Новини / Земля     04 квітня 2019 08:40

Сільради Полтавщини вторгували до бюджетів 2,7 млн грн на рік за оренду землі

Аграрії придбали право оренди на торгах на 22 ділянки державної власності загальною площею понад 380 га.

Ділянки знаходяться у Кобеляцькому, Полтавському, Великобагачанському, Пирятинському, Машівському, Чутівському, Лохвицькому, Миргородському, Зіньківському та Диканському районах Полтавської області. Щороку до бюджетів сільрад надходитиме 2,7 млн грн за оренду землі, повідомляє прес-служба КМУ.

Читайте: Оренда земель сільгосппризначення подорожчає у 5 разів – Порошенко

Найдорожче продано права оренди на ділянку у Великобагачанського районі,  на території Остап’ївської сільської ради: стартова ціна зросла до 126,8% від нормативної грошової оцінки землі.

Земельний кодексу України передбачає право оренди через торги.

Як повідомляв раніше Landlord, завдяки електронним аукціонам через ДП СЕТАМ, місцеві бюджети отримали за земельні ділянки додатково понад 20 млн грн.

Земля        27 липня 2019 10:05

Чому оренда землі – це погано: 4 причини

Станом на 2019 рік оренда - найдорожчий варіант для використання землі в Україні. Це причина №1, чому варто шукати ефективніші форми структурування земельного банку. Але є вигідніші варіанти використання землі.

Структурування земельного банку для агрохолдингів має забезпечувати такі аспекти: захист активу, постійний дохід, прогнозованість. І тому це одне з найважливіших питань.

Неефективна структура земельного банку у агробізнесі – це низький дохід, а також загроза втратити бізнес. Загалом в Україні найчастіше земельний банк агрохолдингів складається з оренди землі, але відсоток цього виду користування істотно зменшується з кожним роком. Чому? І які інші варіанти перекривають оренду?

Чому оренда землі – це проблема

Причина №1. Розмір оплати за оренду землі. Станом на поточний рік  оренда – найдорожчий варіант для використання землі в Україні.

Історично так склалося, що попри те, що згідно Закону України від «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (надалі Закон), розмір, форма і строки внесення орендної плати мали б встановлюються за угодою сторін у договорі оренди, розмір оренди фактично нав’язувала держава. Спочатку, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток(паїв)» від 02.02.2002 № 92/2002 було підвищено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), наступним чином:

  • для орендодавців, що є працівниками сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, яким вони надали в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення чи земельні частки (паї), – не менше 1,5 % визначеної відповідно до законодавства вартості такої орендованої земельної ділянки, земельної частки (паю);
  • для орендодавців, що не є працівниками сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, яким вони надали в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення чи земельні частки (паї), – не менше 2 % визначеної відповідно до законодавства вартості такої орендованої земельної ділянки, земельної частки (паю).

Пізніше, Указом Президента України від 19.08.2008 № 725/2008 «мінімальна орендна плата» була підвищена до 3 % від вартості ділянки.

Ще пізніше, ми отримали вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, згідно з яким ставка орендної плати має бути у розмірі від 3% до 12% нормативної грошової оцінки, а у випадку отримання права оренди земельної ділянки через аукціон – ще вище.

Причина №2.  Постійне зростання розміру нормативної грошової оцінки землі, що є основою для розрахунку – орендної плати.

Закон України «Про оцінку земель» чітко вказує, що нормативно-грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. І критичними тут стали слова «не рідше». І якщо раніше нормативно-грошову оцінку земельної ділянки робили раз на 5 років, за останні 3 роки вона змінилася декілька разів, і здебільшого у бік підвищення. Фактично складається ситуація, коли підвищується і сама ставка орендної плати (тобто, певний відсоток від нормативної грошової оцінки), і підвищується сама нормативно-грошова оцінка землі.

Причина №3.  Помилки/колізії в законодавчому регулюванні оренди.

Іншими словами, велика кількість можливостей для оскарження договору оренди землі через прямі колізії.

Наприклад, юридична особа укладає договір оренди згідно вимог Закону, зазначивши серед істотних умов лише ті, що передбачені Законом. Проте, в Україні досі діє Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового договору оренди землі” від 3 березня 2004 р. № 220 (типова форма договору оренди землі) (надалі “Постанова“), яку, враховуючи положення Господарського кодексу України, мають  (зобов’язанні) використовувати юридичні особи. Різниця між кількістю істотних умов, вказаних у Законі і у Постанові, – вражаюча. І от цією розбіжністю досить часто користуються рейдери.

Причина №4. Різна судова практика з одного ж самого спірного питання.

Сумно і прикро, але українські суди у випадку однакових спірних відносин досить часто ухвалюють протилежні за своїм змістом рішення. Наприклад, проаналізувавши судову практику, ви знайдете щонайменше 3 різні правові позиції судів щодо застосування положень статті 33 Закону (поновлення договору оренди землі). Ні, не рятують узагальнення судової практики. «Різноманіття» – це слово повною мірою відображає рішення судів з питань оренди.

Тобто оренда не дає того, що шукає аграрний бізнес: належного захисту активу, постійної дохідності, прогнозованості.

Є варіанти використання землі, вигідніші за оренду

З іншого боку, існують досить привабливі і більш вигідні правові інститути для використання земель сільськогосподарського призначення:

  1. Емфітевзис (право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб) – дешевший за оренду механізм в частині розміру оплати і, одночасно, більш економічно вигідний, бо право емфітевзису можна відчужувати. Більш гнучкий через відсутність типової форми.

Перевагами емфітевзису є:

  • Нижчий за оренду розмір оплати;
  • Менша законодавча зарегулюваність;
  • Можливість відчуження емфітевзису іншій особі.
  1. Сервітут – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої зацікавленої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Чомусь в уявленнях людей здебільшого сервітут сприймається як виключно «право проходу» та «право проїзду». Це уявлення – помилкове. Навіть у Римському приватному праві право сервітуту було більшим, ніж виключно «право проходу» і «право проїзду». В чому саме привабливість сервітуту як правового механізму?

Переваги сервітуту такі:

  • Сервітут можна встановити на не всю земельну ділянку, а лише на її частину;
  • Документація щодо встановлення сервітуту готується в рази швидше і дешевше, ніж для оренди;
  • Відсутня типова форма для цього виду договорів (а, отже, є важлива – приємна гнучкість для сторін договору);
  • Перелік сервітутів, визначений у законодавстві не є вичерпним (!), тобто можна визначити свій, окремий сервітут;
  • Плата за сервітут, зазвичай, є значно нижчою, ніж орендна плата.
  • Cервітут – це єдиний правовий механізм, який можна накласти на право постійного користування (згадаємо СФГ на праві постійного користування та компанії, які відмовилися переоформлювати право постійного користування землею на оренду). Жоден інший правовий механізм накласти на постійне користування просто неможливо.

У сукупності, все це дає дуже широкі можливості щодо “наповнення сервітуту”, його ціни та швидкості оформлення. І тут нема навіть що порівнювати з орендою: дешевше, простіше, швидше, надійніше.

Додатково, судова практика демонструє достатню «однозначність поглядів» різних судів щодо проблем, які виникають при використанні сервітуту та емфітевзису. Це віддзеркалення того, що і емфітевзис, і сервітут є більш надійними правовими інститутами в порівнянні з орендою.

Читайте: Оренда земель сільгосппризначення подорожчає у 5 разів – Порошенко

У той час коли з орендою – глибина і «різноманіття» рішень суду з одного того ж питання дуже істотна.

Тому користувачі земель сільськогосподарського призначення поступово відходять від оренди, створюючи більш ефективну структуру земельного банку.

Анжеліка Лівіцька, радник юридичної фірми Asters

Поділися

Рослинництво        25 липня 2019 15:15

Поле на 7 млрд грн: поліція арештувала врожай маку на Полтавщині ВІДЕО

Понад 230 га маку виростили у фермерському господарстві на Полтавщині. Фермери кажуть – на пиріжки. Правоохоронці арештували врожай та хочуть спалити: вважають, що з нього можна робити опій.

Про незібраний урожай маку повідомляє ICТV. Правоохоронці звернули увагу на масштаб посівів та відсутність належної документації: ліцензії та дозволів на даний вид діяльності.

Заступник керівника управління протидії наркозлочинності Полтавщини Сергій Циганенко каже, що мак, вирощений на полі, придатний для виготовлення опію ацетильованого.

Вартість урожаю правоохоронці попередньо оцінили в 7 млрд грн.

У фермерському господарстві визнали, що існують певні проблеми з документами. Але при цьому стверджують, що вирощувати мак для виробництва опію не планували, натомість мають укладені контракти на реалізацію макового зерна.

Однак правоохоронці отримали ухвалу суду на арешт урожаю. Вони планують скосити та спалити увесь мак. Ведуться слідчі дії.

Читайте: Фермери в Індії охороняють  макові поля від папуг-наркоманів

На агрофірмі планують оскаржити рішення суду. Октябрьский районний суд Полтави призупинив ухвалу про знищення посівів маку.

Як повідомляв раніше Landlord, активісти вимагають узаконити медичну марихуану
.

Поділися

Фінанси        24 липня 2019 11:05

SALIC може викупити права оренди 20 тис. га землі в компанії Сварог

Корпорація «Сварог Вест Груп» виставила на продаж право оренди близько 20 тис. га в Чернівецькій області. Наразі тривають переговори із SALIC – компанією із Саудівської Аравії, яка раніше придбала український агрохолдинг «Мрія».

Про це повідомляє НВ Бізнес.

На продаж виставлено дві ділянки – площею 14 тис. і 6 тис. За оцінками, вартість операції може становити $1,1−1,2 тис. за га, тобто оренда землі коштуватиме покупцям $22−24 млн. Договір між «Сварог Вест Груп» та SALIC поки що не підписаний.

Читайте: Попри мораторій: на OLX виставлено на продаж 52,4 тис. га пайової землі

Найімовірнішою основною причиною продажу частини активів експерти називають високе кредитне навантаження компанії «Сварог Вест Груп» – близько $70 млн. Складнощі з виплатою боргу можуть бути пов’язані з тим, що дохідність агробізнесу знижується.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні зменшилася кількість агрохолдингів.

Поділися

Спорт        12 липня 2019 10:49

Володарі Пшеничного кубка: хто переміг у футбольному турнірі аграріїв

Відкритий футбольний турнір "Пшеничний кубок" зібрав 12 команд, а його переможцем стала команда "Агромат".

Про результати третього турніру серед аграріїв  Кубок Агро 2019, повідомили організатори змагань: компанії SEAPS, GRASSER, ЕкспоСервіс. Турнір відбувся  22 та 23 червня в Києві.

В аграріїв-футболістів і кубки незвичайні: Пшеничний, Кукурудзяний та Соляний. У фіналі Пшеничного кубку в боротьбі за головний трофей змагань зійшлися дві найсильніші команди: МХП – компанії «Миронівський хлібопродукт» та команда гостей Агромат – компанії-виробнка керамічної плитки та сантехніки. Команда Агромат вдруге стала переможцем головного аграрного змагання.

Вітаємо всіх фіналістів та переможців:

  • Переможець Пшеничного Кубку – Агромат
  • Фіналіст Пшеничного Кубку – МХП
  • Переможець Кукурудзяного Кубку – SEAPS
  • Фіналіст Кукурудзяного Кубку – Філія Перспектив
  • Переможець Соляного Кубку – Глобус Банк
  • Фіналіст Соляного Кубку – Сталекс

Кращі футболісти турніру:

  • Кращий гравець турніру – Олександр Семенов (МХП)
  • Кращий голкіпер турніру – Сергій Гуць (SEAPS)
  • Кращий захисник турніру – Пунько Андрій (Агромат)
  • Кращий тренер турніру – Мельник Юрій (Агромат)
  • Кращий бомбардир турніру – Вадим Атаманенко (Альтернатива)
  • Приз глядацьких симпатій – Аксьонов Ярослав (МХП)

Читайте: Австралійський фермер виграв супермарафон у 61 рік: 875 км за 5 діб без сну

Усього на турнірі Кубок Агро 2019 розіграли 3 кубки, 162 медалі та 6 персональних призів. Генеральним спонсором турніру виступив Миронівський Хлібопродукт.

Не лише аграрії та фермери стають футболістами, а й навпаки: як повідомляв раніше Landlord, екс-динамівець Віда став фермером і розводить свиней.

Поділися

Фінанси        04 липня 2019 15:33

Зарплата в сільському господарстві зросла на 22,5%

Середньомісячна заробітна плата штатного працівника в сільському господарстві за 5 місяців цього року склала 7 989 грн, що на 22,5% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Такими є дані Держстату за січень-травень, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Крім того, за 5 місяців поточного року зросла середня заробітна плата у харчовій промисловості, склавши 9 348 грн, що на 20,9% більше ніж за відповідний період 2018 року (7 733 грн).

Втім, зарплата аграріїв, фермерів та переробників їхньої продукції – харчовиків не потрапляє у топові позиції порівняно з іншими галузями. Так, в цілому зарплата у промисловості за січень травень поточного року склала 11 140 грн.

Читайте: Яких працівників шукають в агросфері та скільки їм готові платити

За видами  економічної діяльності, топ зарплатних лідерів (з січня по травень 2019 року) виглядає так:

  1. Авіаційний транспорт – 26 478 грн.
  2. Фінансова та страхова діяльність – 18 888 грн.
  3. Інформація та телекомунікації – 17 334 грн.

Найнижча зарплата у поштовій та кур’єрській сфері – 5 713 грн.

Як повідомляв раніше Landlord, зарплата аграріїв та фермерів за січень-лютий 2019  року зросла на чверть (якщо точніше, то на 24,7%). Тобто наразі темп зростання зарплати аграріїв та фермерів уповільнився. Зарплатний лідер та аутсайдер (у галузях) – без змін.

Поділися
Показати ще