Рентабельність виробництва макаронів – найвища серед інших варіантів перероблення зернових

За 2023 рік українські фермери виростили на 11% зернових більше проти показників за 2022 рік. А це додаткові 6 млн тонн збіжжя, які потрібно перетворити на гроші. Про це свідчать дані експрес-аналізу LIGA.net.

Одначе, для цього необхідно розв’язати логістичну проблему та питання ціни. 80% власників та керівників аграрних підприємств вважають логістику ключовою проблемою поточного року. Окрім того, через зниження цін на світових ринках зернові – пшениця, кукурудза, ячмінь та овес – вже другий рік поспіль збиткові для фермерів, що їх вирощують.

Як зауважують аналітики, ці дві задачі вирішує перероблення зернових. Перероблення на продукти із доданою вартістю, тобто борошно, крупи, макарони та інше.

Ще один плюс – перероблення зернових зараз є глобальним трендом. На форумі “Розвиток попри війну: зерно і переробка” головний економіст інвестцентру FAO ООН Дмитро Приходько навів низку цифр. Так, зокрема з 2000 року світова торгівля борошном зросла у п’ять разів, а торгівля іншими продуктами перероблення зернових у 8,4 раза.

Розглянемо рентабельність підприємства з переробки на прикладі виготовлення макаронів.

Так, $340 000 коштує комплекс з виготовлення макаронних виробів, потужність якого еквівалентна обсягу борошна, яке отримують від перероблювання 20 тонн зерна на добу. Це вартість виробничої лінії, яка доповнює млин вартістю $150 000.

6 722 грн з тонни переробленої пшениці становить прибуток з виробництва макаронних виробів (у разі перероблювання 20 тонн сировини на добу).

82% рентабельність виробництва макаронних виробів. Це за умови, що гуртові ціни на тонну макаронів становлять 28 000 грн. З однієї тонни пшениці отримують 550 кг борошна вищого ґатунку, необхідного для виробництва макаронів.

Перспективи розвитку: розширення асортименту внаслідок випуску нових виробів, наприклад із начинкою (подібні до tortelli, аgnolotti або ravioli). Фасування – обов’язкова умова.

Зазначається, що рентабельність виробництва макаронних виробів найвища серед решти варіантів перероблення зернових (борошно, крупи, пластівці). Вона досяжна лише завдяки вищим вимогами до сировини, обладнання та фахівців. Неможливо забезпечити потрібну якість на примітивному обладнанні, без фахових технологів та за відсутності борошна стабільної якості. Адже саме цей продуктовий сегмент найбільш конкурентний завдяки значній частці якісної імпортної продукції, переважно – італійської.

Довідка. Під час підготовки матеіралу проведені інтерв’ю та використані матеріали компаній “Старт Ап” (Харків), “Оліс” (Одеса), BID (Дніпро), Buhler, Barva invest, спілки “Борошномели України” та конференції “Розвиток попри війну: зерно і переробка”.

22 вересня повідомив віцепрем’єр із відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що друге судно Aroyat (прапор Палау) з 17,6 тис. тонн української пшениці для Єгипту вийшло з порту “Чорноморськ” і рухається в напрямку Босфору.

У Бурштині на Прикарпатті планують побудувати завод з переробки кукурудзи на крохмаль. Для будівництва ТОВ “Екоінвест Прикарпаття” взяло в оренду земельну ділянку у 12 га.

Зауважимо, 20% прибутку від круподерки робить привабливими інвестиції в таке виробництво.

66% прибутку від комплексу з виробництва пластівців забезпечує високу привабливість інвестиції в таке виробництво.

Рентабельність перероблювання пшениці на борошно становить 6%.

Анна Лиса