НІБУЛОН змінює модель управління елеваторами

Агрохолдинг НІБУЛОН об’єднує свої 22 елеватори у 6 груп для оптимізації використання ресурсів та створення ефективної системи управління, повідомила пресслужба компанії.

Найбільшою групою елеваторів стала Миколаївська. До неї увійшли: Перевантажувальний термінал, “Колосівський елеватор”, АК “Врадіївський”, філії “Новоодеська” та “Вознесенська”.

Кременчуцька група включає філії “Кременчуцька”, “Глобинська”, “Градизьк”.

Полтавська — філії “Ромодан”, “Решетилівська”, “Скороходівська”, “Мар’янівська”.

Черкаська — філії “Золотоніська”, “Переяславська”, “Вітове”.

Західна наразі об’єднує філії “Тетерів”, “Смотрич”, “Денихівська”, згодом до цієї групи приєднається “Хмільник” — після розширення місткостей та встановлення сушарки, що заплановані на осінь 2024 року.

Запоріжжя-Дніпро — філії “Тернівська”, “Хортиця”, “Зеленодольська”.

Єдина філія, яка продовжить працювати самостійно, — “Бессарабська”, оскільки розташована на великій відстані від всіх інших груп елеваторів та орієнтована на перевалку зерна, а не накопичення і доробку.

Команди п’яти груп елеваторів уже підібрані, формування шостої — “Миколаївської” — на фінальній стадії.

Кожна група відтепер матиме одну адміністрацію, до складу якої будуть входити директор, головний бухгалтер та технічні працівники — головний інженер і головний енергетик. Також її буде обслуговувати сервісна група, у зоні відповідальності якої планові та капітальні ремонти на філіях,— пояснили у компанії.

За кожною групою елеваторів буде закріплена вахтова бригада, до якої будуть входити апаратники оброблення зерна та інші фахівці, які надаватимуть допомогу філіям у найбільш завантажені періоди роботи.

У планах департаменту автоматизувати всі елеватори, обладнати їх датчиками, які фіксуватимуть ресурс напрацювання обладнання та автоматично передаватимуть ці дані в єдиний сервісний центр. Тут будуть працювати диспетчери, що відповідатимуть за контроль роботи обладнання всіх елеваторів,— діляться планами в компанії.

В результаті змін в НІБУЛОН очікують підвищити ефективність роботи елеваторного напряму шляхом оптимізації та автоматизації, зменшити собівартість послуг завдяки раціональному використанню ресурсів та збільшити заробітні плати для команд філій на 30-40%.

Читайте також: Попри війну “Нібулон” будує новий термінал на Дунаї

Раніше ми повідомляли, що НІБУЛОН міняє технологію виробництва та структуру посівних площ. Відтепер у межах одного кластера вирощують одну-дві культури (іноді використовують третю як страхову), а не чотири-п’ять на кожній маленькій філії, як раніше. Відтепер у межах одного кластера вирощують одну-дві культури (іноді використовують третю як страхову), а не чотири-п’ять на кожній маленькій філії, як раніше, розповів директор з агровиробництва “НІБУЛОН” Олег Веселов.

Також агрохолдинг відходить від колгоспної моделі, коли ставку робили на велику кількість персоналу та малопродуктивні техніки, а всі рішення ухвалювали централізовано. Наприклад, раніше філії були несамостійні в ухваленні конкретних виробничих (тактичних) рішень, що гальмувало роботу, адже потрібно було пройти багато погоджень.

Тепер, за словами Олега Веселова, тактичні рішення ухвалюють керівники кластерів – звісно, стратегічні плани ухвалюють на рівні керівництва холдингу.

Довідка. Нібулон – один із найбільших українських виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. До складу підприємства входять 22 виробничі філії (виробництво сільгосппродукції на 82,5 тис. га орендованих земель), 19 елеваторних комплексів і перевантажувальних терміналів із загальним обсягом одноразового зберігання 1,77 млн т, суднобудівно-судноремонтний завод і судноплавна компанія.

До війни компанія “НІБУЛОН” обробляла 82 тис. га землі, володіла і управляла мережею внутрішніх елеваторів і річкових терміналів і сучасним морським терміналом, розташованим у Миколаєві. “НІБУЛОН” експортувала переважно кукурудзу, пшеницю і ячмінь у більш ніж 20 країн світу. Крім того, компанія мала широку лінійку флоту (річковий, морський і змішаний).

Нагадаємо, нарощенню експортних показників в основному сприяло будівництво філії “Бессарабська”, яка стала важливим транспортним хабом. Цьогоріч близько 64% зерна поставлено на глобальний ринок саме завдяки новому підприємству в м. Ізмаїл.