Навіщо «Астарта-Київ» збільшує елеваторні потужності до 0,5 млн т

Ще кілька років тому агрохолдинг «Астарта-Київ» використовував елеватори тільки для власних потреб. Як зазначає керівник проектів департаменту закупівель і логістики «Астарта-Київ» Юрій Люшня, у Хмельницькій та Вінницькій областях об’ємів двох елеваторів загальною потужністю 142 000 т ледве вистачало, аби забезпечити потреби своїх агропідприємств.

Загалом холдинг працює у восьми областях за кількома напрямами: має вісім цукрових заводів, завод з переробки сої, молочні ферми та агрогосподарства. Минулого року консолідований дохід «Астарти» становив 459 млн євро, а чистий прибуток — майже 62 млн євро. Холдинг нарощує частку експорту, у 2017-му вона сягала 59%. У стратегічних планах «Астарти» — збільшення земельного  банку із 250 000 га до 400 000 га та продовження  позитивної  динаміки росту врожайності зернових та олійних культур.

Маючи в активі солідний земельний банк, а по сусідству — фермерів, готових продавати зерно, компанія прийняла стратегічне рішення розвивати ще два напрями: зернотрейдинг і надання елеваторних послуг третім особам. Реалізація інвестиційної програми «Зерно Астарти» розрахована на кілька років. Як зазначав генеральний директор «Астарта-Київ» Віктор Іванчик, виконання стратегії зростання ефективності компанія супроводжує інфраструктурними та логістичними проектами.

Операція «Елеваторизація»

У рамках програми холдинг з 2015 року почав створювати елеваторний комплекс загальною потужністю зберігання понад 500 000 т. У 2016-му на 82 000 т. збільшили потужності зерносховищ у Хмельницькій та Вінницькій областях.розпочато будівництво огоу У липні цього року на Полтавщині введено в експлуатацію три елеватори загальною потужністю 230 000 т: два 100-тисячники у Козельщанському (село. Лутовинівка)  та Яреськівському (селищемт. Яреськи) районах і 30-тисячник у Чутівському районі (село. Скороходове).  Інвестиції в їх будівництво становили близько 32 млн євро. Триває будівництво найпотужнішого елеватора «Астарти» — Семенівського ємністю 120 000 т.

Вибір локації зернокомплексів зумовлений як логістичними перевагами, так і потребою в додаткових елеваторних потужностях агрофірм, які входять до холдингу, а також наявністю самостійних виробників зернових і олійних культур без власних елеваторів. «Ні для кого не таємниця, що елеватор заробляє гроші на обертах, — зазначає Люшня. — Тому ще на стадії проектування ми враховуємо не лише свої потреби в елеваторах, а й сторонніх поклажодавців». За попередніми розрахунками, цього сезону 80% обігу зерна на нових елеваторах буде власного виробництва, а 20% — партнерське. Це очікування цього року. З часом відсоток партнерського зерна буде збільшуватись.

Аби елеватори працювали максимально ефективно, компанія пропонує весь спектр послуг — від приймання до відвантаження. «До вибору обладнання та підрядних компаній ми підходимо дуже зважено, адже помилка на будь-якому технологічному етапі здатна погіршити якість зерна та зіпсувати стосунки з партнером», — підкреслює Люшня. Тендер з поставок силосів виграла компанія «Варіант Агро Буд», запропонувавши високу якість і прийнятну ціну. Ваги — теж українського виробництва, а от сушарки — одного з провідних європейських виробників, італійської компанії Strahl. Універсальна зерносушарка здатна за добу висушити 1500 т кукурудзи, зменшуючи вологість зерна з 28% до 14%. Окрім високої продуктивності сушарки відрізняються від аналогів дуже низьким енергоспоживанням, а кількість викидів значно нижча діючих екологічних норм. На елеваторах встановлені потужні очисні машини для попередньої та вторинної очистки. Крім цього, кожне підприємство обладнане лабораторією з сучасним устаткуванням, що дає змогу швидко зробити певний спектр аналізів для визначення класу пшениці та інших показників зерна.

