На Вінниччині на 11 га вирощують міскантус. Також на Житомирщині цією рослиною, яку в народі називають “слонова трава”, засадили 110 га, розповів керівник підприємства, що займається вирощуванням культури, Вадим Кричковський, передає Вінниця.info.
Зелена маса міскантуса може бути використана для виробництва біопалива. З неї виробляється боіоетанол, біогаз, синтез-газ. Окрім того, високий вміст целюлози дозволяє використовувати рослину для виготовлення целюлозних волокон, які застосовують у текстильній промисловості та під час виробництва біопластику; для виробництва біокомпозитів, які використовуються у будівництві та автомобільній промисловості. З міскантуса можна виробляти різні хімічні продукти. Високий вміст целюлози також дозволяє використовувати рослину для виробництва паперу і картону, — зазначив Кричковський.
Висушена і подрібнена зелена маса міскантуса може бути перетворена на пелети і використовуватися як паливо для опалювальних систем.
Тобто це енергетична культура, яка до того ж насичує ґрунт гумусом.
Раніше повідомляли, що на Вінниччині компанія ОРГАНІК-Д закладає промислові плантації міскантуса, який надалі перероблятимуть на папір. Планують висадити 2,5 тис. гектарів на целюлозу і папір, розповів співвласник і директор підприємства Вадим Кричковський.
Переробка міскантуса – проєкт довготривалий, розрахований на 5 років, пояснив Кричковський. Водночас нині це доволі перспективно, оскільки в Україні целюлозної галузі практично не існує.
Тому ми бачимо в цьому дуже серйозну перспективу. Так, інвестиції там дуже великі. Але є і партнери, і інвестори, українські та іноземні, які готові вкладати гроші. Ми закладаємо промислові плантації міскантуса, який надалі буде перероблятися на папір. Плануємо висадити всього 2,5 тис. гектарів на целюлозу і папір, – зазначив експерт.
Воєнний час спричиняє для аграріїв України чимало перешкод. Однак, на думку директора підприємства ОРГАНІК-Д, з’явилось і доволі багато можливостей.
Хоч зараз і війна, але відкрилося дуже багато можливостей. Потрібно їх ловити і доводити людям, що це вигідно. І вкладатися якраз в такі технологічні аграрні рішення, які допоможуть стало звиватися не тільки підприємствам, а й Україні. Зараз ми ведемо дискусії стосовно будівництва лабораторії Invitrum для цього проєкту. Тому, що саджанці міскантуса, які ми купували в Англії, коштують 17 тис. доларів на гектар. Нескладна математика: 2,5 тис. гектарів помножити на 17 тис. доларів, – зауважив Кричковський.
За його словами, кошти, вкладені в цей проєкт окупляться тільки тоді, коли з’явиться паперова фабрика, протягом 3-х років її роботи.
Нагадаємо, на Вінниччині ветерани АТО заснували власну справу з переробки часнику. У планах підприємців підкорити не лише українські ринки, але й закордонні, а також відкрити часниковий хаб.
За підтримки керівництва Вінницького національного аграрного університету спільно зі стейкхолдером університету ТОВ “Промавтоматика-Вінниця” вчені під час виконання одного з етапів прикладної роботи розробили та впровадили проєкт гібридної сонячної електростанції, повідомляє пресслужба університету у Facebook.
Виноробня Закарпаття “Шато Чизай” вперше в Україні створила помаранчеве вино – Furmint Orange, повідомляє пресслужба компанії.
Релоковане з Харкова до Чернівців підприємство “Пульс автоматика” налагодило виробництво електроніки для бджільництва, зокрема, техніки для медогонок та навощування бджолиних рамок.
Анна Лиса