Завдяки використанню швидкорозчинних комплексних добрив керівник господарства «Лан» Олександр Гапчук досягає нормальної рентабельності вирощування озимих культур в умовах, коли з липня по березень випадає лише 50 мм вологи. Досягти цього без інноваційних технологій було б неможливо.

1000 гривень боргу на гектар

Олександр Гапчук працює у сільському господарстві вже 35 років поспіль, а у 2000-му вирішив стати на самостійну стежку, відродивши господарство на Миколаївщині, яке мало 1400 га землі та 1,4 млн гривень боргів — рівно по 1000 на кожен гектар.

«Із техніки ми тоді мали два МТЗ, два Т-150, а також «Волгу» з уазиком», — згадує він.

Відтоді змінилося багато. Ефективне господарювання дало змогу наростити оброблювані площі до 3250 га, а також цілковито оновити технічну базу підприємства. Разом з тим, як каже пан Гапчук, істотно погіршилися кліматичні умови: «З липня минулого року в нас випало усього лише 50 мм опадів. Постійні посухи змушують повністю відмовитися від вирощування ярих культур, зробивши ставку на озимі зернові та ріпак».

Аграрій навіть думки не має складати руки та відмовлятися від боротьби з кліматом. І його зусилля винагороджуються сповна — минулого сезону вдалося зібрати до 50 ц/га пшениці, 52 ц/га ячменю та 20 ц/га ріпака. Для цього було вдосконалено технологію обробітку ґрунту — зокрема впроваджено Strip-Till для ріпака. «Крім того, ми тісно співпрацюємо з надійними партнерами, передусім компанією «Ерідон» та агрономами DSV», — наголошує керівник господарства «Лан».

Технологія живлення

Олександр Петрович особливо відзначає ефективність добрив із лінійки «Ерідон» — бельгійських мікродобрив для позакореневого підживлення Розалік та Розасоль виробництва компанії Rosier та азотно-сірчаних добрив для підживлення озимих культур (тіосульфат амонію).

Фахівці компанії «Ерідон» пропонують використовувати для підживлення озимої пшениці різні продукти лінійки Розалік залежно від умов вегетації та фази розвитку рослин. Так, ранньої весни слід вносити 2 л/га Розалік (РК+МЕ), холодної сухої осені — 2 л/га Розалік (Zn, P, N, S) або ж 2 л/га Розалік (Mg, Mn, S, N).

«Позакореневе внесення препаратів Розалік оптимально поєднувати з мікродобривами лінійки Розасоль, як на озимій пшениці, так і на інших культурах. Зокрема, це стосується використання таких препаратів,
як Розасоль 29–10–10–3+ME та Розасоль 18–18–18+ME», — каже Олександр Гапчук. Керівник господарства «Лан» здійснив ретельне тестування добрив різних виробників на невеликих ділянках на своїх полях, результати якого виявилися на користь продукції Rosier. «Мікродобрива Rosier для наших посівів за таких стресових умов — це і швидка допомога, і запорука отримання додаткового врожаю. Я мінімум один раз на день оглядаю свої поля. Щойно бачу якісь проблеми, відразу приймаю оперативне рішення. Неозброєним оком помітно, що посіви вдячно реагують на ці мікродобрива буквально за декілька днів. Завдяки внесенню Розалік та Розасоль у порівнянні з іншими технологіями вирощування ми гарантовано отримуємо прибавку в півтонни на озимих зернових», — ділиться він.

Натхненний вдалим досвідом використання бельгійських добрив, цієї весни керівник господарства «Лан» прийняв рішення про підживлення посівів озимих культур ще одним інноваційним продуктом «Ерідон» — тіосульфатом амонію, до складу якого входять легкодоступні для рослин азот і сірка.

«Оптимально цей продукт вносити в суміші з КАС, що особливо актуально в посушливих регіонах України. Це дає змогу підвищити на 20–30% ефективність використання азоту рослинами. Досягається це шляхом внесення бакової суміші КАС з тіосульфатом амонію за рахунок зменшення газоподібних втрат аміаку з ґрунту та промивання нітратних форм азоту по профілю ґрунту порівняно з традиційними добривами», — вважає господар.

При цьому відбувається пролонгація азотного живлення за рахунок інгібування активності ґрунтового ферменту уреази та пригнічення діяльності нітрифікуючих бактерій. Відповідно, знижуються втрати азоту внаслідок промивання та випаровування.

Ще однією істотною перевагою тіосульфату амонію є можливість вносити КАС навіть за мінусових температур без загрози замерзання форсунок обприскувача.

Олександр Гапчук наголошує, що рішення щодо технології вирощування кожної культури приймає сам. При цьому він завжди дослухається до думки фахівців компанії «Ерідон». «Якщо люди ніколи вас не підводять, то це дуже цінно. Вони не приїжджають до господарства, щоб мені щось «втюхати». Для «Ерідон» важливий позитивний результат моєї роботи, бо вони налаштовані на довгострокові відносини. І хочу наголосити: мені жодного разу не намагалися продати прострочений товар, а ця проблема дуже актуальна на ринку. Деякі фермери серйозно постраждали, зв’язавшись із недобросовісними продавцями», — стверджує аграрій.

Особливу увагу Олександр Петрович радить звернути і на фінансові програми дистриб’ютора: «Минулого року, маючи на руках форвардний контракт, я продав «Ерідон» вирощений ріпак за ціною на $50 вищою, ніж тоді була на ринку, — по $492 за тонну. І вони чітко виконали свої зобов’язання, не намагалися знизити ціну. Тому я і цього року збираюся укласти нову угоду на продаж насіння ріпака за фіксованою ціною».

Про землю

Сьогодні аграрії змушені рахувати кожну копійку. Це пов’язано як із жорсткими кліматичними умовами, так і з низькими цінами на зерно. Звісно, що до запровадження ринку землі готові далеко не всі.

«Це дуже непросте питання. Я розумію, що ринок землі колись потрібно вводити, однак його запровадження має бути плавним та продуманим. Я не розумію, навіщо винаходити велосипед і ламати списи довкола того, скільки десятків тисяч чи сотень тисяч гектарів можна дозволяти мати у власності… Скористайтеся досвідом країн, які успішно свого часу пройшли цей етап. Візьміть відповідний польський закон і замініть у ньому слово «Польща» на «Україна». Застосуйте досвід Німеччини, де не можна продавати придбану землю впродовж 20 років — лише із величезним податком. Це запобігатиме земельним спекуляціям», — переконаний Олександр Петрович.

Керівник господарства «Лан» стверджує, що не потребує якогось масштабного нарощування земельного банку. Головне — це ефективність обробітку тієї землі, яка вже є.

Про авто

З Toyota Prado, за словами Олександра Гапчука, він знайомий давно, як загалом і з іншими моделями бренду: «Це справжня робоча конячка, на яку можна цілком покластися і не хвилюватися, що застрягнеш десь у полі чи на трасі. При цьому Prado — доволі комфортне авто, що впевнено почувається на наших дорогах, з ним не відчуваєш втоми у подорожах на далеку відстань. Дуже зручно розташовані всі органи керування, до них не треба звикати, все інтуїтивно зрозуміле. Toyota Prado — це надійний помічник, який не підведе».