Сховища для овочів та фруктів – це об’єкти, які споживають чимало електроенергії. Сьогодні їхня робота стала набагато складнішою. Однак вихід є навіть у періоди планового знеструмлення. Головне – розумне управління технологічним обладнанням сховищ, вважає Андрій Марущак, комерційний директор компанії “Ван Дайк Технікс”, пише SEEDS.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
“Ніхто на таке не розраховував і не був готовим, але деякі напрацювання у нас були й раніше. Графіки (відключення електроенергії – ред.) нам дають, але вони не завжди працюють. Сховища бувають різні. Тож відрізняються і нюанси їхнього використання Наприклад, у сховищах, для цибулі та картоплі, ситуація набагато краща, ніж у всіх інших. Завдяки нашому енергоефективному обладнанню, там доволі невелика потужність і можна обійтися генератором двічі, тричі на добу по 1-2 години. Як кажуть наші клієнти: «Ми слідкуємо за показниками СО2, вологості та температури. Якщо виникає коливання – підключаємо генератори». Переважно це генератори 5 – 15 кіловат. У невеликому приміщенні при використанні двічі чи тричі на добу вони дають непоганий ефект. Звісно, що це не найкращий вихід, але так працювати набагато краще, ніж сидіти довгий час взагалі без електроенергії”, – розповідає Марущак.
За словами експерта, ситуація стабільніша в тих регіонах, де електроенергію вимикають чітко за графіком. За таких умов може допомогти спеціальний програмний елемент, яким обладнані всі сховища.
“Якщо ви знаєте графіки і їх дотримуються, то можна встановлювати й графік роботи обладнання, прописуючи періоди ввімкнення в той час, коли електроенергія є, і в принципі не перейматися. Це найпростіші налаштування. Переважно такі технології використовуються в овочевих сховищах для цибулі та картоплі. Також у таких сховищах останні років 12 в них передбачається система аварійного закривання заслінок, яка може бути встановлена додатково як опція і деякі клієнти її обирали. Хоча раніше в нас не було таких перебоїв з електроенергією, але, якщо сховища розташовані десь в полях і продукція там залишається, скажімо, на новорічні свята, а це приблизно 2-3 тижні, є ризик того, що електроенергія може зникнути. А якщо заслінки залишаться відкритими – мороз може пошкодити продукцію”, – наголосив він.
Читайте також: “На дотацію куплю генератор”: історія фермера, що подався на держпрограму на утримання корів.
Як розповів Марущак, деякі клієнти компанії мають джерела безперебійного живлення. Їхньої потужності цілком вистачає на те, щоб заслінки закрилися. Далі сховище чекає на ввімкнення електроенергії і процес відновлюється.
Найменше від вимкнень електроенергії нині потерпають ті аграрії, які до вторгнення мали сумніви щодо постійного постачання енергії і вчасно подбали про потенційне розв’язання цієї проблеми.
“Якщо говорити про сховища ягід, овочів, то у нас є клієнти, які прогнозували, що у них тривалий час може не бути електроенергії чи може бути пошкоджено обладнання чи мідні труби. Вони спеціально просили нас про індивідуальні системи на кожну камеру зберігання, охолодження, сортування та відвантаження. Нинішня ситуація показала, що це цілком виправдано. Якщо у вас є одна камера зберігання і вона споживає приблизно 10 кіловат, то, в принципі, 10-кіловатний генератор – це щось доволі реальне”, – вважає Марущак.
Але більшість клієнтів обирала централізовану систему охолодження із-за різниці в вартості 10-20%, але при такій системі вже необхідний генератор 70-100 кВт, а це доволі затратно. Наприклад, якщо у вас є одна камера зберігання, то той хто має індивідуальну систему може тільки на неї встановити невеликий генератор 5-15 кВт і обійтися невеликими витратами.
Крім того, в компанії розробили дієвий у нинішніх обставинах програмний комплекс для сховищ овочів та фруктів.
“У нас є доволі цікаве рішення. Це програмний комплекс, який ми розробили і на сьогодні тестуємо. Якщо у вас є 10 камер зберігання, але потужності вистачає тільки на одну, система автоматично відслідковує навантаження і вимикає обладнання яке може створити на генератор додаткове навантаження. Умовно, якщо у вас є 10 камер, кожна на 10 кіловат, а генератор на 20 кіловат, то в принципі можна користуватись двома камерами. Система це автоматично відслідковує і регулює. Тож рішення є, вони можуть використовуватися, але, хай там як, – всі вони є тимчасовими, і не можуть бути дієвими безкінечно”, – наголошує Андрій Марущак.
Нагадаємо, стартувало опитування суб’єктів господарювання, зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі, метою якого є оцінка фактичної потреби аграріїв у аварійному живленні електроенергією виробничих об’єктів.
У KMZ Industries дали декілька порад, що робити, якщо на елеваторі під час роботи зерносушарки раптово зникло живлення і немає можливості його швидко відновити.
Українська зернова асоціація звернулася до Міністерства енергетики та Міністерства агрополітики та продовольства з проханням включити зернозберігальні підприємства до групи бізнесу, що виготовляє критично важливі товари та продукти в питанні пріоритетності включення електроенергії, повідомляє УЗА.
Використання дизельного генератора для роботи елеватора — зерносушарки та транспортного обладнання — коштує вдвічі дорожче.
Компанія HarvEast перевела сушарку на тверде паливо. Так агрохолдинг здешевив вартість сушіння кукурудзи у 2,5 раза порівняно до того, якби цей процес відбувався з використанням газу.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!