Підприємець розповів, з якими проблемами стикаються виробники паливних брикетів з соломи

Керівник фермерського господарства «АгроК» Денис Кисельов, має сучасне обладнання з виробництва паливних брикетів з соломи потужністю 90 кілограмів продукції на годину. Фермер поділився своїм річним досвідом продажів такого виду палива. Про це йдеться у матеріалі видання «Урядовий Кур’єр».

На подвір’ї господарства фермер збудував невелике приміщення, в якому встановив компактне сучасне обладнання польської фірми ASKET. Особливість у тому, що його можна збирати та розбирати, як конструктор. Завдяки цій властивості можна поетапно збільшувати обсяги виробництва, не проводячи серйозних перетворень, а просто докуповувати і замінювати деякі агрегати.

«На сьогодні потужності міні-виробництва невеликі. Максимальна кількість продукції, виготовленої на годину, становить 90 кілограмів. Але скоро фермер планує збільшити обсяги, додавши до апарата ще один ствол. Тоді буде виходити 160—180 кілограмів на годину.  У брикети не додають в’яжучих і клейких елементів, що робить їх екологічно чистими. А тепловіддача 1,5 тонни брикетів еквівалентна тонні вугілля. Виробник зазначає: попри те, що солома — легкозаймистий матеріал, самозаймання не можливе, для цього потрібна температура понад 100 градусів», – йдеться у матеріалі.

За словами підприємця, собівартість продукції становить 2,6 гривні за кілограм, продають її у 25-кілограмових мішках, напрацьовано безплатну доставку. Визначальна перевага — наявність власної сировини, яку просто слід зібрати з полів, привезти та завантажити нею виробництво.

«Хоч тепловіддача брикетів із соломи досить висока, поки що фермер із Рибаківки, що у складі Коблевської ОТГ, великих капіталів не заробив. Є кілька причин. Наприклад, температура повітря. Якщо вона нижча за п’ять градусів тепла, виробництво зупиняється і подальші роботи проводити неможливо. Ще одна притаманна таким виробництвам складність — вимоги до вологості соломи. Її подолали саме завдяки ефективному іноземному обладнанню», – пише видання.

Є проблеми і з ринком збуту. Звісно, головне для бізнесмена навіть сільського масштабу — знайти покупців.

«Рівно рік тому ми почали пробувати реалізовувати наш продукт. У зв’язку з ранньою теплою торішньою весною він не пішов, — згадує Денис. — Вирішили здійснити маркетинговий хід у мінус для себе. Безкоштовно роздавали пенсіонерам та пайовикам господарства по мішку брикетів. Протягом літа і початку осені роздали майже 15—20 тонн безкоштовно. Люди оцінили. Але коли запропонували купувати, охочих значно поменшало».

Згодом підприємець провів ще акції розпродажу за собівартістю продукції, розраховуючи на сусідній район. Такий хід був вдалим. Покупців побільшало. Денис Кисельов упевнений, що в разі зростання виробництва навіть до 300 кілограмів на годину і успішної реалізації прилеглі села поглинуть його продукт. Адже вони здебільшого не газифіковані, тож продукція затребувана.