ОСТАННІ НОВИНИ
Наразі IT смарт-вулики українсько-польського виробництва AmoHive встановлюють бджолярі у всьому світі. Але саме постійно діюча пасіка, де проводитимуться навчання для дітей та школярів за досить незвичним та новим напрямком – “Інформатика та бджільництво”, з’явиться вперше у Україні.
Про це SEEDS повідомив один із засновників стартапу AmoHive Ігор Курдін.
ІТ-пасіки від AmoHive створюють нові робочі місця у високотехнологічних сферах, таких як DataScience, обробка та дослідження великих даних у бджільництві, запиленні, агросекторі. Звичайно, створення смарт-вуликів потребує як програмістів, так і розробників електроніки, як творчих бджолярів, так і науковців.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
“Використання нових переваг у сучасному агробізнесі, отримання додатково синергії як для людей так і для країни у цілому – це гарантія нашої конкурентоспроможності на світовому ринку. Простіше кажучи, поєднання традицій, винахідливості та ІТ – це шанс для України”, – говорить Ігор Курдін.
Українсько-польський стартап AmoHive розробив рішення допомоги вченим, які досліджують хвороби бджіл та наслідки їхнього невдалого зимування, а також створюють нові корми та ліки для комах. У команді інженерів, бджолярів та IT-спеціалістів AmoHive створили розумне рішення, обладнане сенсорами, які передають інформацію про стан вулика всередині та ззовні. Тепер дослідження можуть проводитись швидше, точніше та детальніше. Тестування нового продукту реалізується одночасно у кількох країнах світу за різних кліматичних умов. Адже дані у такому випадку є вірогідні, порівнювальні та релятивні.
У планах команди AmoHive продовжувати збільшувати рівень автоматизації. Наприклад, сконструювати рухомі елементи конструкції вулика так, щоб вони могли змінювати параметри та мікроклімат у вулику відповідно до команд з серверу, що генеруються штучним інтелектом. В ідеалі, кожен вулик мав би таку собі «чорну крапку» – спеціалізований сенсорний мікрочіп. Автоматизація і мікроелектроніка значно знижує поріг входу до бджільництва, що зробить цей напрям масовим у світовому масштабі. Такий максимально автоматизований та керований штучним інтелектом смарт-вулик міг би інсталюватися на подвір’ї приватного будинку.
Читайте також: Солодощі по-американськи: у США встановлюють пасіки на цвинтарях
“Винахід, представлений командою AmoHive модифікує образ бджільництва на як мінімум 50 років вперед… Дякую команді AmoHive за те, що Ви змінюєте майбутнє бджільництва”, – сказав під час церемонії вручення нагороди конкурсу European Bee Award команді AmoHive пан Гіллес Дріанкор (Gilles Dryancour), віце-президент зі зв’язків з громадськістю компанії John Deere, голова стратегічного комітету Європейської асоціації сільськогосподарської техніки (CEMA) і член журі конкурсу European Bee Award.
Саме в цьому конкурсі European Bee Award команда AmoHive отримала перемогу в номінації “Інноваційні та технологічні рішення”.
Також нещодавно стартап переміг у конкурсі під егідою ООН та Міністерства закордонних справ Польщі зі створення ІТ-пасіки, де використовуються винятково смарт-вулики. Як стверджує команда AmoHive, управління смарт-пасікою відрізняється від управління традиційною пасікою більшим охопленням та своєчасною поінформованістю бджоляра і власника землі, на якій запилюються рослини. Управління стає ефективнішим, бджоляр може точніше планувати свою роботу на пасіці, а власник земель має змогу контролювати ефективність запилення, силу бджолиної родини та загалом оцінити ефективність послуги, яка надається йому бджолярами.
Нагадаємо, український додаток “Пасіка у смартфоні” вийшов на міжнародні ринки. Українська “Пасіка у смартфоні” успішно використовується у Польщі та Канаді.
Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.
Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.
Валерія Пепеля
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
