У скільки обійдеться Україні земельний референдум

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з опитуванням Центру Разумкова, 59,3% українців виступають за проведення земельного референдуму. Проте більшість із них не усвідомлюють, що ні державі, ні її громадянам це дійство користі не принесе, а лише потягне за собою величезні витрати, які покриватимуться за кошти платників податків.

Читайте: Можливі маніпуляції при купівлі землі та як їм запобігти – Олександр Ручко

Чому ідея референдуму щодо ринку землі не лише не суперечить інтересам українців, а й є антиконституційною за своєю суттю, роз’яснює експерт із правового регулювання земельних відносин Анна Федун.

Традиція проведення референдумів в Україні

Законодавство України не передбачає механізму реалізації рішень референдуму. Тому немає гарантії, що уряд врахує думку населення, висловлену на референдумі.

Досвід проведення всеукраїнських референдумів обмежується референдумом 2000 року. Проте думку громадян, висловлену на ньому, не було враховано. Тоді українці висловилися за обмеження депутатської недоторканості та окремих повноважень президента, зменшення кількості депутатів, формування двопалатного парламенту, але зміни до законодавства не були внесені.

Ціна питання

Скільки може коштувати українцям реалізація ідеї референдуму? Якщо взяти за основу вартість президентських виборів у 2019 році, які обійшлися бюджету в 2,4 млрд грн, то можна припустити, що проведення  референдуму потягне за собою витрати на суму понад 1 млрд грн (як один тур виборів президента).

«Чи можна за кошти платників податків проводити дійство, результати якого, ймовірно, навіть не будуть враховані?» – ставить риторичне запитання експерт.

Як сформулювати питання для земельного референдуму

Для проведення референдуму слід чітко сформулювати питання, на яке можна дати відповідь «так» або «ні».

Варіант питання: «Чи підтримуєте ви скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення?».

Експерт наголошує, що при такому формулювання українці висловлюватимуться щодо долі земель, які перебувають під дією мораторію, а 72,5% із них (понад 27 млн га) – це приватна власність. Отже, завдання референдуму полягатиме в тому, щоб громадяни вирішили, чи дозволяти 7 млн власників землі її продавати.

Така постановка питання прямо суперечить статті 41 Конституції України, в якій зазначено, що «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним».

«Таким чином, як би не звучало питання референдуму, воно фактично стосуватиметься права розпоряджатися приватною власністю громадян. При цьому, згідно з Конституцією, вони мають право розпоряджатися нею на власний розсуд», – коментує експерт.

За висновком, на референдум можна винести лише питання щодо дії мораторію на державну та комунальну землю. Проте оскільки в Україні взято курс на децентралізацію і передання земель у розпорядження ОТГ, то доцільність референдуму з таким питанням – нульова.

«Саме тому вкрай важливо, аби громадяни розуміли: говорячи про мораторій, ми, перш за все, говоримо про заборону розпоряджатися власним майном для частини наших громадян, а не про ілюзорні землі всього українського народу», – підводить підсумок експерт.

Landlord раніше повідомляв про те, що за результатами опитування, здійсненого на початку жовтня Центром Разумкова, 59,3% українців висловилися за проведення референдуму щодо ринку землі, при цьому 57,2% усіх опитаних проголосували б за продовження земельного мораторію.