На полтавських об’єктах працюють по дві лінії приймання зерна, кожна продуктивністю 150 т/год. Наприклад, потужності елеватора у селищі Яреськи дозволяють прийняти 6000 т/добу, або близько 200 вантажних автомобілів із зерном. Як розповів директор «Яреськівського елеватора» Сергій Ходзінський, при цьому можна проводити одночасно аж шість операцій: приймання двох різних культур, сушіння двох культур одночасно, відвантаження на залізничний транспорт і на автомобільний транспорт для відправки у морські порти чи до покупців.

Наявність залізничної гілки, можливість приймати та відвантажувати зерно у вагони маршрутами — одна з переваг «Астарти». Аби її мати, холдингу довелося інвестувати у ремонт залізничних гілок на кожному зерносховищі, а в Лутовинівці та Яреськах добудувати ще по одній залізничній гілці, щоб можна було одночасно вантажити дві культури і відвантажувати по 54 вагони на добу.

Перевагою елеваторів холдингу є повна автоматизація їх керування. Програмне забезпечення дозволяє попереджувати можливі порушення при роботі елеватора, простої та несанкціоновані спроби в’їзду та виїзду транспорту тощо. Автоматично проводиться моніторинг стану зерна, мікроклімату в сховищах.

Заробити на сервісі

Цього року «Астарта-Київ» запустила трейдингову програму, у перші дні підписала контракт на придбання зерна нового врожаю. За тонну пшениці третього класу на початку збору врожаю давали 4950 гривень, зараз (станом на 13 липня) — 5050 гривень. «Ми готові надавати конкурентні розцінки на закупівлю зерна та послуги елеваторів», — запевняє Люшня і додає: — Ціни на закупівлю зерна диктує ринок. Якщо наші конкуренти, чиї елеватори розташовані поруч, дають вищу ціну, ми враховуєуемо це».

Аби привабити поклажедавців, холдинг пропонує кращий сервіс та привабливі ціни на послуги. Наприклад, холдинг подбав про те, щоб представники господарств мали вільний доступ до лабораторії елеватора і могли побачити результати перевірки зерна, щоб запобігти ймовірним конфліктам при проведенні аналізу партій зерна. Прозоро організовано й зважування. Проблему з чергами, які утворюються у пік жнив, холдинг теж знає, як вирішити. Впроваджена на виробництвах система диспетчеризації дозволяє економити близько шести хвилин на ваговій на обслуговуванні кожної машини. Також на елеваторах холдингу діє конкурентна  ціна на прийом зерна. Розцінки на основні послуги — доочистку, сушіння, зберігання, завантаження та відвантаження — залежать від регіону, в якому розміщений елеватор, наявності свого чи найманого локомотиву тощо, і можуть коливатися.

Зерно пшениці, яке зараз надходить з полів, практично не потребує ані доочистки, ані досушування. Тому на елеваторі розраховують заробити на доробці пізніх культур, олійних та кукурудзи, які мають більшу вологість та засміченість. 45Аби зробити доставку купленого зерна зручнішою для фермера, з наступного сезону холдинг планує придбати чи орендувати транспорт.

Успішність елеватора залежить від багатьох факторів, підкреслює Люшня. Аби зменшити термін окупності елеваторів, сучасних технологій та обладнання недостатньо. Потрібен ще навчений персонал, який організує роботу як у годинниковому механізмі. Не менш важливу роль відіграють директори елеваторів. Саме вони відповідають за реалізацію політики лояльності до клієнтів, налагоджують партнерські контакти із сільгоспвиробниками, тримають на контролі оперативне інформування партнерів про усі цінові коливання. «Фермери везуть збіжжя на елеватор тоді, коли довіряють директору і колективу підприємства», — додає Люшня.

Оцінювати рентабельність елеваторного господарства ще рано. За розрахунками, повна окупність новозбудованих силосів і обладнання становитиме близько іля семи років. На сьогодні програма «Зерно Астарти» виконана на 70% і будівництво зерносховищ триває. Конкуренції у холдингу не бояться, тому готові запропонувати клієнтам такий рівень послуг, який вигідно відрізнятиме від інших елеваторів.

Текст: Лариса Степанушко

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати