Про це повідомляє delo.ua.
Вирощування лохини в Україні набирає обертів, але в українських виробників є потужні конкуренти, з якими збігається період збору урожаю і основні ринки збуту. Це зокрема Польща, Німеччина, Франція.
Водночас із Чилі та іншими країнами Південної і Центральної Америки Україна не конкурує, оскільки у нас сезон збору врожаю – це червень–вересень, а в Чилі, залежно від частини країни, – жовтень–квітень.
Читайте: ОАЕ зацікавлені в збільшенні експорту українських яблук, черешень та лохини – УПОА
У рамках проекту «Східне партнерство: Готовність до торгівлі – Ініціатива EU4Business» (який фінансує ЄС) Асоціація «Ягідництво України» організувала українським виробникам поїздку в Чилі для ознайомлення з досвідом провідних світових ягідників.
За тиждень перебування в Чилі українські аграрії відвідали понад 10 ферм, на яких вирощують лохину і черешню. Які уроки з виробництва вони винесли від чилійських ягідників?
Технологія охолодження
Українців цікавило, які технології використовують чилійські виробники, щоб збільшити термін зберігання свіжої лохини до 90 днів при транспортуванні ягід у віддалені країни. З’ясувалося, що цього досягають шляхом чіткого дотримання температурного режиму.
Саме технологія охолодження дозволяє чилійцям доставляти лохину не тільки у США, а й у Китай, де за неї можна отримати майже вдвічі більшу ціну, ніж у США ($5 і $2,7 за 1 кг відповідно).
У Чилі зібрана ягода перебуває на полі не більше двох годин. На великих підприємствах на самих полях стоїть гідрокулер. Відвозять ягоди з поля рефрижераторами, щоб дорогою до сортувальної лінії охолоджувати їх.
Збереження якості ягоди забезпечується трьохетапним охолодженням (1-й етап – до +6–8° (відразу в машині по дорозі на сортування); 2-й етап – до +2 –4°; 3-й етап – до 0°). Так лохина отримує менший стрес і може довше лежати на полиці в супермаркеті.
Для лохини 1 година на полі без охолодження – це мінус один день у її зберіганні.
Інфраструктура
У Чилі вибудована інфраструктура для лохини: достатня кількість холодильників, сортувальних ліній, потужностей для заморожування й пакування.
На українському ринку зараз немає інвесторів, які могли б створити необхідну інфраструктуру, оскільки обсяги вирощування лохини в Україні поки недостатні, щоб повністю завантажити потужності. Тому аграрії пропонують створювати кооперативи і спільно вкладати кошти в розбудову інфраструктури.
Підживлення
У систему добрив додають рідкий екстракт, який виробляють каліфорнійські черв’яки. Беруть 600 кг компосту на 1 м2, вносять 3 кг черв’яків і щодня поливають по 40 л на 1 м2 у компостній ямі. Далі екстракт (вода) стікає через дренажні канали, і цей екстракт вноситися в нормі 40 л на 1 га щодня протягом року. Один цикл із використання черв’яків триває 4 місяці.
Листова діагностика кущів і ґрунту здійснюється кожні два тижні. Відповідно, кожні два тижні відбувається корекція мінерального живлення. Діагностику ґрунту проводять на різних глибинах – 20, 40 і 60 см.
Орієнтир на конкретного споживача
На підприємствах вибудовані окремі лінії, організовані під ті країни, в які експортуватиметься продукція. Виробники зобов’язані забезпечити таку якість, яку вимагає кожна конкретна країна.
Урожайність лохини в Чилі – 18 т з 1 га, тоді як у Польщі – лише 10 т.
Як повідомляв Landlord, Україна – лідер за темпами збільшення площ під лохиною: за рік на 44%.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!