У Києві створюють перші дощові садки (фото)

У Києві почали створювати перші дощові садки – унікальні ландшафтні рішення для збирання та подальшої утилізації води, що мають вигляд квіткової клумби, повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Вже незабаром їх можна буде побачити в усіх районах столиці.

Дощові садки – це елемент ландшафтного дизайну, який використовується для збору та збереження води. Завдяки цьому під час зливи частину води забирає на себе саме він, а не зливостокова каналізація. Виглядає такий садок як заглиблена клумба, що оточена вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. У Києві ми починаємо створювати дощові садки як пілотний проєкт. Наразі їх можна побачити в Подільському, Солом’янському та Оболонському районах столиці. Вже незабаром вони будуть у кожному районі Києва, – зазначив Прокопів.

За словами директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, дощові садки здатні поглинати, затримувати та фільтрувати до 90% води, що потрапляє на їхню поверхню.

У такий спосіб вони слугують дієвим інструментом боротьби з локальним затопленням території під час злив, а також є своєрідним буфером для дощової води, якою живляться рослини в період посухи.

При створенні дощових садків ми віддавали перевагу локаціям, що страждають від підтоплення. Основний принцип роботи садка в тому, що з дахів і тротуарів вода збирається в резервуари або басейни, там вона проходить через очисні системи та може використовуватися далі для живлення зелених насаджень.  Рослини, які ми висаджуємо в таких дощових садках, сприяють очищенню та зволоженню повітря, а також нормалізують локальний мікроклімат. Дощові садки – це чудове рішення, що допомагає містам адаптуватись до зміни клімату вже сьогодні, – прокоментував Возний.

У КО “Київзеленбуд” пояснили, що дощові садки не складні в обслуговуванні. Певні види рослин можуть потребувати лише сезонного зрізання чи підкошування.

Нагадаємо, у столиці у парку Кіото відкрився оновлений сад каменів. Участь у відкритті прийняв Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі, поінформував мер столиці Віталій Кличко. Ініціатором проекту стало Посольство Японії в Україні. Реалізували його також за підтримки компанії JTI, за участі українсько-японського Центру та небайдужих до японської культури громадян.

В Україні відкрили Кліматичний Офіс, що сприятиме змінам у кліматичному ландшафті країни, інформує пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного врядування в нашій країні.

Кліматичний Офіс:

• підтримуватиме уряд України у реалізації кліматичної політики;
• допомагатиме регіонам та бізнесу в реалізації проєктів із декарбонізації та адаптації;
• стане інструментом залучення зелених фінансів (кліматичних) на післявоєнне відновлення України;
• буде одним із ключових стейкхолдерів, який сприятиме налагодженню співпраці України за статтею 6 Паризької угоди та долученню до міжнародного вуглецевого ринку;
• сприятиме розбудові системи торгівлі викидами в Україні.

Сьогодні проводиться титанічна робота, щоб наша країна стала членом Європейського Союзу та знаходилася в межах кордонів СВАМ. Вже наступного року плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі. Ми дамо можливість виробникам спробувати здійснити операції на ринку СТВ та зрозуміти, як цей ринок працює, — зазначив Стрілець.

У 2025 році мають бути введені карбонові сертифікати. Це дозволить Україні та її виробникам реалізувати надлишкові обсяги СО₂, що не були емітовані.

У 2026 році система торгівлі викидами запрацює в Україні повноцінно. Наразі нам потрібно провести верифікацію всіх наявних даних і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Ми готові ділитися вільними викидами і робити наш внесок у світовий кліматичний трек. Нашій країні важлива підтримка партнерів, і ми дійсно її відчуваємо від самого початку нашої боротьби за справедливість та мир, — наголосив міністр.

Нагадаємо, перехід до чистої енергетики може прискоритися ще більше внаслідок жорсткішої кліматичної політики.

Важливі океанські течії перерозподіляють тепло, холод та опади між тропіками та північними частинами Атлантики. Але вони можуть перестати працювати вже до 2060 року.

Минулими роками продажі насіння сорго скоротилися орієнтовно в 5-7 разів. У піковий період розвитку культури в Україні загальна площа посівів складала 150-170 тис. га. Наразі це не більше 10 тис. га.

Глобальне потепління може суттєво змінити найближчим часом і смак вина. Воно стане більш солодким та пряним, а ще воно матиме менше додаткових квіткових ароматів.

Анна Лиса