У Держпроспоживслужбі звертають увагу аграріїв на можливе поширення мишоподібних гризунів

Агрокліматичні умови звітного періоду негативно вплинули на розвиток мишоподібних гризунів. Про це йдеться у звіті «Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 16 березня 2018 року» від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Згідно інформації, подальший розвиток та поширення мишоподібних гризунів залежатимуть від погодно кліматичних умов.

Та попереджають, що за середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Тому необхідно постійно стежити за розвитком та розселенням гризунів, і за потреби проводити затруєння нір дозволеними до використання препаратами, дотримуючи санітарних вимог.

«Повсюди у посівах озимих зернових культур та багаторічних травах, після танення снігового покриву, подекуди випадання понаднормової кількості опадів, відмічають затоплення 7-50, у місцях заниженого рельєфу 60-100% (Івано-Франківська, Київська, інші обл.) нір. Зокрема, в степових, подекуди західних областях, де переважно відсутній сніговий покрив, на озимих зернових та ріпаку обліковували 0,5-3, на багаторічних травах і неугіддях до 4 жилих колоній колоній на гектар», – повідомляють у Держпродспоживслужбі.

Також фахівці помітили, що у південних районах Одеської області в посівах озимих, розміщених після стерньових попередників, відновлення  живлення личинок хлібної жужелиці. Вони за допорогової чисельності 0,5-1екз. на кв.м пошкодили 1% рослин в слабкому ступені. Переважають личинки другого (28%) та третього (72%) віків. На 1-7% площ посівів озимого жита, пшениці у Волинській та  Житомирській областях спостерігається розвиток снігової плісені якою уражено 7-9, осередково до 18% рослин.

«Отже, оздоровлення посівів забезпечується через обов’язкове ранньовесняне боронування та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту», – додали у відомстві.

Також, у господарствах Кіровоградської області 7% обстеженого зерна озимої пшениці слабко заражене коротковусим борошноїдом. В обстежених 4% виїмок ячменю та пшениці виявлено заселення зерновою міллю.

«За даними фітопатологічної експертизи насіннєвого матеріалу ярих зернових та зернобобових культур уражено збудниками альтернаріозу, фузаріозу, бактеріозу, сірої гнилі та плісняви в межах 1-4% зерна, що свідчить про обов’язкове оздоровлення посівного матеріалу шляхом протруєння системними препаратами за 1-15 днів до сівби в залежності від спектру дії», – попереджають у Держпродспоживслужбі.