Нові прогнози балансу глобального ринку збіжжя знову свідчать про зростання імпорту пшениці. Цього разу його забезпечуватимуть не тільки Африка, Азія та Близький схід. У переліку імпортерів прибуло за рахунок колишніх провідних експортерів пшениці. Схожі прецеденти фіксуються й на фуражному ринку.
Пшениця
Згідно з останнім звітом Департаменту сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) за грудень, світовий імпорт пшениці у поточному 2019/2020 маркетинговому році буде вищий за минулорічний показник на 4,17%, або 7,66 млн т. Порівняно з даними минулого місяця обсяги глобального імпорту було підвищено майже на 1 млн т — до 177,57 млн т.
Цікаво, що третину цього зростання забезпечила країна, що має статус одного з найбільших експортерів світу, — Австралія. У цьому сезоні посівна кампанія на континенті пройшла вкрай невдало через посуху. І вже у травні 2019 року Міністерство сільського господарства і водних ресурсів Австралії дозволило імпорт пшениці вперше з 2007-го (тоді, 12 років тому, континент теж сильно постраждав від посухи).
Також зростають обсяги імпорту культури до країн Близького Сходу (серед найбільших імпортерів цього регіону в USDA називають Ємен, Ірак, Іран, Ізраїль, Йорданію, Кувейт, Ліван, Об’єднані Арабські Емірати, Оман та Саудівську Аравію).
Нагадаємо, що за близькосхідний ринок збуту традиційно конкурують експортери ЄС і країн Причорномор’я (РФ, Україна і Казахстан). Втім, у поточному маркетинговому році, розповідають у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (Food and Agriculture Organization — FAO), Казахстан неприємно «здивував» світову аграрну спільноту.
До цього року країна входила до пулу великих світових експортерів пшениці. Наприклад, два минулих сезони казахи продали за кордон обсяги, що практично дорівнювали австралійському експорту. Натомість у 2019/2020 маркетинговому році ця країна закупить не менш ніж 1,4 млн т культури.
Експерти вважають, що обвал виробництва в Казахстані — лише перша ластівка ознак змін клімату, що згодом лише наростатимуть. Але зазначимо, що сільськогосподарська продукція — аж ніяк не найголовніша стаття експорту казахів. Там спеціалізуються на енергоносіях — нафті та газі. А от для України, що спеціалізується на експорті сільгоспсировини, події на кшталт цьогорічної казахстанської ситуації можуть стати фатальними.
Також додамо, що згідно з FAO знижено прогноз алжирського імпорту пшениці майже на 1 млн т. Причина полягає у недавньому рішенні уряду Алжиру скоротити закупівлі пшениці м’яких сортів на зовнішніх ринках. Натомість — і це добра новина для українських аграріїв— інша північноафриканська країна, Єгипет, з початку сезону дуже суттєво, приблизно в чотири рази, збільшила імпорт пшениці з України. У свою чергу, турки наростили імпорт українського збіжжя утричі. Очікується збільшення обсягів закупівель із боку Індонезії, що є одним з важливих експортних ринків для нашої країни.
Можуть українські трейдери пошукати щастя і в Ефіопії. З метою знизити рівень інфляції уряд цієї африканської країни вирішив відкрити внутрішній ринок для іноземних імпортерів основних продуктів харчування, у тому числі пшениці.
Читайте: 3 фактори росту ціни на кукурудзу
Кукурудза
У свою чергу, глобальний імпорт кукурудзи у цьому сезоні був вищим за минулорічний обсяг на 2,9%, або 4,73 млн т. Порівняно з даними минулого місяця показники майже не змінилися.
Найбільшими імпортерами кукурудзи з України зараз є Єгипет, Нідерланди, Іспанія та Туреччина. Сукупний показник відвантажень до країн ЄС, звичайно, тримає пальму першості. Але в розрізі окремих країн-покупців найбільш зацікавленим в українській кукурудзі виявився Єгипет.
Китай поки що посідає лише п’яте місце серед найбільших імпортерів цієї культури з України. Але з огляду на економічну співпрацю Піднебесної та США, що зараз знову активно налагоджується, українська експансія на китайський ринок збіжжя може опинитися під загрозою. Нагадаємо, що в обмін на лібералізацію тарифної політики Китай погодився щорічно викуповувати в Америки сільгосппродукції на $50 млрд. Це вдвічі більше, ніж до початку торговельної війни.
Не в захваті від активності українських трейдерів і у сусідній Польщі. У нещодавньому листі до Ради ЄС польська делегація висловила стурбованість негативним впливом надмірних поставок більш дешевої української кукурудзи до Польщі. Поляки стверджують, що близько 60% кукурудзи на ринку ЄС мають українське походження і просять не надавати нашим трейдерам нових преференцій.
А у Бразилії, що посідає друге місце у рейтингу глобальних експортерів кукурудзи, побоюються значного скорочення перехідних запасів культури. Причина у зростанні споживання на корми тварин і збільшенні обсягів виробництва етанолу. Зниження резервів може призвести до різкого підвищення внутрішніх цін на культуру. Країна-експортер буде змушена імпортувати певні обсяги збіжжя для забезпечення внутрішнього споживання.
Текст: Еліна Московчук
Фото: DEPOSITPHOTOS
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!