Туреччина не переробляє лише українську пшеницю на борошно, вона — змішує українську і російську зернову. Про це заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка на “Українському зерновому саміті”, передає Latifundist.com.
Зазначається, що Україна експортує до Туреччини до 2 млн т пшениці, тоді як Росія, навіть з експортними митами, експортує як мінімум у два рази більше: близько 4,2 млн т пшениці. За словами заступника міністра, успіх Туреччини в переробці зернових на борошно і на макаронні вироби Україна повторити не зможе. При такій схемі Україна мала б імпортувати 4 млн т російської пшениці.
“Відтак, важко уявити розвиток подій, за яким Україна б раптом стала імпортувати російську пшеницю в таких обсягах… У нас є певний трикутник в чорному колі, навіть чотирикутник. Адже зернові з чотирьох країн, якщо додати Румунію, змішуються та переробляються в Туреччині. Після чого її везуть далі. Чи добре це, чи погано — невідомо”, — зауважує Качка.
Читайте: У відносинах Туреччини та України щодо зерна склалася парадоксальна ситуація – Качка
Так, наступний сценарій розвитку у рамках ЗВТ з Туреччиною, якщо ситуація з Росією буде розвиватися так, як вона зараз розвивається нині — Росія стане дедалі агресивнішою, зокрема щодо продовольчої безпеки. Відтак, Туреччині та Україні буде вигідно вилучення зернових поміняти на правові гарантії.
“Ми з одного боку ніколи не обмежуємо зернові на експорт в Туреччину, а з іншого боку, щоб для нас теж буде реклама — продавати наше зерно власне в Туреччину, якщо будуть юридичні гарантії. До фактичного режиму без мита з часом додасться ще і юридичний режим торгівлі без мит. Відтак, тоді буде сильніший трикутник, коли братимуть участь Україна-Румунія-Туреччина. Тоді торгівля буде відбуватися в іншому форматі”, — пояснює заступник міністра.
Крім того, проходить експеримент, який передбачено угодою про ЗВТ з Туреччиною. Тобто, є невелика символічна тарифна квота на борошно, тому що Туреччина практично не імпортує борошно.
“Туреччина практично не купує борошно з інших країн, це принципова позиція — не давати ніяких преференцій. Ми вибороли цю тисячу тонн борошна, й побачимо як наша борошномельна галузь скористається цією квотою. Сам факт того, що є можливість зайти на внутрішній ринок Туреччини й зрозуміти як там працює ця галузь. Тому буде цікаво на це подивитись”, — підсумував Тарас Качка.
Раніше Landlord повідомляв, що Туреччина продовжила дію нульової ставки мита на імпорт зернових.
Владислава Михайленко
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!