, підібрати інноваційних виконавців для їх вирішення та допомогти впровадити найкращі технологічні ідеї. Досягаються вони завдяки реалізації різних проектів. Наприклад, дослідження «Інноваційні пріоритети» допомагає агрокомпаніям виявити зони для оптимізації. А у рамках конкурсу стартапів на кшталт MHP accelerator, який проводили Radar Tech, Agrohub та холдинг МХП, були відібрані 13 ІТ‑рішень, які допоможуть зробити агрокомпанію більш ефективною.

Стати партнером Agrohub може будь‑хто з учасників агроринку та сектору ІТ‑технологій. По суті Agrohub допомагає компаніям знайти рішення їх конкретних проблем, надаючи певні послуги.

Про те, як прорахувати готовність компанії до прогресу, як виявити її точки росту, правильно підбирати технології та впровадити їх із максимально економічним ефектом, розповіла засновник і керівник проекту Agrohub Юлія Порошенко.

Пані Юліє, чому ви обрали саме агросектор? Яка головна мета проекту Agrohub?

У мене великий досвід роботи у міжнародних компаніях. Якийсь період я працювала у McKinsey, потім у General Electric, і одним із моїх завдань в обох місцях було виявлення можливостей та їх реалізація у різних компаніях. Кожні чотири місяці я впроваджувала ефективні практики у різні проекти. Щоразу це була нова країна і новий бізнес, і перейнятий ними досвід мав позитивний ефект.

Один із проектів був пов’язаний з агросектором. Коли я заглибилася у проблеми галузі, то побачила чимало можливостей для її розвитку, зрозуміла, що багато процесів можна покращити за рахунок діджиталізації, автоматизації та впровадження інноваційних технологій.

В Україні є два великі сектори – аграрний та ІТ, але кількість стартапів на їх перетині дуже незначна. Одна з причин – відсутність системної координації між галузями. Інженери, які вміють вирішувати технічні завдання, не розуміють специфіку сільського господарства і того, з якими проблемами доводиться стикатися фермерам. Відповідно, агробізнес не знає, що для вирішення їх проблем вже існують чи можуть бути розроблені рішення. Тому ми створили Agrohub – майданчик для спілкування та співпраці цих двох галузей. З одного боку, його завдання – зробити агробізнес більш інноваційним та технологічним, а з іншого – стимулювати створення нових агростартапів, допомагати існуючим ставати більш системними та ефективними, сприяти їх росту. Насправді Agrohub об’єднує не лише агробізнес та інноваторів, для ефективності ми задіяли освітні центри, наукові установи та фінансові інститути, міжнародні хаби, виробників продукції для сектора – техніки, добрив тощо.

В Україні проникнення інновацій в агросектор не перевищує 10%, такий рівень вас надихає чи непокоїть?

Дослідження компанії McKinsey Global Institute показали, що агросектор є найменш технологічним серед усіх галузей економіки не лише в Україні, а й у всьому світі. Це пояснюється тим, що агросектор досить консервативний. У американців є вислів: фермер у житті має 40 шансів – тобто за період свого активного трудового життя може зібрати в середньому 40 врожаїв. Природно, що ніхто не хоче ризикувати навіть одним із цих шансів. Так, 10% – це досить мало, але важливіший не зріз на сьогодні, а тренд і темп розвитку. Із власного досвіду можу сказати, що дуже багато сільськогосподарських компаній цікавляться інноваціями та технологіями.

У чому саме полягає робота Agrohub?

Ми працюємо за трьома напрямами: виявлення потреб (дослідження інноваційних пріоритетів), пошук рішень відповідно до цих потреб та їх впровадження. На першому етапі оцінюємо інноваційні потреби компанії – визначаємо, де є необхідність в інноваціях і в яких саме. Далі складаємо карту інноваційних пріоритетів. Виділивши «больові точки», переходимо до другого етапу – шукаємо під них рішення. Це можуть бути або існуючі продукти, або розроблені спеціально для вирішення проблеми конкретної компанії.

Третій етап – робота зі стартапами та пілотними проектами, які відбираються під час проведення конкурсів ідей і мають на меті вирішити конкретні проблеми конкретної компанії – партнера Agrohub. Далі – розвиток, впровадження, інтеграція тих чи інших технологій. Це три стовпи, на яких розвивається наш проект.

За якою схемою Agrohub спільно з технологічним кластером Radar Tech та агрохолдингом МХП реалізує програму MHP accelerator?

Це семимісячна програма, у рамках якої проводиться accelerator – конкурс готових рішень на етапі прототипів, які можуть вирішити певні проблеми холдингу.

На MHP accelerator були подані 184 заявки. Ми не очікували у першому конкурсі такої кількості – це на рівні зі світовими акселераторами, що вже давно працюють. До фіналу дійшли 13, з якими ми готуємося запустити пілотні проекти. Їх ідеї чітко лягають у матрицю впровадження інновацій у холдингу, але перебувають на різних ступенях зрілості. Тому для кожного проекту ми підібрали індивідуальні програми розвитку – комусь дадуть більше фундаментальних знань, а компаніям, які вже мають клієнтів, допоможуть масштабуватися, акцентують увагу на польових випробуваннях.

Бюджет на акселератор із МХП виділяє компанія. У нього закладені кошти на утримання операційної команди, підтримку стартапів з інших міст – проживання, харчування та супутні накладні витрати.

Які ідеї були відібрані?

Є унікальні пропозиції, вони стосуються біотехнології, діджиталізації, інновацій у корпоративному управлінні. Наприклад, проект AeroDrone пропонує використовувати для обприскування безпілотні апарати вантажопідйомністю 60 л. Проект METEOTREK – це метеостанція, яка вимірює температуру, кількість опадів, швидкість і напрямок вітру та допомагає планувати технологічні операції в агровиробництві й оцінювати ризики виникнення захворювань рослин. Проект MobiMill створив мобільний додаток із базою всіх засобів захисту рослин та гібридів з їх детальним описом та інструкціями з використання, зі зручним пошуком та порівнянням, що спростить агроному процес вибору препарату. У планах – розробка software‑ та hardware‑рішень для діджиталізації рослинництва. Усі три проекти українського походження, що значно дешевше зарубіжних розробок.

Як визначити, який спосіб пошуку продукту відповідає потребам компанії?

Акселератор – це трудомістка програма, розрахована на кілька місяців. Зараз я з Radar Tech проводжу третій акселератор – він проходить у рамках програми співпраці з МХП і довів свою ефективність. Перші два акселератори ми проводили для телеком‑галузі, нещодавно також запустили фінтек‑акселератор. Чи застосовуватиметься подібна практика у співпраці з іншими холдингами – залежатиме від них.

Є і дрібніші формати з пошуку рішень. Наприклад, Idea Garages, так звані гаражі ідей. Суть їх полягає в тому, що  компанія‑замовник озвучує свої завдання та проблеми учасникам «гаража». Це близько 100–150 ІТ‑фахівців та інженерів. Для залучення цієї аудиторії ми працюємо з партнерами – Києво‑Могилянською бізнес‑школою (kmbs), резидентами Unit.City, коворкінгами.

Протягом 10 годин, розбившись на команди, учасники генерують ідеї щодо вирішення проблеми. На першому Idea Garage, який відбувся в рамках MHP accelerator, дві команди запропонували рішення для двох завдань. Перше – системи модульних сонячних електростанцій, що кріпляться до брезентового даху. Друге – пристрій для зважування, оснащений тензодатчиками, наприклад, для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині, температури та вологості середовища, в якому продукт перебуває, що відправляє дані результатів у хмару. Сфери і місця його застосування – від ритейла до ферм. Поки проходив захід, учасники «гаража» встигли зібрати прототипи та продемонструвати їх. Це дивовижно, як після координування спілкування на межі двох галузей швидко знаходяться рішення проблем, що переходять у такі стартапи.

Крім цих двох способів підбору рішення ми також знаходимо кращі іноземні технології, укладаємо договори з компаніями, запускаємо пілоти.

Яка подальша доля ідей, яким дали зелене світло?

Усі 13 команд, які увійшли до фіналу MHP accelerator, протягом наступних трьох місяців отримуватимуть освітню підтримку та доводитимуть свою корисність шляхом практичних випробувань.

Дуже часто засновники стартапу – технарі, в яких є геніальна ідея, але комерціалізувати, упакувати та донести її до кінцевого споживача вони не вміють. Якось у спілкуванні з однією компанією ми дізналися, що вони продали свій «пілот», але не могли відповісти на запитання про маржинальність. Як виявилося, вони не вели облік, комплектуючі часто оплачували з власних карток. Коли ми разом усе підрахували, вони були дуже здивовані, бо виявилося, що спрацювали мало не в збиток.

Тому у теоретичній частині ми вчимо елементарним фундаментальним речам у бізнесі – як вести облік, робити продажі, маркетинг, як шукати інвестора, «запакувати» продукт тощо. Практична частина – проведення тестування продукту з експертами компанії МХП. Це унікальна можливість для сирого стартапу отримати підтримку холдингу, якісно провести випробовування. Холдингу теж цікаво працювати зі стартапами, адже вони можуть принести щось нове, таке, чого на ринку ще немає. У цьому найбільша цінність нашого проекту.

Як ви налагоджуєте роботу з представниками агросектора?

Це обопільний процес, діалог. Ми провели презентацію на засіданні «Українського клубу аграрного бізнесу», запустили проект із МХП і розгортаємо діяльність на всю галузь. Якісь компанії зацікавилися самі, до інших звернулися ми. Зараз проводимо дослідження в ІМК, Agricom Group, AgroGeneration, «Мрії», ведемо перемовини з «Астартою». Дуже важливу роль відіграє керівник компанії, бо саме він задає корпоративну культуру, що є фундаментом для впровадження інновацій. Будь‑яка інновація – це зміни і досить болючий процес для людей. Тому дуже важлива внутрішня мотивація працівників до змін.

Щоб зрозуміти готовність колективу до змін, треба заміряти інноваційну корпоративну культуру – це частина діагностики компанії. Результати оцінюються за 10‑бальною шкалою. Так компанія розуміє, в яких факторах просідає у порівнянні з середньою оцінкою по галузі.

Agrohub орієнтується лише на агрохолдинги?

У планах – проаналізувати весь сектор, але одночасно займатися усім нереально. Тому ми розділили учасників галузі на три групи: перша – агрохолдинги з понад 70 000 га земельного банку, друга – з 20 000–70 000 га землі, третя – із зембанками до 20 000 га. Роботу почали з агрохолдингів, оскільки у них більше ресурсів і часу.

Для проведення роботи із середніми гравцями ми уклали домовленості з Райффайзен Банком Аваль – у цього банку найбільше портфоліо агрокомпаній. За сприяння команди банку, зокрема Руслана Співака та Миколи Волкова, ми допоможемо його клієнтам визначити інноваційні пріоритети. До найменшої групи ще не дійшли, але можу сказати, що вони дуже різні й не можна буде діяти шаблонно, доведеться розбивати на підгрупи залежно від типу.

Оскільки в агрогалузі дуже багато секторів, ми вирішили сфокусуватися на рослинництві: воно загальне для всіх і в ньому легше розвивати кращі практики. Після рослинництва перейдемо до переробки, тваринництва, нішевих сегментів.

Наше завдання – зробити use case, або варіант використання, протестувавши певні технології на великих холдингах. Так було з GPS – спочатку холдинги випробували, а зараз вони є практично у кожного фермера. За таким ланцюжком і ми збираємося працювати.

У чому полягає різниця у впровадженні технологій і бізнес‑процесів?

Якщо можна перестрибнути через певний технологічний етап, то через бізнес‑процеси перестрибнути не можна. Наприклад, у якійсь країні Африки можна одразу впровадити 4G, пропустивши 2G та 3G. Але якщо компанія веде паперовий бухгалтерський облік, то вона не зможе впровадити одразу machine learning, який заснований на цифрових даних, пропустивши впровадження системи обліку, навчання людей на місцях. Такі речі є ґрунтовними для подальших впроваджень.

Що часто відбувається в компаніях? Поїхав керівник чи представник на виставку, купив якусь технічну новинку, погрався та й поклав на поличку. Щоб придбати технологію, яка покращить фінансові показники компанії, потрібно, аби у компанії була відповідальна за інноваційний розвиток людина, прописані процедури щодо того, коли та яку саме інновацію запускати, потім потрібно вимірювати результати. Аби не займатися тим, що називають «інноваційним театром» (коли речі купують, аби виглядати інноваційним, але реального ефекту для бізнесу вони не дають), необхідно пройти всі три етапи: діагностика, пошук рішень і їх впровадження. Це досить трудомісткий процес, але без нього економічного ефекту не буде.

Які подальші плани Agrohub?

Основні плани на цей рік – закінчити MHP accelerator і виміряти результат, можливо, запустити наступний акселератор, зробити дослідження «Інноваційні пріоритети» агрохолдингів, середніх і невеликих агрокомпаній. Ще плануємо проводити Idea Garages та зробити їх регулярними – раз на три‑чотири тижні, щоб стимулювати молодь вирішувати завдання агрохолдингів, руйнувати стереотипи про технологічну відсталість агрогалузі та залучати таланти в сектор.

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати