Останні новини
Landlord: Які умови передували появі Насіннєвої асоціації України?
Сюзанна Григоренко: Насіннєва асоціація України як бізнес-об’єднання засновано 2010 року. На тому етапі її членами були дев’ять компаній-засновників. Це мультинаціональні компанії, які офіційно здійснювали свою діяльність в Україні й мають власні підприємства — «Сингента», «Лімагрейн Україна», «РАЖТ СЕМЕНС Україна», «Євраліс Семенс Україна», «МАЇСАДУР Семенс Україна», «КВС-Україна» й інші.
Активну діяльність об’єднання розпочало з 2011 року. Внутрішній ринок насіння в Україні ємкий і конкурентний. Окрім того, що країна має великий внутрішній потенціал у цій галузі, в нас є суб’єкти насінництва, то нині актуальним є паритетне входження України у світовий ринок насіння — насіннєвий бізнес зацікавлений у відкритті зовнішніх ринків для себе, й, безумовно, європейський ринок у пріоритеті — він поруч, великий і ємкий.
Європейські компанії розміщують в Україні свої виробничі потужності, і з 2000-х років вони почали активно шукати партнерів для співпраці в Україні. Наприклад, одним із перших в Україні відкрили власні виробничі потужності французькі групи, викупивши 2007 року насіннєвий завод «Черліс» — «Євраліс Семенс Україна», із 2012 року володіють власним насіннєвим заводом «МАЇСАДУР Семенс Україна», у 2016 році відкрили насіннєвий завод «КВС-Україна» й інші. Наразі ці компанії мають повністю (по окремих культурах, зокрема, це — кукурудза) цілісний виробничий цикл: польове виробництво, доробка й кондиціонування насіння на заводі (приймання, сушіння, обмолочування, калібрування на фракції, обробка, пакування). Тобто безпосередньо в Україні вони виробляють продукцію не лише для внутрішнього ринку, а й налаштовані експортувати насіння.
LL: Що саме об’єднало таких великих китів? Ви надаєте їм інформаційну, юридичну підтримку, допомагаєте у просуванні чи експорті?
С. Г.: У 2010 році настав такий період, коли компанії зрозуміли, що потрібно не просто вести діяльність, а, по-перше, формувати певну культуру поведінки на ринку, етичні засади бізнесу, спільність дій для досягнення ефективності правового регулювання;по-друге, співпрацювати з міжнародними організаціями й одночасно забезпечувати комплексною інформацією про те, що відбувається в регуляторному полі галузі.
Настало розуміння, що потрібно виходити з основоположного — охорони прав інтелектуальної власності, за яким далі стоїть комерційне поширення насіння. Є потреба сформувати якісне поле процедури набуття прав на сорти рослин, їх поширення й подальшу комерціалізацію сортів через продаж і постачання насіння. Наступний етап — це дотримання етичних засад поведінки на ринку, добросовісна конкуренція.
LL: Коли ми говоримо про Україну, то через недосконале законодавство може скластися враження, що з боку держави немає сприяння. Можуть виникати непорозуміння чи якісь спірні моменти. Як ви їх вирішуєте?
С. Г.: Так, трапляються різні інциденти, дуже часто ми говоримо, що Україна — непередбачувана країна, вимоги часто змінюються. Однак потрібно намагатися вести діалог з органами влади. З боку бізнесу ми озвучуємо свої запити й вимоги, проте й розуміємо, що в держави є і власні обов’язки, однак із боку державних органів для нас головне — відкрита послідовна політика всіх залучених органів влади і єдині конкурентні умови діяльності. Це не лише наша мета, а об’єктивна потреба ринку.
LL: Тобто ви намагаєтеся стати місточком між цими компаніями й, наприклад, Міністерством аграрної політики та продовольства України?
С. Г.: Завдання асоціації — сформувати й донести позицію бізнесу в питаннях галузі до органів влади й, відповідно, побудувати якісний діалог, коли держава своєчасно реагує на виклики та запити галузі. Асоціація — це механізм, через який суб’єкти господарювання та влада комунікують. Цілі державного керування та бізнесу відмінні, ключовим для бізнесу є розуміння того, на яких умовах і правилах вестиметься їхній бізнес. Ідеться про попередній аналіз проектів нормативно-правових актів, необхідність якісного аналізу загалом й обов’язкове обговорення нових регулювань із бізнесом — це перший етап на шляху до продуктивного діалогу з владою. До того ж узгодження позицій бізнесу «під парасолькою» галузевої асоціації, підтримання постійної комунікації серед компаній — членів асоціацій дає змогу швидко визначити проблеми, що є перешкодою бізнесу, та виважено сформувати позицію галузі та запропонувати шляхи вирішення й об’єднаним фронтом звернутися до влади.
LL: Наведіть приклади розв’язання проблемних ситуацій за допомогою Насіннєвої асоціації України, аби був зрозумілим алгоритм ваших дій.
С. Г.: Досить довго у нас не була урегульована процедура провезення дослідних зразків для селекційних і дослідних цілей. З одного боку, не було й прямих заборон. Проте, оскільки наші компанії-члени звикли працювати виключно у правовому полі, то спільними зусиллями ми врегулювали цю процедуру.
Зокрема, у 2012 році вперше це було чітко передбачено у Законі України «Про насіння і садивний матеріал» і ухвалено у 2013 році перший Порядок ввезення дослідних зразків для селекційних і дослідних цілей, експонування. У 2015–2016 роках норми змінювалися, й було прийнято новий Порядок. Регулювання є динамічним і має відповідати сучасним реаліям. Наразі ця процедура широко застосовується як іноземними суб’єктами господарювання, так й українськими, зокрема й установами Національної академії аграрних наук.
У 2017 році за участі асоціації були вирішені й питання нової організаційної структури проведення сертифікації, без якої неможливий обіг насіння на території України. Міністерство аграрної політики та продовольства вело досить відкритий діалог, асоціація на належному фаховому рівні представляла галузь. Наш досвід доводить, що влада може почути бізнес, якщо бізнес спільно формулює й доносить свою позицію до владних структур. Головне — професійно сформулювати комплексне бачення, обрати відповідні інструменти й передбачити ризики.
Сьогодні актуальним для компаній — учасників ринку є питання розширення експортних можливостей, оскільки після 2014 року ми втратили ринок Російської Федерації і експорт впав. Нині Україна може експортувати до Білорусі, Молдови та Сербії. Наразі для нас ключове питання — експорт у ЄС. Два роки тому було проведено технічний аудит ЄС за системою сертифікації, який Україна пройшла — результат позитивний. Наразі матеріали аудиту проходять фінальну стадію розгляду в Брюсселі. Тож незабаром мають ухвалити рішення про можливість насіннєвого експорту України у ЄС. Так, наприклад, якщо у 2012–2014 роках експортували до 10 000 тонн насіння, то у 2015–2016-му — лише до 2000 тонн.
Для чого асоціація надає фінансову підтримку — сплату всіх внесків до міжнародних організацій, зокрема для сплати внесків до ІSTA й OECD та ініціює питання перед Єврокомісією про ухвалення рішення з надання статусу еквівалентності в кінці 2017 року.
Процес триває з 2011 року, в його рамках позитивно пройдено всі етапи схвалення, однак офіційне рішення, яке б дозволило вільно експортувати до країн ЄС насіння, що вирощене й вироблене в Україні, очікується досі.
Саме від цього залежить, коли Україна зможе налагодити експортні постачання свого насіння до країн ЄС, оскільки документи й сертифікати, видані на насіння в Україні, будуть визнані на рівні ЄС, а це означає свого роду «безвіз» для українського насіння, адже затримки на кордонах, зайві перевірки — це додаткові ресурси й час.
Плюс розширення участі України у схемах сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва та розвитку в частині завершення приєднання до Схем сортової сертифікації ОЕСР по хрестоцвітих, олійних і прядивних культурах; та по цукровому й кормовому буряку. Повноцінне впровадження Схем сортової сертифікації насіння на внутрішньому ринку дозволить підвищити його сортову чистоту, що як наслідок забезпечить зростання врожайності основних сільськогосподарських культур.
Питання, які останніх два роки у фокусі уваги й діяльності Насіннєвої асоціації України, — запобігання поширенню підробок і контрафактної продукції, правова охорона сортів рослин й упорядкування сплати роялті.
LL: Як європейський ринок ставиться до українського насіння?
С. Г.: Європейські країни ставляться до українського насіння як до рівноцінного. Ми є членами Європейської насіннєвої асоціації, що об’єднує 35 національних асоціацій, щорічно беремо участь у їхніх конгресах; намагаємося, по-перше, відстежити тенденції, які є на ринку, пильнувати, що відбувається в царині регулювання ринку насіння, й інформувати про те, що відбувається в Україні.
Ми справді можемо бути конкурентами французьким і німецьким виробникам, які популярні в нас, в Україні. Для цього ми маємо хороші агрокліматичні умови й свідомі суб’єкти господарювання, які вже знають, як із цим працювати. Тому що насінництво — специфічна діяльність, вона вимагає професійного педантичного підходу та руху вперед, водночас незмінними є висока якість насіннєвого матеріалу, інноваційність й «універсальність» селекції (придатність сортів для вирощування в умовах континентального стресового клімату).
LL: Нещодавно насіння пшениці сорту Марія отримало хороші відгуки в Туреччині, є замовлення на інші зразки. Тобто ми завойовуємо не лише європейський, а й азіатський ринок теж. Чи збираємося ми посилювати насіннєвий експорт до країн Азії?
С. Г.: Так, звичайно, тут модель дуже проста — ми маємо створювати попит, інакше кажучи — популяризувати вирощуване в Україні насіння як високоякісне й таке, що потрібне турецькому виробнику. Щодо Туреччини, то компанії — члени асоціації зацікавлені експортувати насіння соняшнику та кукурудзи, також країна цікавиться українськими сортами пшениці. Заходити на ринок Туреччини важко, але можливо. Країна висуває такі самі вимоги до якості, як і Європа. Тож якщо ми завершимо процес визнання еквівалентності системи сертифікації ЄС, це допоможе нам завоювати й інші ринки.
LL: Які європейські країни найбільше лояльні до України й потребують українського насіння? Певне, що не вся Європа зацікавлена в нашому насінні?
С. Г.: Європі дуже важливо бачити організованість, сталість і надійність нашої правової системи, починаючи від реєстрації сорту до системи сертифікації насіння. А будь-які ринки не відкриваються самі собою, це постійна робота, яка ведеться і з боку зацікавлених постачальників як такого імпульсу, так і з боку держави. Країни — члени ЄС відкриті до нас, ті самі Франція, Нідерланди, Румунія й ін.
LL: Чи визнають Насіннєву асоціацію України на світовому галузевому ринку?
С. Г.: З 2011 року асоціація є дійсним членом ESA (Європейська Насіннєва Асоціація — об’єднання асоціацій виробників насіння в рамках Європейського Союзу). У 2012 році асоціація та ESA уклали Загальний Кодекс Поведінки. Основна мета ухвалення Кодексу — створення й підтримка міжнародних стандартів поведінки на ринку насіння, спрямованих на дотримання етичних норм компаніями — суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері насінництва.
З 2012 року асоціація є дійсним членом ISF — Міжнародної Федерації Насіння. (ISF — організація, що представляє інтереси учасників насіннєвої галузі на міжнародному рівні. ISF представляє інтереси насіннєвої галузі в таких міжурядових організаціях, як OECD, UPOV, ISTA, WIPO й ін.).
Так, у 2017 році генеральний секретар ISF Майкл Келлер на наше запрошення двічі відвідав Україну. У квітні 2017-го ми спільно взяли участь у ІІ Міжнародному форумі з боротьби з підробками та піратством «Контрафакт і піратство — загроза національній безпеці та економіці», якій зібрав експертів і спеціалістів, що протистоять поширенню фальсифікату в різних галузях, зокрема по сортах, і контрафактного насіння.
Окремо співпрацюємо з профільними європейськими галузевими організаціями. Наприклад, у березні 2017 року в Києві Насіннєва асоціація України провела зустріч із питань запровадження системи збору роялті на ринку насіння, на якій Марк Лекріван, представник французької спеціалізованої організації Sicasov, що займається організацією збору й виплати роялті, поділився французьким досвідом.
Ми як асоціація також є членом громадської ради при МінАПіП, членом комісії з розвитку ринків збуту.
Насінництво — це не ізольована діяльність, тут потрібно розуміти процеси, що відбувається в агропромисловому комплексі, і як компаніям планувати свою діяльність. Тому що це діяльність не на рік, і не на два. Якщо говоримо про насінництво, то це довгострокові інвестиції, час, ресурси, формування виробничих потужностей, зокрема й земельних.
LL: На що спрямовуватиме свою діяльність Насіннєва асоціація України протягом найближчого часу?
С. Г.: Я б виділила такі напрями — експорт, зокрема, для нас дуже важливо отримати рішення ЄС з еквівалентності; завершення приєднання до схем ОЕСР; формування системи сплати роялті в Україні та впорядкування використання насіння для «власних потреб»; протидія поширенню підробок і контрафакту, а також чітке структурування процедури набуття прав на сорт
LL: Чи є вже приблизні терміни реалізації цих планів?
С. Г.: По рішенню Єврокомісії про еквівалентність системи сертифікації вимогам ЄС (як умова експорту), наприкінці 2017 року — на початку 2018-го.
По приєднанню до Схем сортової сертифікації ОЕСР по хрестоцвітих, олійних і прядивних — аналогічно.
Щодо протидії підробкам, то це питання не одного дня чи року: питань накопичилося багато, в критичній кількості, насамперед через раніше невирішені питання, ситуації, що згодом посилилися по висхідній.
Потрібно розуміти, що доки є попит, то є й пропозиція. І друге — це, звичайно, все-таки ухвалення й застосування правових засобів; їх удосконалення на рівні компаній і на загальнонаціональному рівні; формування свідомого споживача.
LL: Чи відкрита Насіннєва асоціація України для нових членів?
С. Г.: Так, ми завжди відкриті для нових членів. У нас затверджено однакові для усіх статутні вимоги, серед яких: позитивна репутація, висока культура ведення бізнесу, дотримання законодавства, діяльність у селекції та або насінництві. Асоціація завжди відкрита для компаній, що обрали політику надійності, прозорості й ефективності на сільськогосподарському ринку України. Нові вливання — це новий поштовх для нашого розвитку.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
