Минулого року вилов риби та інших водних біоресурсів в Україні збільшився на 13%

Вилов водних біоресурсів всередині країни та обсяги їх добування суднами під державним прапором за межами юрисдикції України торік зросли на 13% порівняно із 2022 роком — до 38,2 тис. тонн, повідомив т.в.о. голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Ігор Клименок, представляючи в Укрінформі публічний звіт про роботу агентства за 2023 рік.

Минулого року в Україні та в інших юрисдикціях загалом добуто 38,2 тис. тонн водних біоресурсів, що на 13% більше, ніж у 2022-му.

Водночас через знищення Каховського водосховища, із втратою доступу до Азовського моря та припиненням навігації у Чорному морі йдеться про певне скорочення порівняно з довоєнним періодом (у 2021 році обсяг добутих риби, ракоподібних, молюсків тощо сягав 73,6 тис. тонн – ред.). Попри такі втрати, ми намагаємося ефективно використовувати всі ресурси, які наразі є в Україні, – розповів Клименок.

Обсяги океанічного промислу у 2023 році зросли на 34% проти попереднього року, внутрішній промисел збільшився на 12%, а виробництво продукції аквакультури (вирощування у штучних умовах) зменшилося майже на 9% – з 10,6 до 9,7 тис. тонн. Голова Держрибагентства при цьому звернув увагу на те, що у статистиці не враховано значні обсяги продукції аквагосподарств, які ті передавали Силам оборони України та надавали населенню як гуманітарну допомогу.

На жаль, зі зрозумілих причин, минулого року фактично не маємо жодного результату від використання біоресурсів Чорного та Азовського морів. За винятком невеличкої ділянки Чорного моря у межах Миколаївської області, де частково здійснювалася прибережна ловля, – резюмував Клименок.

Зауважимо, перші в історії рибної галузі України аукціони майже в 12 разів перевищили стартову ціну лотів і принесли торік бюджету понад 95 млн грн, зазначив тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Ігор Клименок, передає Укрінформ.

Загальнодержавний ресурс – наші водні біоресурси, наші риби. Вони небезкінечні. Тому наша наука рекомендує і встановлює ліміти. Тобто той чи інший вид ми не можемо виловлювати більше, ніж встановлюється науковим обґрунтуванням. Потім ми затверджуємо ці ліміти, проходимо погодження з центральними органами виконавчої влади, затверджуємо це наказами Мінагрополітики. Далі ці ліміти ми розподіляємо на квоти. І вже ці квоти – це конкретна кількість водних біоресурсів, яку бізнес може виловити. І конкретні правила, які затверджуються типовими договорами. Це і є лот, який ми виставляємо на прозорий аукціон. Ставимо стартову ціну лота – це той мінімальний податок, який держава має отримати від вилову водного біоресурсу, щоб відновлюватися. І починаються торги, – пояснив Клименок.

У 2023 році стартова ціна таких лотів становила 7 млн грн. За результатами аукціонів до державного бюджету надійшло понад 95 млн грн.

Якщо порівнювати з минулими роками, то в 2022 воєнному році – надійшло 13,4 млн грн, в 2021 рік – 15 млн грн. А зараз, навіть у воєнний час, коли до розподілу не долучалися Азовське і Чорне море, не долучалась втрачена Каховка, найбільше в Україні водосховище, яка давала найбільший приріст, для місцевих і обласних бюджетів галузь дала максимальний результат. І це спричинило те, що розподіл цього ресурсу вперше в історії відбувався не десь в кабінетах, а онлайн. Люди, сидячи за своїми комп’ютерами, могли отримати і виграти для себе той лот, з яким вони потім ходили на воду, – додав Клименок.

Зазначається, що деякі експерти ще в 2019 році припускали, що тіньовий обіг риби може становити 70-80%, а реформи значно зменшать цей обсяг.

Якщо ви бачите, що в заборонених місцях, а це більшість водойм, де немає промислу, стоять сітки, то це вже порушення. Коли в природно-заповідному фонді стоять сітки. Коли ви бачите сітки без бірок, які мають бути, то ви повинні повідомляти. Не обов’язково на 102, а на гарячу лінію Держрибагентства, – резюмував експерт.

Нагадаємо, з 25 грудня 2023 року Державне агентство розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм почало розміщувати в електронній системі “Prozorro.Продажі” перші анонси аукціонів на право промислового лову водних біоресурсів у 2024 році.

Згідно з повідомленням агентства, аукціони включають лоти для таких водних територій як річка Дунай, нижню частину річки Дністер і Дністровський лиман.

Аукціон відбувся 4 січня і включав:

• 30 лотів для річки Дунай;
• 23 лоти для нижньої частини річки Дністер та Дністровського лиману.

Господарюючі суб’єкти, зацікавлені у промисловому рибальстві і які подали електронні декларації на право лову, можуть подавати свої заявки на участь в аукціоні до 20:00 3 січня 2024 року.

Для отримання інформації про лоти, дати аукціонів, стартові ціни, розмір гарантійних внесків, обсяги та види дозволених для лову водних біоресурсів, а також знаряддя лову, інтересанти можуть відвідати відповідний вебсайт за посиланням.

Також з 30 січня 2024 року набули чинності оновлені Правила любительського рибальства, внесені зміни згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 2034 від 24 листопада 2023 року.

Нагадаємо, з метою удосконалення раніше напрацьованого механізму надання права спеціального використання водних біоресурсів Урядом 22 грудня 2023 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України “Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів”.

У 2022 році майже 4 тис. суб’єктів господарювання здійснювали діяльність в умовах аквакультури. Загалом вони виростили понад 14,6 тис. т водних біоресурсів.

Рибну галузь очікують істотні законодавчі зміни — вже розроблено кілька нормативних актів, які стосуються електронної системи управління рибальством.

Парламентський Комітет з питань аграрної та земельної політики першочергово розгляне законодавчі ініціативи, спрямовані на боротьбу з незаконним рибальством та пришвидшення інтеграції України з ринками країн ЄС.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати