Новини    26 жовтня 2016 10:36

Тарас Барщовский: “Мое главное правило — жесткий контроль даже в мелочах”


Компания T.B. Fruit львовского бизнесмена Тараса Барщовского известна как крупнейший производитель соковых концентратов в Украине — на ее долю приходится более 60% этого рынка. Первые $200 000 в оборудование для производства яблочного концентрата бизнесмен вложил в 2003 году.

А началось все со знакомства с немецким мультимиллионером Конрадом Янке — тогда его концерн Jahncke контролировал 50% мирового рынка соковых концентратов. Янке как раз искал компанию для перевозки концентрата с украинских заводов в Германию. Барщовский вызвался помочь: в то время он зарабатывал на транспортировке жидких грузов. Оценив деловую хватку молодого бизнесмена, Янке предложил ему самому заняться производством концентрата и помог купить подержанное европейское оборудование. После ухода Янке из Украины Барщовский продолжил активно инвестировать в развитие.

Он построил восемь заводов по выпуску фруктового и ягодного концентрата в Украине, Польше и Молдове, запустил производство соков прямого отжима под торговой маркой Galicia. Транспортная компания «Танк Транс» открыла филиал в Польше. А вскоре у компании появились и собственные яблочные сады.

За несколько лет Барщовский cтал крупнейшим производителем соковых концентратов в Украине. В 2011 году бизнесмен объединил все предприятия по производству сокового концентрата в компанию T.B. Fruit. Следующим шагом должен был стать выход на Варшавскую фондовую биржу. Но в 2014‑м из‑за начавшегося в Украине политического и экономического кризиса акции всех украинских компаний резко подешевели, и IPO пришлось отложить. Отказался Барщовский и от планов построить завод в Грузии, где он собирался перерабатывать половину всего выращенного в стране винограда.

Сейчас его больше интересует строительство третьего предприятия в Польше, ведь T.B. Fruit активно развивает экспорт. Компания продает свою продукцию на рынках Евросоюза, США и Канады, а также стран Ближнего Востока. В прошлом году оборот T.B. Fruit превысил 200 млн евро, а EBITDA достигла почти 54 млн евро. В нашем рейтинге крупнейших агрохолдингов компания заняла девятое место. Личное состояние Барщовского Landlord оценил в $100,3 млн.

Соки прямого отжима Galicia — гордость владельца компании. Этот бренд Барщовский запустил «для души»

Соки прямого отжима Galicia — гордость владельца компании. Этот бренд Барщовский запустил «для души»

Мы поговорили с владельцем T.B. Fruit о том, как он управляет бизнесом, готов ли делегировать полномочия топ‑менеджерам и как строит команду. А также о том, кто в будущем сможет управлять его компанией? Главное правило Барщовского — жесткий контроль даже в мелочах. «У меня всюду стоят камеры, я могу прямо с телефона посмотреть, как идет выгрузка яблок», — рассказывает предприниматель. На работу он может приехать в четыре утра, чтобы проверить, чисто ли в цеху, все ли готово к работе. «Такое впечатление, что он водит тебя по своему дому», — сказал как‑то о Барщовском один из бизнесменов. Как правило, свой рабочий день владелец T.B. Fruit начинает с шестикилометровой пробежки. В девять утра он уже на заводе: нужно просмотреть отчеты, поставить задачи менеджерам. Все важные встречи и совещания Барщовский проводит в первой половине дня. «У меня такое правило: утром ставлю задачи, вечером контролирую их выполнение», — объясняет бизнесмен. Между своими заводами Барщовский перемещается на бордовом «Еврокоптере». Это позволяет экономить время.

Во время одной из наших встреч вы говорили, что если раньше предпочитали вкладывать в оборудование, то сейчас вкладываете в людей. Когда вы пришли к этому выводу?

Без солдат генерал ничего не стоит. Соответственно, без менеджмента сам ты далеко не зайдешь и ничего не построишь. Компания — это как государство. Руководить и тем, и другим без менеджеров невозможно. Я считаю, что важнейшее достижение каждого успешного руководителя, каждого собственника компании — это его команда.

Есть два стиля управления: когда оперативной деятельностью занимается собственник и когда он передает полномочия топ‑менеджерам. Какая из этих моделей более эффективна?

Приведу простой пример. Неделю назад я был в Чикаго на конференции. На встречу приходит владелец фирмы по производству сока. Для него важны качество и цена концентрата. Если они его устраивают, он принимает решение сразу. Когда на встречу приходит топ‑менеджер, он не может принять решение без согласования с собственником или советом директоров. В мире как раз большинством компаний, в том числе семейных, управляют топ‑менеджеры. Я вам скажу, почему: наша страна очень молодая, ей всего 25 лет. А там много семейных компаний, которым далеко за 100. Есть два варианта: либо собственник уже в преклонном возрасте, либо наследники не хотят управлять бизнесом. Но это касается крупных компаний. Средними и малыми часто управляют именно собственники. В Украине многим собственникам сейчас около 45 лет. Им нужно еще как минимум пять лет, чтобы вывести компании на определенный уровень. Еще пять лет уйдет на создание структуры, которая сможет работать самостоятельно. Следующие пять лет уйдут на подготовку преемника. Потому что научить его всему за год невозможно.

Какой стиль управления вам ближе: вы предпочитаете делегировать полномочия топ‑­менеджменту или вникаете во все лично?

Ни один собственник не сможет управлять бизнесом, если он не делегирует полномочия. Его функция — поставить задачу и проконтролировать ее выполнение. Часто подчиненные думают, что они должны просто передать информацию, но не предоставить вывод. А они должны уметь делать выводы. Иначе такой топ‑менеджер не является руководителем. Я люблю выслушивать не только, как он выполнил задачу, но и почему принял то или иное решение. Мы построили в T.B. Fruit четкую управленческую структуру. Каждый топ‑менеджер отвечает за свое направление и отчитывается мне.

В чем вы видите свою функцию в компании?

Я как дирижер большого оркестра: отвечаю за инвестиции и общую стратегию развития компании.

По каким критериям вы подбираете сотрудников? Что для вас важно?  

Для меня самое главное — это человеческие качества, во вторую очередь — профессионализм. Я всегда на собеседовании спрашиваю простые вещи. Например, прошу рассказать о себе, начиная с 8‑го класса и по сегодняшний день, про семью, про родителей. Для меня очень важно, в какой семье человек воспитывался, где жил. Это помогает понять, что его окружало на протяжении нескольких лет. Потом уточняю профессиональные моменты: как учился, какие были любимые предметы. Это также характеризует человека.

Главное правило Барщовского — жесткий контроль даже в мелочах. Свое производство он знает от А до Я

Главное правило Барщовского — жесткий контроль даже в мелочах. Свое производство он знает от А до Я

Во многих компаниях подбором персонала занимаются HR‑специалисты… В Украине огромная проблема с HR‑менеджерами. Думаю, это связано с тем, что советская система не готовила таких специалистов. У нас тоже HR‑директор подбирает кандидатуры, а у меня есть уровни А, Б и Б1. И до Б1‑уровня (это начальник производства) я лично принимаю участие в собеседовании.

Насколько сильно вы контролируете своих топ‑менеджеров? Какие решения они принимают самостоятельно?

Человек — такое существо, которое постоянно нуждается в контроле. Кто контролирует меня как собственника бизнеса? Банки, которым я обязан. Банки еще кто‑то контролирует. Я считаю, что каждый человек должен быть контролируемым. На какой должности он бы ни был: президент страны, управляющий компании, главный бухгалтер, начальник цеха. В мировой истории есть много примеров того, к чему приводила бесконтрольность некоторых людей. Я глубоко контролирую управленцев. Возможно, из‑за того, что компания развивается очень быстро и люди не успевают расти вместе с ней. В Украине средний возраст топ‑менеджера около 35 лет. А в Германии, чтобы стать руководителем департамента или отдела продаж в такой же крупной компании, как T.B. Fruit, нужно проработать на одном месте не менее 15 лет. У наших менеджеров больше возможностей проявить себя. У нас в компании топ‑менеджеры имеют право принимать решения до $50 000. Все, что выше, необходимо согласовывать.

То есть только вы принимаете все важные решения?

Советуюсь с топами. Я отправляю им электронные письма с просьбой высказать свою точку зрения. Предпочитаю читать, а не слушать. Так лучше видно, как человек мыслит, как у него работает логика, сколько грамматических ошибок он допускает. Эти детали и составляют общее впечатление. При живом общении они не всегда заметны. 06 Сталкивались ли вы с такой проблемой, как воровство топ‑менеджеров?

Воровство — это проблема, которая тянется со времен СССР. Тогда как было: тот, кто не воровал, считался не хозяин. Плюс безнаказанность. Как вы должны наказать водителя, который ворует топливо? Никак. А в Польше это срабатывает моментально. Как только компьютер нашей польской транспортной компании зафиксировал, что водитель украл, в дело тут же вмешивается прокуратура. Все очень просто: мир держится на четырех китах: эго, страх, секс и деньги. Если нет страха, люди утрачивают контроль, почву. А страх — это что? Это ответственность. Ответственность перед законом, равная для всех.  У нас есть служба безопасности. И мне очень жаль, что мы должны инвестировать в нее большие деньги.

Чего вы не прощаете своим сотрудникам?

Предательства. Для меня мужское предательство хуже женского. Воровство — это не предательство, предательство — это что‑то большее. Однажды в течение двух недель я уволил сразу десятерых топ‑менеджеров. Они открыли фирму, решив, что могут за моей спиной заниматься своим бизнесом. Очень плохо, когда человек ходит на работу и не получает от нее удовольствия.

«передавать управление детям — это огромная ошибка»

Вы привязываете вознаграждение топ‑менеджеров к результатам работы компании?

В конце года я выдаю премии управленцам. Но я категорически против того, что менеджер должен быть привязан к каким‑то бонусам. Некоторые менеджеры считают, что должны получать зарплату только за то, что ходят на работу. Но компания платит за результат.

Вы задумывались, кто будет управлять вашим бизнесом в дальнейшем? Возможно, компанию возглавят ваши дети или вы передадите эту функцию топ‑менеджерам?

У нас семейная компания, поэтому мои дети работают в T.B. Fruit. Дочь возглавляет одно из направлений — T.B. Paсk. До этого два с половиной года занималась аналитикой. Она должна понимать, как устроен весь бизнес. На работе мои дети прежде всего менеджеры. На мой взгляд, передавать управление детям — это огромная ошибка, бизнесом обязаны руководить профессионалы. Если твои дети становятся профессионалами, значит, они могут управлять компанией. Иначе они ее просто уничтожат. Я считаю, что топ‑менеджером может быть только человек, которому за 30. У которого есть жизненный опыт, и не только в вопросах бизнеса — в общении, в ведении переговоров, в семейной жизни, в психологии. Мы с вами начали с того, что бизнес — это прежде всего люди. И каждого нужно понимать. Я говорю всегда своим топам: если вы ничего не знаете о жизни своего подчиненного — это ваш минус. Ведь на работе он проводит большую часть жизни. И если на работе он думает, что происходит дома, значит, плохо работает. И ему нужно создать условия.

Вы стараетесь растить управленцев в компании?

Да, я считаю, что только управленец, который вырос у меня в компании, может ею управлять. Человеку, пришедшему со стороны, нужно полгода только на то, чтобы изучить, как в компании все устроено. В бизнесе в первую очередь необходимо уметь принимать решения. Поэтому сразу понятно, может человек быть управленцем или нет. Если он был старостой класса, или группы в вузе, или сержантом в армии (для меня очень важно, служил человек в армии или нет) — это уже руководитель. И очень важно, чтобы у руководителя подразделения был сильный заместитель. Во‑первых, управленец понимает, что его кто‑то снизу подпирает, а во‑вторых — это страховка для собственника.

Бизнес — это прежде всего люди, уверен Барщовский. Он всегда прислушивается к рекомендациям своих сотрудников

Бизнес — это прежде всего люди, уверен Барщовский. Он всегда прислушивается к рекомендациям своих сотрудников

Вы где‑то учились менеджменту?

Нет. Это опыт, который я получаю, общаясь с людьми.

За последние годы потребление соков в Украине снизилось почти вдвое, до 400 млн л в год. Такая тенденция продолжится?

В Украине это связано со снижением покупательной способности и потерей части территории. Эти 10 млн человек в Крыму и на Донбассе и были основными потребителями соковой продукции. На западе страны все еще сильны традиции домашних заготовок. К тому же рынок соков сильно зависит от валютных колебаний: упаковку и некоторые концентраты приходится импортировать. К примеру, в прошлом году весь яблочно‑­черничный сок под торговой маркой Galicia мы продавали в убыток. Черника была очень дорогой, но мы не могли повысить цены на наш продукт, чтобы не потерять потребителей.

Ваша компания является крупнейшим в мире производителем биоконцентрата из яблок. Где вы берете столько экосырья?

Мы взяли в аренду около 10 000 га старых советских садов и сертифицировали их. Эти сады никогда ничем не обрабатывались. В этом году мы уже сертифицировали около 40 000 т яблок. Сырьем собственного производства T.B. Fruit обеспечивает себя примерно на четверть.

Вам помогает удержаться на падающем рынке активный экспорт из Украины?

Мы отправляем нашу продукцию в 40 стран. В частности, в страны Евросоюза, США, Японию, Китай, ОАЭ, Израиль. Мы будем строить третий завод в Польше, потому что там посадили много яблочных садов.

Какие направления будете развивать в Украине?

Продолжим закладывать высокорентабельные сады. Сейчас у нас 2000 га молодых садов. Если в советское время с 1 га сада собирали максимум 10 т яблок, то новый сад с капельным орошением дает до 100 т с гектара. Мы также будем закладывать ягодники, особенно малинники. В мире очень высокий спрос на ягоды. Если в прошлом сезоне мы переработали около 1000 т малины, то сейчас уже 2500 т. Второе направление, которое мы планируем развивать, — производство пектина. Он востребован в кондитерской и фармацевтической промышленности.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

21 годину тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

23 червня 2019 08:28

У світі голодує 820 млн людей. Як вимірюється голод – ФАО

У найбільш вразливих до голоду країнах свіжі фрукти й овочі дістати складніше, ніж готові продукти, що тягне за собою серйозні наслідки для здоров’я. Підраховано, що сьогодні понад 820 млн людей у світі голодують. Що ж означають поняття голод і відсутність продовольчої безпеки?

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Попри те, що багато хто може не відчувати «голоду» як фізичного нездужання через гостру нестачу калорій, вони все одно можуть бути позбавлені продовольчої безпеки. Їм може бути доступна їжа для задоволення потреб в енергії, але вони не впевнені, що її вистачить або що їм не доведеться зменшити кількість або знизити якість споживаної їжі, щоб звести кінці з кінцями.

Цей помірний рівень відсутності продовольчої безпеки призводить до різних форм неповноцінного харчування і може мати серйозні наслідки для здоров’я і благополуччя.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Десятиліттями для оцінки поширення хронічного голоду у світі ФАО користувалася показником «Поширеність недоїдання», таким чином «голод» можна також визначити як недоїдання.

Поширеність недоїдання (PoU) – традиційний для ФАО показник моніторингу голоду на глобальному і регіональному рівнях, заснований на даних про запаси продовольства у країнах, споживання продовольства і потребу в калоріях. Він оцінює достатність споживання калорій серед населення. Чисельність тих, хто голодує, у світі (понад 820 млн) була отримана саме на основі цього традиційного підходу.

Поширеність помірного або гострого ступеня відсутності продовольчої безпеки серед населення на основі Шкали сприйняття відсутності продовольчої безпеки (ШСВПБ) – розрахунок процентної частки населення країни, яка стикається з труднощами отримання доступу до достатньої кількості безпечної та повноцінної їжі для нормального росту і розвитку та ведення активного і здорового способу життя. Дані засновані на прямих опитуваннях людей про їхній досвід, пов’язаний з обмеженістю доступу до продовольства.

Шкала ШСВПБ дозволяє отримати оцінку відсутності продовольчої безпеки на рівні громадянина або домашнього господарства, а також за ступенем гостроти відсутності. Ці оцінки можна порівняти між країнами і групами населення всередині країн. Не обмежуючись тільки національними трендами, така методологія дозволяє в нестачі продовольчої безпеки встановити – «хто» і «де», відповівши на питання: серед яких груп населення відсутність продовольчої безпеки найвища і де вони живуть.

Люди, що переживають помірний брак продовольчої безпеки – це ті, які зменшили кількість та/або знизили якість своєї їжі і не впевнені у власних можливостях отримання їжі через відсутність грошових чи інших ресурсів. Помірна відсутність продовольчої безпеки може підвищувати ризик низки форм неповноцінності харчування, наприклад, затримки росту в дітей, дефіциту поживних мікроелементів або ожиріння в дорослих.

Люди, що стикаються з гострою відсутністю продовольчої безпеки – це ті, в яких закінчилася їжа, а в найбільш крайніх випадках – вони кілька днів не їли. Цю групу людей ФАО називає «тими, хто голодує». Кількість тих, хто страждає від гострої відсутності продовольчої безпеки згідно з ШСВПБ, доповнює кількість тих, хто голодує, визначену на основі показника PoU.

Готові продукти харчування – калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру і солі – нерідко дешевше і простіше дістати, ніж свіжі фрукти і овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що ви отримуєте в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримуєте найважливіші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров’я організму і його нормального функціонування.

Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до продовольства і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надлишкової маси тіла й ожиріння. У багатьох країнах недоїдання та ожиріння співіснують; і те, і інше може бути наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Як повідомляв Landlord, у Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Аналітика   

22 червня 2019 09:08

Посуха і спека в Україні поставили під загрозу урожай овочів

Рекордно висока температура повітря, зокрема і в нічний час, а також двотижнева відсутність опадів у північних і центральних регіонах України призводять до проблем із розвитком овочевих культур. Фермери відзначають: якщо такі умови протримаються ще тиждень, то втрати врожаю неминучі.

Про це повідомляє EastFruit.

У Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях, на які припадає значна частина виробництва картоплі, буряку, капусти і моркви, вже більше двох тижнів немає опадів. При цьому температури повітря б’ють історичні рекорди.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

На найближчий тиждень опадів у цих регіонах синоптики не обіцяють. Такі умови можуть суттєво погіршити стан рослин і навіть призвести до часткової втрати врожаю. Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо.

Експерти зазначають, що умови для вирощування картоплі, моркви, капусти й буряку цього року далекі від ідеальних. Надлишкові опади і холодна погода наприкінці квітня – на початку травня затримали посів та посадку. Тепер посуха і спека перешкоджають розвитку рослин.

За оцінками аналітиків, господарства України у 2019 році значно збільшили площі під овочами, тож експерти прогнозували ймовірність перевиробництва в цьому сегменті. Але нинішні погодні умови можуть внести свої корективи.

Landlord раніше повідомляв про те, як аномальна спека в Україні вплине на врожай зернових. 

Рослинництво   

Показати ще