В Україні починають використовувати зерно для опалення за прикладом Польщі

Світові ціни на кукурудзу та інші зернові впродовж останніх двох років зменшилися майже вдвічі. За інформацією IGC (Світова зернова рада), вартість зернових тепер найменша за майже чотири роки. Тому Україна слідом за Польщею починає використовувати зерно для опалення.

Про це пише LIGA.

В Україні накопичилося немало цвілого збіжжя

Через проблеми із вивозом за кордон у 2022-му, 2023 році, і тепер, в господарствах накопичилося немало зерна. Наприклад, частину урожаю кукурудзи залишають на збереження в полях. Через складності із вивозом агропродукції на експорт, ціна низькоякісного зерна зрівнялася із вартістю таких паливних матеріалів, як торф та дрова.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), залишки зерна в країні на початок 2024 року становили близько 17 млн т. Це на фоні того, що минулий рік став рекордним у світовій історії з виробництва зернових. За даними IGC, обсяг виробництва зерна в світі перевищив 2,3 мільярда т. Головний драйвер зростання – кукурудза, якої у світі зібрали на 6% більш ніж торік. Саме кукурудзу використовує як паливо насіннєва компанія “Маїс”, що на Дніпропетровщині.

Читайте також: В Україні скасували дотації за придбання обладнання для виробництва біоетанолу

“На опалення беремо браковане зерно, відходи нашого насіннєвого виробництва. По якості, по тепловіддачі таке паливо на рівні деревини твердих порід”, – каже керівник цього проєкту у Маїсі Сергій Ханін.

Але щоб запустити “зерновий” котел у роботу, потрібна “підсвітка” газом, або мазутом. Це подібне до того, як “підсвічують” вугілля на ТЕС. Сергій Ханін підкреслює, що компанія не закуповує зерно для опалення – поки достатньо своєї “некондиції”.

Головне, що зупиняє від використання збіжжя для опалення, – це традиційна повага до зерна.

“Складно уявити, що хтось із легким серцем відправить у топку пшеницю, та навіть якісну кукурудзу”, – каже Сергій Ханін.

Хоча економічна доцільність вже з’явилася – через глобальне зниження цін на зернові. В усякому разі, якщо зерно низької якості чи зіпсоване, то раціонально його утилізувати спалюючи, ніж купувати деревину, торф або пелети.

Як це починалося в Польщі

В сусідній Польщі спалювати зерно для опалення почали ще в 2022 році, коли подорожчало вугілля, яке є традиційним паливом у більшості регіонів цієї країни. Там також казали про моральні бар’єри та порушення традицій водночас.

Але раціональність взяла гору. Польська арифметика така: тонна вугілля коштувала в 2022 році 3000 злотих, а овес купували за 1,2-1,3 тисячі злотих.

Читайте також: Виробництво біогазу з агропродукції — крок до енергонезалежності

“Опалення якісним зерном справді морально важко прийняти, особливо в часи, коли все більше людей у світі голодують. Але не можна засуджувати тих, хто опалює, наприклад, гіршої якості вівсом, тому що вони не можуть собі дозволити купувати дороге вугілля, і мають проблеми з продажем фуражного зерна за хорошою ціною”, – казав у 2022-му голова Ради сільського господарства та сільських територій при Президентові Польщі Ян Кшиштоф Ардановскі.

Через те, що у Польщі вугілля бракує, а ціна на наявне вугілля підскочила в рази, власники господарств шукають альтернативи. Деякі аграрії вирішили опалювати зерном, проте не всі в захваті від такої ідеї.

Видання Dziennik Zachodni писало, що в мережі з’явилося два роки тому чимало оголошень про продаж вівса. Деякі з продавців не приховували та писали в оголошеннях, що продають його зокрема і для опалення.

Проте, поки деякі фермери були шоковані цим фактом, інші почали використовувати зерно для опалення з раціональної точки зору.

«Мій батько цього не підтримує, але я маю намір опалювати будинок вівсом. У нас є піч, у якій теж можна спалювати зерно. Я вже пробував. Для початку я спалив зерно найгіршої якості – таке, яке навіть на корм худобі не годиться, бо воно несвіже. Так, я буду коптити не найякісніший для споживання, а трохи гірший, тобто самий кормовий», – розповів фермер з Куяви, якого цитує Dziennik Zachodni.

Нагадаємо, найбільше біометану в Україні можна генерувати із соломи зернових культур та стебел кукурудзи, які залишаються на полях після жнив. Його виробництво може допомогти відмовитись від імпорту газу, а також налагодити процес експорту виробленого палива.

У Біоенергетичній асоціації вважають, що Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ на власний біометан до 2030 року.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати