ОСТАННІ НОВИНИ
Україна має значне водне дзеркало та достатній потенціал для відновлення пошкоджених сільгоспземель користуючись донними відкладеннями.
Це було згадано під час презентації результатів дослідження на цю тему українських вчених, повідомлено Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Фахівці вивчили досвід іноземних країн та провели серію досліджень та лабораторних аналізів зразків мулу, взятого з рибогосподарських водойм Волинської та Харківської областей. Виявлено, що за складом основних елементів удобрень донні відкладення не відстають, а іноді переважають за показниками органічні добрива.
«Видалення донних відкладень зі ставків зможе закрити одразу два важливих питання. Це забезпечення екологічного догляду за водними об’єктами та відновлення пошкоджених ґрунтів під час воєнних дій. У складі донних відкладень є важливі мікроелементи й речовини, які необхідні для відновлення деградованих, малопродуктивних чи пошкоджених ґрунтів. Тож, очищаючи водойми від мулу, ми можемо його використовувати як добриво для сільгоспземлі», — зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
В Україні є понад 40 тисяч ставків, у яких щорічно накопичується від 45 до 60 мільйонів тонн донних відкладень. З них 30-35 мільйонів тонн слід видаляти для збереження безпечного екологічного середовища. У складі цих відкладень є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи та інші речовини, необхідні для добрив ґрунтів.
«Потенційний еколого-економічний ефект від застосування донних відкладень для відновлення ґрунтів оцінюється у 22,4-26,1 млрд грн», — розрахували фахівці.
Нагадаємо, ключовим та одним із найбільш затратних елементів технології вирощування більшості сільськогосподарських культур є удобрення. Тому не дивно, що саме підбір добрив посідає важливе місце при плануванні затратної частини в рослинництві.
У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.
Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням. Мінагрополітики навело дані опитування, згідно з якими аграрії справді можуть скоротити площі озимої пшениці, одночасно збільшивши посіви озимого ріпака до рекордного рівня
Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв зазначили, що цього року не сіятимуть озимі. Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не приймають участь у сівбі озимих культур.
Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.
Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі під озимий ріпак.
Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном. ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.
У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.
Понад 20 млн га земель в Україні потребують відновлення ґрунтового покриву. Водночас потрібні рішучі дії і для покращення екологічного стану водних ресурсів. Зокрема, необхідно врегулювати питання очищення ставків, яких в Україні налічується більш як 40 000. Щоб знайти розв’язання цих проблем, Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) профінансувала проведення наукових досліджень, які виконала ГО “Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків”.
Маргарита Юзяк
